Державна екологічна інспекція не стала здійснювати перевірку щодо вирубки лісу на полонині Руна, де планується зведення вітрової електростанції.

Державна екологічна інспекція не здійснить перевірку вирубки лісу на полонині Руна в Закарпатті, де планується будівництво вітрових електростанцій. Раніше науковці виявили на цій території рідкісні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги. Про це стало відомо в четвер, 24 вересня, завдяки інформації, наданій громадською ініціативою "Голка", яка отримала підтверджуючі документи від "Української природоохоронної групи".

Ветеран та біолог Андрій Тупіков, який представляє ГО "Українська природоохоронна група", розповів, що звернувся до Державної екологічної інспекції після виявлення рідкісної червонокнижної рослини - лілії лісової - на території, де планується реалізація нового проєкту. Однак екоінспекція відмовилася провести перевірку, аргументуючи це тим, що запит надійшов від організації, а не від окремої особи.

"Це лише гра в затягування часу. Існують судові рішення, які підтверджують, що Державна інспекція відповідала на звернення громадських організацій, в тому числі й на запити нашої організації. Проте після проведення Карпатського економічного форуму ризики забудови Карпат лише зростають," - зазначив Андрій Тупіков.

Зазначимо, що голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила невдоволення щодо участі Володимира Зеленського у цьому форумі.

"Ми отримали інформацію про те, що вітрові електростанції в Карпатах знаходяться під захистом президента. Він представляє це як крок до євроінтеграції та забезпечення національної безпеки. Дивує, що після тривалих зусиль екологічних активістів, журналістів та численних зустрічей євроінтеграційного й екологічного комітетів парламенту за участю наших європейських партнерів, а також після ухвалення резолюції Європейського парламенту і швидкого збору підписів на петицію на захист Карпат, Зеленському не донесли інформацію про суттєві порушення закону, що супроводжують будівництво вітряків у горах. Нам потрібно донести правду до європейських інституцій, адже я не вірю, що вони будуть готові розглядати участь у будь-якому форматі співпраці, в якому екологічні питання не будуть враховані," – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Варто зазначити, що компанія Friendly Wind Technologies зводить вітрові електростанції на висоті 1400 метрів над рівнем моря. У 2025 році на високогір'ї Карпат, зокрема на полонині Руна, розпочалися роботи з закладки фундаментів для вітряків. Згідно з даними аналітичної платформи YouControl, ТОВ "Френдлі Вінд Технолоджі" було засноване в 2022 році в місті Перечин, що в Закарпатській області. Основна діяльність компанії, статутний капітал якої становить 10 тисяч гривень, пов'язана з виробництвом електричного обладнання. Її власником і кінцевим бенефіціаром є Максим Ефімов, колишній депутат від "Партії регіонів", який у складі Верховної Ради належав до депутатської групи "Відновлення України". Після початку повномасштабної агресії Ефімов склав свої повноваження і продовжив розвивати в Закарпатті бізнес у сфері вітроенергетики, релокований з Краматорська.

Нагадаємо, що в липні 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій висловив занепокоєння щодо будівництва вітрових електростанцій на високогір'ї Карпат. Євродепутати акцентували увагу на проблемі встановлення 30 вітрових турбін на полонині Руна. Крім того, електронна петиція, що закликала до термінових дій для захисту природних і культурних цінностей Українських Карпат, зібрала необхідні 25 тисяч підписів всього за шість днів. Проте, протягом наступних шести місяців Офіс президента не дав жодної відповіді.

Під час Карпатського економічного форуму у вересні на Івано-Франківщині президент Володимир Зеленський заявив про розвиток вітроенергетичного кластера у високогір'ї Карпат та потенційне постачання виробленої електроенергії до країн ЄС. Натомість природозахисні організації наголошують на ризиках для високогір'я за відсутності спеціального законодавчого регулювання. Зокрема, вони пропонують обмежити будь-які роботи у Карпатах висотою до 1 000 м над рівнем моря.