Як зберегти цілісність та незалежність України?

Як із найзахіднішої закарпатської глибинки (мова – про міжнародну конференцію у селі Яноші на Берегівщині) відомі українські правознавці бачать майбутнє суверенної та незалежної України у такому специфічному аспекті, як її державний суверенітет, національна безпека зі стратегією, оборонна доктрина, а також світовий правопорядок у контексті історико-правового виміру й останніх подій у країні та світі?

Про це читайте у журналістських нотатках із недавнього вельми актуального, ділового та практичного зібрання учених-правників, які приїхали сюди «поспілкуватися» з усіх теренів України.

Один із провідних факультетів Ужгородського національного університету – європейського права та правознавства (декан доктор юридичних наук, професор Я. В. Лазур) удостоївся великої честі приймати учасників кількаденної Міжнародної історико-правової конференції, яка відбулася у чудовому конференц-залі фешенебельного готелю «Гелікон» (с. Яноші) на Берегівщині.

Між іншим, зібрання хоча й проходило у закарпатській глибинці, але вустами солідних і поважних учених усерйоз і занепокоєно мовилося про те, чим живе Україна у цей непростий період (революція гідності на Майдані, захоплення-анексія Криму, війна на сході, боротьба з корупцією, люстрація, вибори Президента та до Верховної ради), як зберегти її цілісність, свободу, що треба діяти, аби на вищий рівень піднести національну безпеку держави та захистити її свободу від посягань російського агресора.Тобто, з найактуальніших питань сьогодення незалежної України своїми думками ділилися провідні вітчизняні вчені в галузі юриспруденції та права з цілої низки вишів і академічних установ (УжНУ, КНУ ім. Шевченка, ЛНУ ім. Франка, ХНУ внутрішніх справ, НУ «Львівська політехніка», НУ «Одеська юридична академія», Маріупольський держуніверситет, ПрикНУ ім. В. Стефаника, Чорноморський держуніверситет ім. П. Могили, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ, Національні академії Прокуратури та Служби безпеки України, Львівський, Одеський, Харківський університети внутрішніх справ). Жваво, усерйоз і занепокоєно обмірковуючи наболілі, животрепетні, злободенні проблеми, вони наводили конкретні приклади того, як на ті чи інші збройні та агресивні випади «братнього» ворога повинно нині реагувати суспільство, влада, громадяни. І що має чинити в цей складний час кожен із нас, до того ж у правовому полі. А ще наводилося багато конкретних прикладів, як російська агентура намагається дестабілізувати мирне та спокійне життя в інших регіонах нашої держави, на Закарпатті в тому числі. Але тут, за повідомленням преси, чітко спрацювали СБУ, співробітники інших правоохоронних органів і сепаратизм, заколот у краї не пройшли.Як уже зазначалося, у роботі цього зібрання взяли участь знакові постаті вітчизняної правознавчої науки, відомі українські науковці, до точки зору, до позиції яких прислухаються не тільки студенти у вишівських аудиторіях, але й сказане-написане ними також прискіпливо аналізують у коридорах столичної влади, народні депутати, чиновники інших держструктур, тобто ті, від кого залежить прийняття та утвердження рішень у такій сфері, як державна безпека, національний суверенітет, інші складові устрою нашої незалежної України.

З-серед учасників Міжнародної конференції – відомі в минулому державні та громадські діячі, автори наукових праць й творів, робіт і книжок із окресленої теми, лауреати Державної премії, заслужені юристи України, проректори, декани, завідуючі кафедрами, кандидати наук, доценти, старші наукові співробітники різних вишів і факультетів тощо.Особливої ваги зібранню додало те, що проходило воно під егідою Міжнародної асоціації істориків права (президент – професор, доктор юридичних наук, член-кореспондент Академії правових наук, заслужений юрист України, генерал-майор міліції, засновник вітчизняної наукової школи з вивчення проблем історії держави і права, органів внутрішніх справ, автор понад 200 наукових праць О. Н. Ярмиш), зокрема, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Ужгородського національного університету, Львівського національного університету ім. І. Франка, Національної академії правових наук України (Київський і Західний регіональні наукові центри), ряду міліцейських вузів, університету ім. Яна Амоса Коменського з Братислави (Словаччина) тощо. Зважаючи на вельми серйозну та актуальну тематику Міжнародної історико-правової конференції, присутність на ній цілої плеяди українських учених та з-за кордону, зголосився бути присутнім на її відкритті голова оргкомітету, ректор УжНУ, професор В. І. Смоланка. Але, як в це часто буває в житті, у найвідповідальніші миті воно вносить свої корективи, тож останній (пан ректор не тільки адміністративний керівник найбільшого в області колективу, але й провідний європейський учений-нейрохірург, який часто долучається до виконання складних операцій) першу половину дня провів в Ужгороді у операційній зі скальпелем у руках, рятуючи чиєсь людське життя. Віриться, що допомога відомого «дохтора» із золотими руками була доречна…Сповістив про це в. о. проректора з науково-педагогічно роботи УжНУ О. Я. Рогач, зачитавши від імені пана Смоланки текст вітальної телеграми. Ректорське побажання: конференція на закарпатських теренах, у багатонаціональному краї, де віками панує добробут, спокій, благодать, має попрацювати на славу, плідно, конструктивно та діяльно. На забула про учасників зібрання і Закарпатська обласна рада та берегівська мерія. Якщо від імені голови облради В. Чубірки (того дня він був зайнятий) також виголосили вітання, то вже міський голова прикордонного Берегова З. А. Бабяк на особисте запрошення декана факультету європейського права та правознавства УжНУ, заступника голови оргкомітету Я. В. Лазура особисто вітав гостей та бажав їм активної й конструктивної праці на гостинній Берегівщині. Зрештою, наш регіон, що розміщений на західному краєчку України, з європейською демократією, усталеними принципами свободи, іншими правилами та домінантами державницького суверенітету, безпекою на континенті і світовими правопорядками знається давно – бо ми тільки у листопаді 1944 року на І з‘їзді Народних комітетів на підставі відповідного Маніфесту зволили возз‘єднатися з Україною. Як відомо, сталося це рівно 70 років тому в Мукачеві (у червні 2015 р. святкуватимемо ювілей нашого славного возз‘єднання). А що стосується Берегова, яке також має тисячолітню історію, то воно, як підкреслив очільник мерії п. Бабяк, кілька століть поспіль користувалося Магдебурзьким правом – найвищим привілеєм місцевого самоврядування.

