Аптечна мапа України зазнає змін: вплив державного регулювання на фармацевтичний ринок -- Delo.ua

Фармацевтичний ринок України проходить через найскладніший етап за останнє десятиліття. Повномасштабна війна, мобілізація, державне регулювання, зниження платоспроможності населення та велика міграція формують нову реальність для фармринку й аптечних мереж. Таким чином галузь, яка довгі роки вважалась стабільною та конкурентною, опинилася під тиском економічних і соціальних викликів. Delo.ua дізналось, як регуляторні зміни на початку року вплинули на бізнес-діяльність аптек та виробників фармацевтичних препаратів.

Після 2022 року фармацевтична галузь опинилася у ситуації, коли демографічні зміни, інфляція, законодавчі новації та війна одночасно створюють як загрози, так і можливості для розвитку.

Згідно з даними Proxima Research, у перші п’ять місяців 2025 року обсяги продажів у грошовому вираженні зросли на 21%, навіть незважаючи на те, що кількість проданих упаковок продовжує знижуватися. Цей розрив вказує на структурні зміни в ринку: споживачі купують менше товару, але при цьому витрачають більше, що частково пояснюється інфляційними процесами. Експерти підкреслюють, що понад 70% кінцевої ціни лікарських препаратів формують виробники, а не аптеки. Таким чином, аптечні заклади працюють в умовах цінової моделі з обмеженою прибутковістю.

За інформацією RAU, в Україні спостерігається помітне скорочення кількості аптек за останні кілька років. Якщо в 2021 році в країні функціонувало понад 19 тисяч аптечних закладів, то до 2024 року їх стало майже на 20% менше. Найбільша концентрація аптек зафіксована у Києві, Дніпрі та Львові. Значна частина аптечних закладів також розташована в Харкові, тоді як в Одесі їх вдвічі менше у порівнянні з іншими крупними містами.

Серед основних учасників ринку продовжують виділятися "Подорожник", "9-1-1", АНЦ та "Бажаємо здоров'я". Згідно з даними Proxima Research, п'ята частина найбільших мереж контролює близько 60% роздрібного сегмента та має у власності третину аптек, що функціонують в країні.

Однак споживачі все частіше стикаються з труднощами у доступі до аптек, особливо в сільській місцевості та прифронтових зонах. Найбільше зменшення кількості аптек зафіксовано у східних та південних регіонах, де військові дії ускладнюють стабільну діяльність підприємств. Навіть у відносно безпечних областях аптечні мережі оптимізують свою діяльність, закриваючи неефективні пункти продажу та зосереджуючи увагу на більш прибуткових місцях.

Основними факторами, що впливають на зменшення кількості, є комбінація економічних і кадрових аспектів. По-перше, війна суттєво знизила трафік у багатьох містах і громадах, особливо в прифронтових зонах, оскільки чисельність населення значно зменшилася, що призвело до того, що деякі аптеки стали нерентабельними.

По-друге, мобілізація суттєво вдарила по ринку праці. За оцінками профільних асоціацій, ринок втратив до третини фармацевтичного персоналу, адже частина спеціалістів мобілізована, частина виїхала за кордон, а решта змінила сферу діяльності. Особливо складна ситуація у прифронтових регіонах, де аптек залишилося небагато через закриття збиткових точок або руйнацію, а кадровий резерв практично вичерпаний. У великих містах теж відчувається нестача фахівців, тому аптечні мережі змушені підвищувати зарплати та створювати гнучкі графіки, щоб утримати персонал.

Третій аспект полягає в трансформаціях у державному регулюванні. Заборона на маркетингові витрати, яка вступить в силу в 2025 році, була введена з метою зменшення впливу виробників на фармацевтичний ринок і призвела до зниження прибутків аптек. Паралельно, нове цінове регулювання щодо деяких лікарських засобів обмежило торгову маржу аптек до небезпечного рівня.

Одночасно на ситуацію вплинули зростання цін на оренду, логістику та комунальні послуги. Це стало критичним фактором для маленьких аптек у невеликих містах, оскільки мережеві заклади не в змозі витримати таке навантаження і змушені закриватися.

