Екологічного висновку не отримано, але роботи тривають: будівництво вітрової електростанції на Подільських Товтрах.

У національному парку "Подільські Товтри" заплановано зведення вітрової електростанції. Хоча результати оцінки впливу на навколишнє середовище ще не оприлюднені, на ділянці вже тривають роботи, які ініціатори проєкту називають "поліпшенням території".

У громаді Чемеровецького району, що на Хмельниччині, компанія "Еко Вінд Товтри" працює над розробкою проекту для зведення вітроелектростанції з потужністю до 10 МВт. У рамках цієї ініціативи планується встановлення двох вітрових турбін, будівництво власної трансформаторної підстанції, а також прокладання необхідних електричних ліній для забезпечення енергетичних потреб.

Однак навколо цієї ініціативи виникає екологічний конфлікт, оскільки місця для встановлення вітрових турбін планується розташувати прямо в межах національного природного парку "Подільські Товтри".

Варто підкреслити, що національний парк "Подільські Товтри" володіє значним статусом — з 2008 року він є частиною переліку семи природних дива України, а з 2017 року деякі його території включені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Водночас Українська природоохоронна група заявляє про занепокоєння через розгортання робіт на ділянках майбутнього будівництва. За даними організації, важка техніка працює там уже кілька місяців, хоча офіційна процедура оцінки впливу на довкілля ще не завершена і остаточного висновку наразі немає. Цю інформацію також підтверджують супутникові знімки.

фото: Супутникові знімки

Офіційні дані про проведення робіт підтверджує також Державна інспекція архітектури та містобудування. У відповіді на запит Української природоохоронної групи, відомство зазначило, що в реєстрі будівельної діяльності є зареєстровані повідомлення про старт підготовчих робіт, які датуються 30 березня.

Чому статус Смарагдової мережі має таке велике значення?

"Подільські Товтри" не лише мають статус національного природного парку, але й є частиною Смарагдової мережі — системи охоронних територій, заснованої в рамках Бернської конвенції. Основна мета цієї мережі полягає у збереженні видів та природних середовищ, які мають важливе значення для європейської екології.

На думку Олексія Василюка, представника Української природоохоронної групи, наявність статусу Смарагдової мережі може суттєво вплинути на реалізацію інфраструктурних проектів у відповідних регіонах.

Він наводить у приклад ситуацію, що склалася на полонині Боржава в Закарпатті. Згідно з коментарями Василюка, хоча ця ділянка не є заповідником, вона входить до Смарагдової мережі. Під час судового процесу стосовно проекту будівництва вітрової електростанції на полонині, положення Бернської конвенції стали одним із ключових аргументів, що підкреслюють зобов'язання України щодо охорони цієї місцевості.

Він зазначив, що Україна має ряд справ, які стосуються потенційного пошкодження територій Смарагдової мережі. Василюк повідомляє, що існує приблизно 186-187 справ, пов'язаних з різними країнами, з яких дев'ять випадків стосуються України за останні кілька років.

"Ти просиш міжнародний статус території, бо ти її вважаєш цінною, кажеш я буду охороняти, а потім сам, як держава, затоплюєш водосховищем його, наприклад", -- сказав він.

Що може змінитися для природи

У документах оцінки впливу на довкілля вказано, що під час польових досліджень на території проєкту було виявлено 143 види судинних рослин і мохів. Крім того, тут були зафіксовані залишки природного біотопу E1.2, що представляє собою багаторічні кальцефітні трав'янисті та степові угруповання, які мають важливе значення для Смарагдової мережі.

У документах зазначено, що стан цього оселища наразі є незадовільним. Серед причин називають побутове сміття, заростання чагарниками та поширення інвазійних видів рослин.

Окрема тема – це кажани і птахи. У ході досліджень було зафіксовано сім видів кажанів, серед яких вечірниця рудого кольору та кілька видів нетопирів. У звіті з оцінки впливу на довкілля вказується, що даний район може слугувати міграційним коридором для кажанів, а найбільш інтенсивна активність спостерігається навесні та восени.

Серед птахів, які пролітають через район майбутньої ВЕС, у документах названі білий лелека, осоїд, чорний шуліка, лучний лунь та звичайна боривітерка. Для частини видів вітрові турбіни можуть створювати ризик зіткнення.

Еколог Петро Тєстов акцентує на важливості місцезнаходження "Подільських Товтр" і на тому, як територія парку служить маршрутом для міграційних шляхів тварин.

