Медаль Моцарта – Анатолію Затіну

Про родину Затіних добре знають на Закарпатті. Голові цієї музичної династії, прекрасному педагогові, ветеранові другої світової війни Борису Гарифовичу Затіну у грудні минулого року виповнилося 90 років

Разом із покійною дружиною Надією Григорівною вони колись починали творчий шлях як артисти Закарпатського народного хору, але більшу частину свого життя присвятили Ужгородській дитячій музичній школі №1 імені П.І.Чайковського. Обоє виростили цілу плеяду талановитої молоді: вона – як музикант-теоретик, він – як баяніст. А їхні діти, Раїса та Анатолій, не лише успадкували музичний хист, а й перевершили найкращі сподівання батьків. Раїса Затіна так само пов’язала своє життя із Ужгородською ДМШ ім. П.Чайковського (впродовж 20-ти років була завучем і продовжує навчати дітей грі на баяні). Щодо Анатолія, то він став композитором, піаністом і диригентом світового рівня, чим назавжди прославив не лише прізвище Затіних, а й рідне Закарпаття далеко за його межами. Лауреат  міжнародних конкурсів, блискучий піаніст і талановитий педагог, він нещодавно був удостоєний  особливої, унікальної за своєю вагомістю відзнаки. Більше про це (з посиланням на інформаційні джерела) знає музикознавець, викладач Ужгородського державного музичного училища імені Д.Є.Задора Віра Мадяр-Новак:

«Уродженця м.Ужгорода, колишнього випускника Ужгородської дитячої музичної школи імені П.І. Чайковського та Ужгородського державного музичного училища імені Д. Є. Задора доктора музики, директора Інституту вишуканих мистецтв Університету м. Коліма (Мексика) АНАТОЛІЯ БОРИСОВИЧА ЗАТІНА відзначено найвищою міжнародною нагородою ЮНЕСКО та головною премією в галузі академічної музики – золотою Медаллю Моцарта-2015 «за блискучу кар’єру в класичній музиці». Ювілейна 20-а церемонія вручення премії відбулася 26 січня 2015 року у великій залі Національної консерваторії в Мехіко Сіті.

Академія Моцарта – це громадське об’єднання, що визначає найвидатніших митців світу за їх працю та високий професіоналізм у галузі класичної музики. Серед володарів цієї нагороди є такі відомі виконавці, як Пласідо Домінго, Блас Галіндо, Едуардо Мата, Рамон Варгас, Роландо Війясон, Леонардо Війеда, Мстислав Ростропович, Володимир Співаков та ін.

На святковій церемонії Анатолія Затіна представляв відомий мексиканський баритон Хесус Суасте, лауреат Медалі Моцарта-1994. У своїй промові він відзначив, що Анатолій Затін нині слугує еталоном сучасної академічної музики у трьох професійних напрямках: як виконавець, педагог та діяч культури. В арсеналі Анатолія Затіна 1-а премія на конкурсі молодих комозиторів і піаністів в Києві (отримана ще в роки навчання в Ужгородській музичній школі імені П. І. Чайковського), три дипломи Санкт-Петербурзької консерваторії (як композитора, піаніста та диригента), кілька звань лауреата міжнародних конкурсів. Його твори отримали численні нагороди від таких організацій, як Асоціація артистів музичного театру колишнього СРСР, Санкт-Петербурзька консерваторія та Міжнародний кінофестиваль в Уругваї. Як соліст і диригент він виступав в Україні, Естонії, Фінляндії, Норвегії, Угорщині, Великобританії, Італії, Франції, Німеччині, Австрії, Північній Кореї, Китаї, а також брав участь у відомих великих фестивалях по усьому світу. Завдяки застосуванню навчальних програм, спеціально розроблених доктором А. Затіним, починаючи з 1999 року музичний департамент Інституту вишуканих мистецтв Університету м. Коліма налічує більше вісімдесяти лауреатів музичних конкурсів національного та міжнародного рівнів. Присутність Університету м. Коліма в музичному світі стає все більш очевидним, а високий рівень іноземних студентів, що там навчаються, слугує яскравим тому доказом. А завершив Хесус Суасте свій виступ такими словами: «Ми стоїмо перед однією з найзначніших творчих особистостей, що емігрували до нашої країни. А тому маємо честь і обов’язок нагородити доктора Анатолія Затіна Медаллю Моцарта-2015».

Віра Мадяр-Новак щиро вітає нашого земляка з високим визнанням і статусом «артист світу» та слушно зауважує, що нагородження Анатолія Затіна Медаллю Моцарта дивним і незбагненним чином майже збіглося у часі з відкриттям в Ужгородській дитячій школі ім.П.І.Чайковського пам’ятника В.А.Моцарту. От такий символізм!

