У закарпатських банках — дефіцит української валюти?

Або куди зникла гривня? По факту гривня не зникала, а нинішня ситуація є тимчасовою й за кілька днів усе стане на свої місця. Іншими словами, банки в пік валютних коливань, мабуть, спробували перестрахуватися й мінімізувати будь-які операції з валютою...

Упродовж останнього місяця ми мали змогу спостерігати за карколомними змінами курсу іноземних валют (у першу чергу, долара та євро) в Україні. Зокрема долар США протягом минулого тижня практично наблизився до позначки в 15 грн на Міжбанківському валютному ринку, а вже днями торги зафіксували його падіння чи не до 12 грн. У той же час Національний банк запровадив низку обмежень щодо операцій із валютою, точніше, фактично звів до мінімуму її легальний обіг у країні, мотивуючи це необхідністю втримати курс та побороти спекуляцію на ринку. До того ж багато хто схильний вважати останні дії НБУ банальною крадіжкою, вимиванням валюти із кишень українців.

Держава сама спровокувала обвал?

Даруйте, але як відомо, для стабільного курсу будь-якої валюти необхідний баланс надходжень і витрат. Зважаючи на події на Донбасі, фінансування армії та мінімізації бюджетних витрат ми цілком логічно можемо очікувати на певну інфляцію, адже кошти, виділені на війну, жодним чином не повертаються назад у економіку. Однак саме на час найбільших коливань курсу долара припали виплати Держказначейством заборгованостей. Зокрема Закарпатська ОДА наприкінці минулого місяця інформувала: «З серпня почалося погашення заборгованості по місцевих бюджетах через казначейство, на сьогоднішній день удалося повністю погасити борги».

Загалом по Закарпаттю мова йшла про трохи більше 80 млн грн. Якщо припустити, що подібні процеси відбувалися й в інших областях країни, то цілком логічно, що в компаній (підрядників, що місяцями очікували на оплату робіт і послуг, наданих державним установам та органам місцевого самоврядування) і фізичних осіб з’явилося чимало коштів, які ті могли конвертувати. Це цілком могло спровокувати певний дефіцит валюти. Нині, на жаль, важко з’ясувати точні дані щодо виплат боргів Держказначейства в серпні, однак саме ці події збіглися в часі з різкою зміною курсу долара. Фактично, зупинити його змогли лише завдяки непопулярним діям Національного банку України (далі НБУ).

Валюта стане дефіцитом?

Із 25 серпня по 3 вересня НБУ прийняв низку постанов, якими регламентує рівень валютної позиції банків, забороняє надавати валютні кредити для юридичних і фізичних осіб, що не ведуть зовнішньоекономічну діяльність, і чи не найголовнішим обмеженням стала заборона видачі іноземної валюти за платіжними картками (кошти мають конвертуватися в гривню) та введення обов’язкової конвертації грошових переказів у гривню із-за кордону.

Нині в деяких банках обласного центру навіть неможливо отримати переказ із-за кордону. Співробітники це пояснюють «оновленням програми», яке контролює центральний офіс. У інших переказ отримати можна, але він буде відразу конвертований у гривню. Однак, як днями роз’яснили в НБУ, отримати валюту таки можна, відкривши в банку рахунок із повною ідентифікацією клієнта. Це, так би мовити, пересторога, запобіжний захід, який має сприяти боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

У той же час банки не поспішають ані купувати валюту, ні її продавати. Днями в Ужгороді можна було спостерігати таку картину: банки не купують валюту через відсутність гривні, натомість у валютників курс на 1 – 1,5 грн нижчий за банківський. У підсумку в будь-якому випадку власник валюти втрачає чималу суму за умови обміну навіть кількох сотень доларів або євро.

Куди зникла з відділень гривня? По факту вона не зникала, а нинішня ситуація є тимчасовою й за кілька днів усе стане на свої місця. Іншими словами, банки в пік валютних коливань, мабуть, спробували перестрахуватися й мінімізувати будь-які операції з валютою.

На даному етапі ще зарано робити однозначні висновки, а події останнього тижня цілком можна віднести до так званого «холодного душу». Сподіваємося, що за три місяці обмеження таки знімуть, адже вони викликають чимало нарікань серед населення.

Віктор ЛАЗОРИК, "Закарпатська правда"