На його думку, при визначенні місця для встановлення вітрової електростанції необхідно враховувати не тільки офіційний статус земельної ділянки, але й характеристики природних зон, що її оточують.

"У зв’язку з тим, що парк розташований у долині Дністра та його приток, тут проходять миграційні маршрути птахів. Тому, на думку еколога, ідеально було б уникати будівництва національних парків. Якщо ж це необхідно, то їх слід розміщувати на полях, подалі від міграційних шляхів та річкових долин," – підкреслив він.

Конфіденційне обговорення проекту керівництвом національного парку.

Попри виявлені серйозні екологічні ризики, Бюро Науково-технічної ради нацпарку погодило проєкт, але висунуло низку вимог. Серед них -- фінансування довгострокової програми управління лучно-степовим комплексом, ліквідація стихійних сміттєзвалищ, проведення регульованого сінокосіння та запровадження алгоритмів адаптивного управління, що включає примусове вимкнення турбін у періоди сезонних міграцій птахів і кажанів.

Водночас, Петро Тєстов ставить питання про те, як проєкт розглядався на рівні самого національного парку. Тєстов є членом Науково-технічної ради НПП і каже, що, на його думку, питання мало розглядатися всією радою.

"Я є учасником Науково-технічної ради національного парку, і це питання, безумовно, повинно обговорюватися саме на рівні Науково-технічної ради. Проте, наприклад, його було розглянуто лише бюро Національного природного парку. Таким чином, питання розглядала менша група, а не вся рада," – поділився він.

"Благоустрій" замість відповіді про роботи

Проте представників природоохоронних організацій цікавило не лише те, які дії плануються після завершення будівництва, а й те, що відбувається на ділянці, де буде зведена майбутня вітрова електростанція.

На громадських слуханнях Тєстов, як він зазначив, звертався до представників проекту з питанням про те, яка рослинність насправді росла на ділянках, де мають намір встановлювати фундаменти вітрових турбін. Він стверджує, що чіткої відповіді на це запитання не отримав.

Замість цього, діяльність на цій території характеризували як "благоустрій" та підготовчі заходи. Як повідомив природоохоронець, представники проєкту аргументували свої дії тим, що власники земельних ділянок мають право здійснювати благоустрій на своїй власності.

"На засіданнях термін 'благоустрій' згадувався багаторазово," -- підкреслив Тєстов.

В Українській природоохоронній групі вважають, що така ситуація створює проблему для самої процедури оцінки впливу на довкілля, адже якщо рослинність на місцях майбутнього будівництва вже знищена, оцінити її фактичний стан до початку робіт стає складніше.

Про ТОВ "Еко Вінд Товтри"

Компанію "Еко Вінд Товтри" було зареєстровано в 2024 році. Першим власником був Сергій Добровольський. Проте наприкінці 2025 року відбулася зміна у структурі власності, і до засновників приєднався Ігор Надворний.

На сьогоднішній день частки у "Еко Вінд Товтри" розподілені таким чином: Ігорю Надворному належить 50%, Андрію Берднику - 45%, а Дмитру Борболюку - 5%.

За даними YouControl, Надворний є власником низки енергетичних компаній на Хмельниччині. Зокрема, одна з них - ТОВ "Лісові Гребенці ВЕС", яка також планує будувати ВЕС на території Лісовогринівецької громади.

Паралелі з будівництвом вітрових електростанцій на полонині Руна

Подібна ситуація траплялася раніше під час зведення вітрової електростанції на полонині Руна в Закарпатті. Забудовник, компанія УК "Вітропарки України", також розпочав монтаж фундаментів для вітрових турбін до завершення всіх необхідних екологічних процедур. Він аргументував свої дії тим, що фундамент розглядається як самостійний об’єкт будівництва, а не як компонент вітроелектростанції.

Фундамент під ВЕС на Руні, фото: Еспресо.Захід

Спочатку Держекоінспекція не визнала такі роботи порушенням, пославшись на документи забудовника. Однак у квітні ДІАМ змінила підхід і підтвердила, що будівництво фундаментів окремо від усього комплексу ВЕС є порушенням законодавства. Представниця міністерства розвитку громад та територій також заявила, що фундамент не може функціонувати окремо від обладнання, для якого його споруджують.

Читайте також: Війна перенесла будівництво ВЕС у високогір'я: як бізнес-інтереси ексрегіоналів нищать екосистеми Карпат

На цьому фоні екологи підкреслюють аналогію з подіями в "Подільських Товтрах", де підготовчі дії на територіях запланованої вітрової електростанції стартували ще до завершення етапу оцінки впливу на довкілля.