Генеральний директор мережі аптек "Подорожник" Тарас Коляда зазначив, що спостерігається реальна тенденція до зменшення кількості аптек, що, безумовно, викликає занепокоєння.

Він зазначив, що компанія планує продовжувати відкриття нових аптек та шукати оптимальні рішення для збереження своєї присутності на ринку. Проте, поточна ситуація ускладнює ці зусилля, і віддалені, а також прифронтові маленькі населені пункти опиняються під найбільшим ризиком. Серед основних причин цього: зростання витрат на оренду, енергетичні ресурси, логістику, нестача фармацевтів, а також скасування маркетингових угод, які підтримували соціально важливі точки продажу.

Цього року в державному регулюванні були здійснені зміни, спрямовані на ліквідацію непрозорих схем у фармацевтичній галузі. Одним із важливих нововведень стало введення обмежень на маркетингові виплати виробників аптекам і дистриб'юторам, що вступило в силу 1 березня 2025 року. Це рішення має на меті зменшити ціновий тиск та вплив компаній-виробників на роздрібний ринок. Проте, на практиці результати виявилися неоднозначними, що вже відчули як мережі аптек, так і споживачі.

В "Аптека 9-1-1" роз'яснили, як саме складаються ці платежі, а саме:

Отже, маркетингові угоди надавали аптекам можливість реалізовувати акційні програми та пропонувати знижки на популярні безрецептурні препарати. Після введення заборони, виробники не знизили ціни на продукцію, а аптеки позбулися можливості частково компенсувати підвищення витрат для споживачів. В результаті, очікуване зниження цін не відбулося, навпаки, споживачі зіткнулися з підвищенням цін. За даними RAU, до березня акційні пропозиції становили понад 3% товарообігу мережі АНЦ, але після заборони стали значно менш доступними. У травні середня роздрібна ціна на безрецептурні засоби зросла майже на 21% у порівнянні з минулим роком.

Вона підкреслила, що скасування маркетингових платежів значно ускладнило для бізнесу завдання збереження торгових точок у селах та прифронтових територіях.

Водночас Коляда підкреслив, що в компанії підтримують всі соціально орієнтованих ініціатив президента та уряду, які стосуються продажу ліків: програму реімбурсації "Доступні ліки", "Національний кешбек", "єПідтримку", адже важливо зробити товари першої необхідності, до яких належать лікарські засоби, доступнішими для населення, але будь-яке державне регулювання має бути збалансованим, щоб допомагати людям, а не руйнувати систему, яка їм служить.

Маркетингові угоди допомагають виробникам покривати витрати на додаткову видимість своєї продукції в магазинах. Оскільки простір для зберігання медикаментів в аптеках є обмеженим, а утилізація непроданих товарів може бути дорогою, фармацевтичним ритейлерам не вигідно зберігати на полицях дорогі та малопопулярні препарати. Завдяки маркетинговим договорам, такі медикаменти все ж залишаються доступними. Без такої підтримки вже спостерігається нестача деяких лікарських засобів і вакцин. З початку жовтня, коли збільшується кількість випадків ГРВІ, у медіа з'являються повідомлення про труднощі з пошуком популярної вакцини проти грипу "Ваксігрип Тетра" в аптеках, зазначає Тарас.

Додаткової напруги на фармринку додала ситуація навколо фармацевтичної компанії "Дарниця". Наприкінці 2024 року виробник опинився у центрі уваги через підвищення цін на низку популярних препаратів, що викликало занепокоєння аптечних мереж. Згодом компанія подала скаргу до Антимонопольного комітету України, звинувативши найбільші аптечні мережі у створенні бар'єрів для реалізації її продукції. Учасники ринку пояснили ситуацію економічним тиском і дією нових регуляторних правил.

У лютому 2025 року президент Володимир Зеленський затвердив указ, який активізує рішення Ради національної безпеки та оборони щодо поліпшення доступності лікарських засобів. У рамках цієї ініціативи уряд спільно з виробниками та аптечними мережами сформував список з 100 ключових препаратів, на які ціни повинні знизитися на 30%. Крім того, будуть регульовані торгові націнки на основі вартості виробника, а також проводитиметься перевірка фінальних цін і моніторинг використання ліків у медичних установах.

