Олександр Ледида: «Я не маю наміру відповідати брудом на бруд!»

Уже офіційний кандидат у народні депутати по виборчому округу № 68 — про те, як вестиме кампанію та що планує зробити.

У минулому номері ми повідомляли, що Олександр Ледида подав документи на реєстрацію кандидатом у депутати до Верховної Ради України. У цьому процесі була певна заминка, і ось 22 вересня стало відомо, що ЦВК таки зареєструвала О. Ледиду кандидатом по 68-му виборчому округу з центром в Ужгороді.

– Олександре Олександровичу, вітаю з реєстрацією кандидатом на виборах у парламент. Ви вступили в вир певного політичного протистояння, й не виключено, що хтось намагатиметься Вам класти палиці в колеса…

– Моє рішення йти на вибори може комусь не подобатися, хтось може вдаватися до брудних методів виборчої конкуренції. Я ж не маю наміру не те що відповідати брудом на бруд, а взагалі навіть не називатиму своїх опонентів противниками чи ворогами. Моя кампанія буде чистою і прозорою.

– Насправді Ваше рішення балотуватися було трохи несподіваним і багато кому поплутало карти. То все-таки, чим воно зумовлене?

– У мене немає політично-владних амбіцій, тому Верховну Раду розглядаю для себе навіть не як певний етап політичної кар’єри. Це не моє. Ви чудово знаєте, що я доволі тривалий час був управлінцем, а останні чотири роки працював на посаді голови Закарпатської облдержадміністрації. І саме за ці чотири роки намагався бути  максимально корисним для свого краю. Для мене завжди було незрозумілим, чому деякі закарпатці, потрапляючи у владні столичні кабінети, так мало звертають уваги на свою рідну область.

Так от, на посаді голови ОДА я відразу ж після призначення зібрав команду й поставив завдання промоніторити всі проблемні питання нашої області. Я прискіпливо вивчав проблеми в усіх сферах, і потім ми почали працювати над проектами, які б покращили соціально-економічне становище на Закарпатті.

Я постійно штурмував центральну владу, запрошував в область чиновників найвищого рангу й переконував їх у необхідності реалізації того чи іншого проекту,  корисного для Закарпаття.

Так, пріоритетним завданням у мене було вичистити наш край від отрутохімікатів, яких тут було неймовірно багато. Хіба це нормально, щоб область, яка є природною перлиною країни, задихалася від отрути? Саме з цього я почав і довів до логічного завершення. Зараз область чиста, при мені всі отрутохімікати вивезли.

Критичним було питання Солотвина, частина якого могла в будь-який момент піти під землю. Тут також зволікати було неможливо, тому я штурмував центральну владу й таки домігся реалізації проекту стосовно переселення солотвинців із аварійної зони.

Одним із пріоритетів для мене стало реформування медичної сфери. Й мова навіть не про те, що при мені всі обласні медичні заклади були на повному бюджетному забезпеченні щодо ліків та харчування. Я йшов далі й домігся того, щоб Ужгород став другим містом в Україні, де «швидкі» працювали за системою GPS і з інтерактивною картою. Я не давав спокою уряду, аж поки не домігся реалізації проекту  будівництва хірургічного корпусу обласної лікарні.

Я також розумів, що необхідно економніше використовувати енергоресурси, саме тому, попри певний скепсис центральної влади, домагався переходу всієї області по-максимуму на автономне опалення, будівництва модульних котелень. Це вже потім у Києві порахували нашу економію й почали ставити в приклад, а спочатку було не все так легко.

За моєї каденції на посаді керівника краю багато що зроблено, але, повірте, що в планах було ще більше. Є проекти, які  не реалізовані до кінця. Є проекти, які лише в планах. Усі вони стосуються покращення життя й дозвілля наших краян. Переконаний, що, перебуваючи у Верховній Раді, зможу довести багато проектів до логічного завершення й буду максимально корисним для своїх земляків. У першу чергу, мешканців рідного Ужгорода та Ужгородщини. Саме тому й прийняв рішення балотуватися.

Ну а щодо того, що комусь сплутав карти, то над цим навіть не замислювався. Ще раз повторюю: я не маю наміру нікому нічого плутати, на когось тиснути, когось ображати й узагалі вести кампанію недостойно. Я маю програму й рішучість її відстоювати, а виборці повинні сказати своє слово.

Павло КОЧЕТКОВ, "Закарпатська правда"