Цим усім вітанням передувало яскраве, колоритне та солідне презентаційне слово вже згадуваного О. Н. Ярмиша, який, зрештою, разом із І. Б. Усенком, віце-президентом Міжнароднорї асоціації істориків права, професором, заслуженим юристом України, лауреатом Держпремії в галузі і науки і техніки «командував» усім цим «конференційним науково-правовим» парадом. Не оминув, звісно, і того, що чарівна та гостинна берегівська земля багата не тільки людськими талантами, але щедра іншими природними коштовностями – виноградниками та винним промислом, термальними водами, чим, зрозуміло, не тільки спокусив гостей з усієї України, але й запросив усіх присутніх скористатися (дегустацією та купанням). До речі, знаний учений-правник не вперше в нашому краї, він свого часу до кандидатських обріїв привів понад півсотні талановитих і обдарованих людей, у тому числі й колишнього начальника УМВС в Закарпатській області, екс-голову ОДА Г. Г. Москаля (нині 63-річний генерал-лейтенант уже екс-нардеп і займає посаду губернатора на палаючій землі Луганщини). Що цікаво, у цьому сімействі не тільки його глава потужно займається правознавством, але й дружина, Наталія Миколаївна, яка у статусі доктора юридичних наук, професора кафедри кримінального права Національної академії прокуратури (м. Київ) також була учасником конференції та підготувала виступ на тему «Кримінальне право у системі правового забезпечення охорони національної безпеки в Україні». У цьому контексті й побудував свій коротенький виступ (а відтак і доповідь «Проблема кардинальної перебудови системи забезпечення національної безпеки України у світлі уроків 2014 року») член-кореспондент Національної академії прокуратури України, головний її науковий співробітник О. Н. Ярмиш.    А потім перед присутніми виступили вчений секретар Міжнародної асоціації істориків права, професор кафедри фундаментальних юридичних дисциплін Харківського університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук В. Є Кириченко (тема виступу «Право на війну та суверенітет. Парадокси сприйняття»), керівник відділу зв‘язків із державними органами та міжнародними організаціями Національної академії правових наук, академік НАПрН, заслужений юрист України О. В. Скрипник («Державний суверенітет України: завдання та конституційно-правові гарантії в сучасних умовах»), професор кафедри римського права Люблінського католицького університету Яна Павла ІІ, доктор хабілітований Йонца Матей («Принцип права і життєва мудрість»), завідувач відділу історико-правових досліджень Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ, заслужений юрист України І. Б. Усенко («Питання державного суверенітету і національної безпеки в науковій спадщині професора О. М. Мироненка»). Шевченківський лауреат щиро та добродушно розповів про свого вчителя, його працелюбство й наукову спадщину. Цікаво те, що кожного тижня писав і видавав по одній науковій праці! Своїми міркуваннями з однодумцями поділився професор кафедри адміністративного, фінансового, інформаційного та європейського публічного права УжНУ, доктор юридичних наук, доцент М. В. Савчин («Українська правова традиція та революція») та інші. Після деяких доповідей були запитання та зав‘язувалися дискусії, що свідчило певну зацікавленість аудиторії до питань з приводу національної безпеки, територіальної цілісності, світового та міжнародного правопорядку тощо. Актуальність Міжнародної конференції важко переоцінити – такою є думка всіх, хто взяв участь у цьому традиційному зібранні.

Відтак, по завершенні виступів й обговорюваних питань, були відвідини термального басейну «Косино», екскурсія до музею Берегівщини (дир. Янош Шепа), поїздка на дегустацію хмільних напоїв до знаного закарпатського винороба, істинного короля виноградної лози К. К. Шоша у с. Кідьовш тощо. Насамкінець декан факультету європейського права та правознавства УжНУ Я. В. Лазур радо повідомив: на Закарпатті буде створена філія Міжнародної асоціації істориків права. Засвідчила це й конференція у Яношах: прикордонне Закарпаття, європейський вуз і відповідного гатунку факультет на чолі з молодим і перспективним деканом стануть осердям подібного підрозділу такої серйозної громадської організації, якою у Києві є МАІП. Своє «добро» на створення закарпатської філії дав її київський шеф О. Н. Ярмиш. Звісно, таке повідомлення не може не порадувати крайових правників і юристів…    

Михайло Синьоокий, журналіст, Берегівщина