Ужгородці приїхали у відпустку з фронту на Донбасі (+ФОТО)

Їх зустрічали рідні і близькі, волонтери та прості жителі обласного центру.

Сльози радості, жовто-блакитні кульки, квіти та шампанське – сьогодні Ужгород зустрічає своїх героїв. До військової частини, що на вул. Другетів повернулись військовослужбовці 128-ої гірсько-піхотної бригади. Після п’яти місяців перебування на Сході, хлопці матимуть відпустку 10 днів.

Зустрічати солдат прийшли рідні і близькі, волонтери та прості ужгородці.

“Чекаємо на наших захисників. Вирішили прийти їх підтримати, подякувати їм за мирне небо над головою. За те що жертвують за нас своїм життям і здоров’ям”, – розповідають студенти.

Втомлені, виснажені, але живі: хлопці радіють, що нарешті вдома. На запитання, як доїхали, віджартовуються, що “повертатися з війни значно веселіше, ніж їхати туди”. Про події на Сході розповідають спокійно.

“Людина до всього звикає, навіть до пекла, – кажуть наші бійці. – Були в Станиці Луганській. Зараз приїхали до Ужгорода, здамо зброю і можна буде відпочити. Часу небагато, але не хочеться бути тут під Новий Рік. Ці всі салюти, веселощі… Якось після війни не до цього”.

За словами військовослужбовців, від холоду рятуються за допомогою бліндажів та буржуйок. Завдяки волонтерам, харчами забезпечені і не голодують.

“Їсти варимо собі самі. Правда за декілька днів до повернення додому не готували нічого, оскільки снаряд влучив у кухню”, – пригадують хлопці.

Натомість катастрофічно бракує медикаментів. Військові лікарі, під кулями, просто фізично не встигають усім надати допомогу.

“У нашого товариша осколки потрапили у спину, то їх так ніхто і не виймав, – кажуть військовослужбовці. – у снайпера куля впритул до голови пролетіла, крапельку нижче влучила б і все…”

У свою чергу родичі бійців розповіли, що навіть не намагались відмовляти військових їхати воювати, бо хто захищатиме батьківщину, як не вони.

«Я не задавала зайвих запитань. Тож знаю дуже мало про його службу. Хіба те, як стріляє град чи заводять танк… Чула по телефону. Мабуть всього нам і не можна знати. Я просто чекала і молилася, щоб усе було добре», – зазначила жінка одного із військовослужбовців.

Під час зустрічі, лунали слова подяки та гімн України, а відтак усі разом скандували “Слава Україні – героям слава!”.

Нарешті за довгий час, наші військовослужбовці почули: “Вільно!”. Рідні забрали своїх вояк на заслужений відпочинок. А вже через 10 днів якщо буде наказ, знову на передову…

Христина БІКЛЯН