»Пісок посипався» — нирки турбують!

#Суспільство

Що треба знати при сечокам’яній хворобі? Найчастіше влітку, та ще й після смакування кавуна, так у народі говорять про те, коли здебільшого проявляє себе сечокам’яна хвороба. Спеціалісти ж пояснюють це інакше: внаслідок гідроудару (а кавун – це насамперед рідина) починає виходити пісок. З одного боку – добре, бо тоді менш імовірне утворення каменів. З іншого, теж ризиків чимало, бо все може закінчитися запальними процесами в організмі.

Тож як себе убезпечити й що загалом потрібно знати при сечокам’яній хворобі – питаємо в завідуючого відділенням нефрології та ПГД обласної клінічної лікарні Михайла Гранчака.

– Михайле Павловичу, коротко розкажіть, що це за хвороба?
– Насамперед почну з того, що нирки – це свого роду фільтр, який допомагає видаляти з організму (крові) токсини, вони беруть участь у корекції мінерального обміну речовин. Але часто виходить так, що не всі мінерали природним шляхом здатні вийти з організму, а можуть накопичуватися в нирках, групуватися в піщинки й утворювати камені. Тобто треба розуміти, що утворення каменів у цьому органі – це, фактично, результат порушення обмінних процесів у організмі. Звичайно, камені можна видалити за допомогою хірургічної операції, але від цього обмін речовин не зміниться.
– Кажете, що камені – це назавжди?
– Ми кажемо не так категорично, радше говоримо про схильність. Тобто якщо один раз удалося «вигнати» пісок чи видалити камені, то це не означає, що про недугу можна забути. Навпаки – потрібно постійно тримати її на контролі.
– Обстежуватися?
– Про медогляди – але серйозні, не такі, щоб лише не ходити! – я говорю постійно! Профілактичні щорічні обстеження вкрай важливі, бо вони дозволяють виявити хворобу на ранній стадії й контролювати її, не допускаючи ускладнень. Принаймні при згаданій недузі це найкращий варіант: у цьому випадку головне – правильне харчування, попередити утворення каменів у нирках можна за допомогою дієти.
– Розкажете про нюанси? Що можна їсти, а що – ні?
– Якщо говорити не професійною, а доступною для людей мовою, то скажу так. Загалом спеціалісти ділять людей, так би мовити, на м’ясоїдів, вегетаріанців та тих, хто споживає всього потроху. Це умовний розподіл, зрозуміло, що вегетаріанці– це можуть бути просто ті, хто досить рідко вживає м’ясо, в основному надає перевагу овочам і фруктам. Але загалом з огляду на спосіб харчування й накопичуються певні мінерали в організмі. Так, у м’ясоїдів утворюватимуться більше урати, у вегетаріанців – фосфати. А всеїдні будуть схильні до оксалатів. Усе це визначається при спілкуванні лікаря та пацієнта, а також за допомогою аналізів. Так, урати утворюються в дуже кислому середовищі. Тому при наявності цих каменів харчуватися треба так, щоб реакція сечі стала лужною: слід більше вживати молока, каші й насамперед лимон та грейпфрут. При цьому варто обмежитися в м’ясі, бобових, грибах.
При фосфатах, навпаки, на м’ясо та рибу слід налягати, а в уживанні молочних продуктів, більшості овочів та фруктів слід обмежитися. А ось оксалати (найчастіше вони виникають у жінок) вимагають дієти, що виключає продукти, в яких багато щавлевої кислоти: щавель, шпинат, шоколад, какао, горіхи тощо. Чай (як чорний, так і зелений) та кава – теж заборонені.
– Для нас, закарпатців, заборона на каву найстрашніша! І одну в день не можна?
– Ви починаєте торгуватися, але при недузі торг неприйнятний – можливий лише серйозний підхід до справи, якщо є бажання одужати.
– А що все ж таки з кавунами? Кажуть, що влітку дуже багато людей, поївши цю ягоду, довідуються, що в них є пісок у нирках…
– У принципі, десь так. Ми, спеціалісти, називаємо подібне явище гідроударом. Уявіть собі лійку, на дні якої пісок. Ось якщо багато води хлюпнути зверху, то пісок вимиє через носик – так виходить і з нирками. Пісок починає рухатися вниз по сечоводу, нерідко кристалики пошкоджують стінки, що завдає болю, а буває, що й закупорює сечовивідні шляхи. Тоді справжня біда. Загалом, щоб такого не виникало, людина мусить вживати достатню кількість води в день (2,5–3 літри в літній період), щоб утворювалася й достатня кількість сечі (до півтора літра). Тоді всі зайві мінерали вимиватимуться поступово й фізіологічно, а не раптово й болісно. У цілому треба розуміти, що організм людини – саморегулююча система, яка здатна справлятися з багатьма проблемами сама, головне при цьому – вміти дослухатися до нього й допомагати, якщо треба.
– Михайле Павловичу, поряд із тим, що виходить пісок, часто в людей виникають запальні процеси органів сечостатевої системи. Чому? Здавалося б, вийшов пісок – і ніяких проблем…
– Уся проблема в тім, що кристалики солі – не ідеально круглі кульки, а як їжачки. Тому коли вони виходять, то буквально дряпають гострими кутиками епітелій сечовивідних шляхів, утворюючи ранки. В них можуть потрапити бактерії – і маємо запальний процес. Нерідко виникає пієлонефрит тощо, і головне при цьому – не нехтувати консультацією спеціалістів.
– Як ви відноситеся до народних методів лікування при сечокам’яній хворобі?
– Однозначно – дуже важливий серйозний і професійний підхід до вибору методів лікування сечокам’яної хвороби, не можна зважати на те, що одна бабця сказала. Ось, приміром, добре відома всім петрушка. Всі знають її як сечогінний засіб, отож вважається, що при проблемах із нирками настої з цією пряною травою треба вживати. Але насправді петрушка сприяє вимиванню кальцію з організму, і якщо в людини в нирках накопичені оксалати (а це означає насамперед брак кальцію), то петрушка не те, що не дасть ніякого ефекту, а тільки принесе більше біди, бо посилить утворення оксалату. Так, використання народних методів можливе, але при правильному і кваліфікованому підході, під контролем спеціаліста.
– Чи дуже поширена ця недуга на Закарпатті?
– Так, і насамперед у тих районах, де величезні поклади мінеральної води, і вживають її зазвичай безконтрольно. Ви самі придивіться: якщо прочитати етикетку, то здебільшого на пляшці буде написано – не для столового вжитку. Це й зрозуміло, бо в такій воді багато солей. Чим більше людина вживає такої води, тим більше солей в її організмові накопичується. А в нас люди звикли пити мінералку замість води простої. Ось і маємо найбільше таких випадків на Тячівщині та Свалявщині.
– Михайле Павловичу, щиро дякую за розмову.