Годі й казати, що ніхто так не радіє успіхам Анатолія Затіна, як його рідні. Борис Затін у душі неймовірно пишається сином, хоча говорить про це зі звичною скромністю і стриманістю:

«Син змалечку, щойно зіп’явся на ноги, почав щось собі наспівувати, імітувати гру на музичних інструментах – бачив, як тато займається. Потім я купив йому гармошку. Хоча й не хотів, щоб діти були музикантами, відмовляв – не вдалося. Окрім того в Анатолія були проблеми із легенями, слід було лікувати, возити на море. Але це його не зупиняло: за шість років закінчив музичну школу, вступив до музичного училища. А музику почав складати ще зовсім юним. Я намагався його трохи остудити – мовляв, не поспішай, послухай спочатку інших, пограй твори відомих композиторів, повчися. Але дарма, Толя робив своє. Якось в Україні був оголошений конкурс на кращий музичний твір з нагоди чергового ювілею В.І.Леніна. Син знайшов відповідну поезію, поклав її на музику і відіслав до Києва. Ми навіть не знали про це. І раптом Анатолія запрошують до столиці, і він, практично самоук, займає перше місце у Всеукраїнському конкурсі. Багато дітей готувалися до цього серйозно, їхали до Києва зі своїми педагогами. Потім нам сказали: синову роботу саме тому і відзначили, що вона була явно учнівська, зроблена самостійно, без допомоги дорослих. І от, по телебаченню показують, як хор Київського музичного училища виконує твір Анатолія Затіна, а поруч сидить автор, зовсім хлоп’я!

Знаєте, ми з дружиною не надто багато часу могли приділити своїм дітям – були дуже зайняті на роботі. Мені доводилося і вдома вечорами займатися на баяні. До того ж, я дуже хворів у повоєнні роки, і сам потребував постійної уваги. Діти бачили, як ми живемо і вчилися на нашому прикладі. А потім син як поїхав з дому у 1972 році до Ленінграду на навчання, то далі вже сам собі давав раду. Було важкувато. Ми допомагали, як могли, підтримували фінансово. Але, звісно, не балували. Отже, він всього досяг самостійно, став доволі відомим музикантом, концертує скрізь. От торік виступав у Мехіко та Нью-Йорку, відвідав з концертами Петербург, Прагу, Німеччину. Реалізував себе як композитор, написав багато хорошої музики, в тому числі до спектаклів і кіно. Професор, займається викладацькою діяльністю, має успішних учнів. Разом зі своєю вихованкою Владою Васільєвою вони навіть створили Фортепіанний дует «PETROF».

Цього місяця Ужгородська дитяча музична школа №1 ім. Чайковського готується широко відзначити свій 70-літній ювілей. На урочистості з цієї нагоди прибуде і її колишній вихованець Анатолій Затін. А всі шанувальники таланту нашого земляка матимуть нагоду знову послухати гру свого кумира разом з його колишньою ученицею, а зараз колегою Владою Васильєвою: 21 березня о 17.00 у Закарпатській обласній філармонії відбудеться концерт «DUO PETROF» (Мексика).

Фортепіанний дует у складі Анатолія ЗАТІНА та Влади ВАСИЛЬЄВОЇ розпочав свою концертну діяльність у 2003 році в рамках спільного проекту мексиканського Університету штату Коліма і Чеської фортепіанної фірми Petrof з наміром популяризувати музику різних епох і стилів, написану для фортепіано в чотири руки та для двох роялів. З тих пір дует багато й успішно виступає у найвідоміших концертних залах Мексики, США, Азії та Європи. А з 2008 року колектив став офіційним представником відомого чеського виробника роялів у всьому світі.

Анатолій Затін – випускник Ленінградської консерваторії (фортепіано та композиція, клас Ю. Ананьєва та клас С. Слонімського); удостоєний Почесної медалі UNICEF за плідну діяльність як піаніст і диригент. Щодо Влади Васильєвої, то вона є переможцем Фортепіанного конкурсу ім. Наді Рейзенберг в Нью-Йорку (2010 р.) та лауреатом багатьох інших міжнародних конкурсів; веде активну концертну діяльність, багато виступає в Мексиці, Росії, Україні, Австрії, Італії, Франції, США та Канаді не лише в складі Duo Petrof, але і як сольна виконавиця.

У 2008 році «Duo Petrof» здійснив своє перше світове турне, в ході якого виступив у Чехії, Україні, Росії, Мексиці, США та Китаї. У тому ж році на Міжнародній музичній виставці у Шанхаї відбулася презентація компакт-диску «Duo Petrof».

Таїсія ГРИСЬ