Європейська комісія знизила свою оцінку щодо екологічної політики в Україні.

У звіті Європейського Союзу зазначено, що послаблення інститутів, відповідальних за охорону навколишнього середовища, стало наслідком об'єднання відповідного міністерства з Міністерством економіки.

Європейська комісія переглянула оцінку прогресу України в галузі екології та політики щодо зміни клімату, знизивши її. Якщо у 2025 році експерти з Європи відзначали ситуацію як "добру", то у новому звіті за 2026 рік вона отримала лише "певну" оцінку. При цьому загальний рівень готовності України у цій сфері залишився на колишньому рівні. Серед основних проблем, які вказала Єврокомісія, - ослаблення державних інститутів, зокрема, внаслідок об'єднання Міністерства захисту довкілля з Міністерством економіки. Ця інформація міститься у звіті Єврокомісії стосовно України в рамках щорічного пакету розширення Європейського Союзу.

У документі вказується, що для здійснення екологічної політики бракує адміністративних ресурсів. Єврокомісія радить уряду більш чітко розподілити повноваження серед відповідних організацій, збільшити кількість спеціалістів та надати органам влади необхідну експертизу.

Екологи з організації висловлюють заклик до відновлення незалежного Міністерства охорони навколишнього середовища, а також пропонують заснувати спеціальну агенцію, що займатиметься охороною біорізноманіття.

Представник громадської організації "Терен" Петро Тєстов висловив думку, що попередня оцінка Європейської комісії виявилася занадто оптимістичною. Він зазначив, що цього року європейські фахівці більш чітко акцентували увагу на негативних наслідках зниження пріоритету екологічної політики та об'єднання відповідного міністерства з економічним відомством.

Тєстов наголошує, що без посилення природоохоронних інституцій Україна ризикує не виконати зобов'язання щодо наближення законодавства до норм ЄС. Зокрема, він сумнівається, що уряд зможе до кінця 2027 року ухвалити всі заплановані закони та постанови. За нинішніх темпів, на його переконання, нереалістичним може виявитися навіть затверджений план упровадження екологічних норм, розрахований до 2036 року.

Про важливість інституційної спроможності говорять також у WWF-Україна. Ярослав Телешун, керівник напрямку політики та адвокації організації, підкреслює, що у процесі євроінтеграції просте приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів вже не є достатнім. Наступним критично важливим етапом повинно стати реальне впровадження цих норм. Для цього необхідні стабільні державні інституції, належна кількість кадрів та ефективне управління у сфері охорони навколишнього середовища.

У звіті, підготовленому Єврокомісією, окремо акцентується на важливості прийняття закону, що регулює державний екологічний контроль. Серед інших проблем, відзначається значний рівень корупційних ризиків, зокрема у сферах управління землею та лісовими ресурсами. Додатково, європейські фахівці звернули увагу на недостатню ефективність механізмів контролю за дотриманням екологічного законодавства.

Ще одне важливе зауваження стосується будівництва на територіях, що мають природоохоронне значення, але не були офіційно визнані охоронюваними. Єврокомісія висловила стурбованість щодо проєктів, які можуть завдати шкоди цим екосистемам, і підкреслила, що недопустимо розділяти будівництво на окремі етапи з метою уникнення всебічної оцінки його екологічного впливу.

Екологи пов'язують це зауваження з ситуацією на полонині Руна в Закарпатті, де триває будівництво вітрової електростанції. Вони стверджують, що ця діяльність може зашкодити місцям зростання та існування рослин і тварин, що занесені до Червоної книги України. Петро Тєстов також підкреслює, що полонина є частиною запропонованої території Смарагдової мережі "Полонинський хребет".

Лідерка громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів підкреслює, що вимога Європейської комісії про проведення всебічної оцінки впливу будівництва є особливо значущою для Карпатського регіону. Вона зазначає, що при аналізі таких проєктів необхідно враховувати не лише самі вітрові електростанції, а й їхню супутню інфраструктуру — дороги та електричні лінії, які можуть проходити через незаймані ліси.

Федорів нагадує, що приблизно пів року тому понад 26 тисяч українців підписали петицію до президента з вимогою захистити високогірні території Карпат. Однак відповідного законопроєкту досі немає, а під час голосування у Верховній Раді за важливі поправки не вистачило 41 голосу. На думку голови "Голки", подальша оцінка Єврокомісії залежатиме, зокрема, від того, чи відновить уряд окреме Міністерство захисту довкілля та чи ухвалить парламент законодавство для охорони Карпат.

Громадська ініціатива "Голка" вже повідомляла про реалізацію проекту вітроелектростанції на полонині Руна, який реалізує компанія, що має зв'язки з колишнім народним депутатом від Партії регіонів Максимом Єфімовим. За даними екологів, ці роботи спричинили руйнування середовищ існування видів, що занесені до Червоної книги України.

Державна екологічна інспекція раніше відмовилася проводити перевірку за зверненням природоохоронної організації. Свою позицію там пояснили тим, що відповідне звернення мала подати фізична особа.

3 листопада Українська природоохоронна група повідомила, що отримала від інспекції відповідь про черговий виїзд її представників на полонину. За даними організації, перевірку провели без участі природоохоронців. Інспектори заявили, що не виявили червонокнижних рослин, оскільки завершився період їхньої вегетації.

В Українській природоохоронній організації не поділяють таку точку зору. Вони підкреслюють, що серед видів, зафіксованих на полонині, присутні альпійська зелениця та звичайний баранець – вічнозелені рослини, які можна спостерігати протягом всього року.

Отже, проблема охорони природних територій, ефективність державних екологічних органів та дотримання європейських стандартів у сфері охорони навколишнього середовища залишаються важливими викликами для України на її шляху до інтеграції в Європейський Союз.