В інтерв'ю для delo.ua голова громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада" Олена Пруднікова зазначила, що ціни на медикаменти стали практично однаковими в усіх регіонах. Для ста найпопулярніших лікарських засобів було встановлено нові цінові рівні, а документ, який мав на меті регулювання зниження вартості, фактично втратив свою силу.

Отже, ухвалене рішення щодо регулювання маркетингових витрат та зниження цін на певні лікарські засоби може спровокувати закриття торгових точок через зменшення їхньої прибутковості. Наприклад, у Харківській області, де функціонують 15 громад, місцева адміністрація вже в березні попереджала про можливість закриття аптек через економічну невигідність їхнього функціонування в нових умовах. У багатьох населених пунктах деякі аптеки замінюють на мобільні аптечні пункти та соціальні ініціативи, які мають на меті забезпечити доступ до ліків для віддалених громад. Однак ці програми наразі під загрозою через зростання витрат і зменшення рентабельності, про що також зазначають представники аптечних мереж. Аналогічна ситуація спостерігається у громадах Дергачівка та Золочівка, де залишилося всього кілька аптек, а доступ до медикаментів залежить від виїзних пунктів. У випадку закриття стаціонарних аптек мешканцям доведеться долати значні відстані, щоб придбати необхідні ліки.

За інформацією Олени Пруднікової, наразі важко визначити, скільки невеликих аптек закрилося, оскільки підприємці, зупиняючи свою діяльність, зазвичай не скасовують ліцензії одразу, а просто ліквідовують свій ФОП. Це ускладнює для держави точний облік кількості торгових точок, які фактично припинили свою роботу.

Проблема доступу до аптек спостерігається не лише в зонах, близьких до фронту. Як зазначила виконавча директорка "Аптеки 9-1-1" Юлія Клименюк у своєму інтерв'ю для "Інтерфакс-Україна", в Україні більше 900 населених пунктів зовсім позбавлені аптечних закладів. Це стосується, зокрема, Івано-Франківської, Вінницької, Хмельницької та Закарпатської областей. Внаслідок цього мешканці не мають можливості отримати життєво необхідні медикаменти, у тому числі в рамках програми "Доступні ліки", яка цього року була розширена до понад 700 позицій.

Гравці ринку підкреслюють, що після скасування маркетингових платежів ціни на ТОП-100 вітчизняних ліків знизилися лише частково -- на 15 грн із умовних 100 грн, а решту виробники залишили собі. Іноземні компанії взагалі не знижували ціни, забравши маркетингові витрати у свій прибуток. На решту 5000 ліків ціни зросли на 7-10%, тому загальний виграш для споживачів мінімальний. Крім того, бюджет держави втратив ПДВ від маркетингових послуг, а компанії-імпортери та виробники виграли, економлячи на маркетингу без зниження відпускних цін.

Представники фармацевтичної галузі заздалегідь інформували уряд про можливі наслідки і пропонували європейський підхід — запровадження регуляцій та забезпечення прозорості у відносинах, замість введення абсолютної заборони.

Таким чином, аптечні заклади функціонують в умовах обмежених надбавок на всі медикаменти, без можливості укладення маркетингових угод. Це, безсумнівно, вплине на бюджетне планування на наступний рік, що призведе до скорочення кількості аптек і зниження рівня конкуренції на роздрібному фармацевтичному ринку. Ціни на ліки вже встановлені, задекларовані і не підлягають зниженню, внаслідок чого ринок продовжить своє падіння.

Однак, уряд прагне знайти рішення щодо доступу до аптечних послуг, зокрема в сільських районах, через регуляторні заходи, не беручи до уваги існуючі реалії. Постанова Кабінету Міністрів України №1417 передбачає, що з 1 липня 2025 року всі аптеки, що мають ліцензію, повинні укладати контракт з Національною службою здоров'я України. Це має на меті збільшити доступність державних лікарських засобів, особливо в сільських громадах.

Втім, без державної підтримки такі точки можуть залишатися збитковими та закриватись, адже рентабельність аптек у селах низька, і без фінансових стимулів або програм компенсацій їм майже неможливо втриматися на плаву.