Літописець культурно-мистецького життя

Вийшла друком книжка статей, інтерв’ю та нарисів Володимира Мишанича «Митці Закарпаття. Літературні портрети»

Нашим читачам, особливо тим, хто цікавиться бурхливим темпоритмом культурно-мистецького життя краю, добе відоме ім’я талановитого журналіста, копіткого та досвідченого мистецтвознавця, пристрасного літописця духовності, колишнього кореспондента газет «Новини Закарпаття», «РІО», «Срібна Земля», «Карпатська Україна», «Ужгород», а нині – провідного методиста Обласного організаційно-методичного центру культури, члена Національної спілки журналістів України Володимира Мишанича. Адже майже в кожному номері газети «Ужгород» та інших виданнях щодня фігурує ім’я активного дописувача, публікуються свіжі новини цієї важливої сфери нашої духовності. З-під його пера від 2001 року і донині вийшло в світ і лягло на сторінки багатьох обласних і республіканських газет, журналів, опубліковано в інтернет-виданнях біля півтисячі статей, нарисів, інтерв’ю та інших матеріалів про багатогранне культурно-мистецьке життя Закарпаття та його найвідоміших представників. Не випадково він у 1997 році як власкор газети «РІО», стажувався у штаті Північна Кароліна в Америці за програмою «USIA-IREX» («Громадські зв’язки в редакції регіональної газети». І ось нещодавно у видавництві КП «Ужгородська міська друкарня» вийшла книжка статей, інтерв’ю та нарисів В.Мишанича під назвою «Митці Закарпаття. Літературні портрети», котрі раніше побачили світ у різних періодичних виданнях протягом 2002–2012 років.
Зважаючи на ту прикру обставину, що наші митці за свою натхненну творчу працю отримують мізерну матеріальну винагороду, то опубліковані тут матеріали мають винятково важливе морально-психологічне і заохочувальне значення, є тим вагомим стимулом, котрий надихатиме теперішніх і майбутніх митців на нові здобутки у царині художньої творчості. Окрім того, у книжці В.Мишанича подано чимало рідкісних відомостей про деяких видатних представників художньої галузі, яких, на жаль, уже немає серед нас, але свого часу зробили неоціненний вклад до її збагачення і розквіту.
Зрозуміло, що оскільки автор є випускником Ужгородського училища прикладного мистецтва і певний період працював викладачем малювання і креслення в Ужгородських середніх школах №3 та №19, то його літературно-журналістська діяльність особливо потужно проявляється саме на теренах відтворення художнього мистецтва краю, бо воно для нього найближче і найбільш знайоме. Тож у збірці знайшли широке відображення цікаві біографічні і художньо-творчі відомості про фундаторів закарпатської школи живопису Й.Бокшая, А.Ерделі, Е.Контратовича, А.Коцку, Е.Грабовського, а також їх послідовників – А.Кашшая, В.Габду, Г.Глюка, А.Мартона, В.Микиту та інших.
Завдяки настирливим дослідницьким пошукам В.Мишанича читач довідається, зокрема, про окремі рідкісні та призабуті історичні факти становлення і розвитку художнього професійного мистецтва на Закарпатті часів ХІХ століття, в тому числі про творчість вихованця Віденської академії мистецтв, одного з основоположників професійного мистецтва на Закарпатті, автора не лише сакрального живопису, але й митця, який малював «…портрети, пейзажі, жанрові сценки з життя закарпатців», талановитого живописця Йосипа-Змія Микловшика (1792–1841).
Надзвичайно цікава розповідь про глибоко одухотворену мистецьку палітру неординарного живописця наших часів, виразно харизматичної постаті у славній когорті майстрів художньої графіки Павла Бедзіра (1926–2002, який вважав, що «..духовність – перша проблема людини», що в житті кожної людини на першому плані повинна стояти ідея духовного самовдосконалення. Такими ж унікальними та оригінальними є описані в книжці роздуми художника Габріела Булеци щодо трактовки понять «сучасне мистецтво» і «актуальне мистецтво», міркування і тлумачення, які не можуть не зацікавити допитливого мистецтвознавця.
У книжці «Митці Закарпаття. Літературні портрети» значна увага приділена аналізові творчої діяльності не тільки живописців, але й скульпторів Б.Коржа, В.Сідака, майстрів декоративно-прикладного мистецтва та самодіяльних митців М.Купарь, О.Дворака, М.Галаса, В.Ороса, письменників В.Густі, А.Дурунди, музеєзнавця Г.Андял, фольклориста І.Хланти, хореографів К.Балог, М.Сачка,О.Хижун, театрознавців С.Гержика та О.Туряниці, педагога і диригента З.Жоффчака, трудівників культурного фронту І.Канюки, В.Рудейчука, В.Сможаника, О.Ільченко, учасниці телевізійного співочого талант-шоу «Голос країни» М.Копинець та багатьох інших.
Автор проявив широку, я б сказав, всебічну обізнаність із багатогранним, багатожанровим професійним і аматорським художнім мистецтвом Закарпаття, радіє кожному щедрому ужинкові творців художньої краси, відкрито ставиться до них з високою шаною і повагою, відверто пишається тим. що творча спадщина найвідоміших із них є надбанням не лише європейської, але й світової культури. Його багаторічна літературно-журналістська праця щодо популяризації культурних надбань рідного краю – вагомий вклад у його яскраву духовну скарбницю.

Василь ГАБОРЕЦЬ, заслужений працівник культури України