Без питної води та …каналізації!?

Обласний центр Закарпаття може лишитися без цивілізованих умов життя. Чому потерпають ужгородці?

Санітарна катастрофа, не менше – така загроза очікує на ужгородців, якщо терміново й кардинально не будуть переглянуті принципи функціонування КП «Водоканал м. Ужгорода».  Поки в стінах мерії точаться баталії за місце під сонцем – чи то пак за крісло на третьому поверсі, – про комунальні питання ніхто не дбає. Наразі проблема «вилізла» з боку «Водоканалу» – за «спущені зверху» тарифи підприємство розквиталося тим, що лишилося без керівника, і в підсумку навіть вирішувати питання оплати за спожиту підприємством електроенергію нема кому. Оскільки борги перевищили кількамільйонну позначку, а в енергетиці країни паралельно настала криза, «Водоканалу» знову загрожує відключення від електрики. Населення може опинитися без води і каналізації! Чому так і чи є вихід?

Відключити від електрики за борги

Днями ПАТ «Закарпаттяобленерго» повідомило вкрай неприємну новину,  з якої випливає, що в країні – дефіцит енергоресурсів, пального, через що Міненерговугілля не вигадало нічого кращого, ніж запровадити обмеження по споживанню електричної енергії та активізувати роботу з тими, хто заборгував за неї. І хоча населення в даному випадку ще порівняно легко відбудеться, бо простих споживачів поки вирішили не вимикати, то за підприємства взялися серйозно. Як випливає з прес-релізу товариства, з огляду на ситуацію в енергетиці країни виникає й необхідність активізації зусиль щодо погашення заборгованостей за спожиту електроенергію. Це стосується, насамперед, комунальних підприємств, які зазвичай мають заборгованість перед енергопостачальними компаніями. Зокрема на сьогодні продовжується тенденція щодо накопичення «електричних» боргів КП «Водоканал міста Ужгорода», що стає вагомою загрозою фінансовій стабільності ПАТ «Закарпаттяобленерго». «Для прикладу, рівень розрахунків за спожиту електроенергію КП «Водоканал міста Ужгорода» протягом січня 2014-го забезпечено на 37%, у лютому споживачем оплата за спожиту електроенергію не проводилася взагалі, а протягом березня поточного року розрахунки були на рівні 32%. У підсумку за 7 місяців 2014-го споживач допустив приріст заборгованості за активну електроенергію перед товариством на загальну суму 1 млн 636 тис. грн, а загальна заборгованість станом на 1 серпня  становить 2 млн 579 тис. грн, що, відповідно, свідчить про неналежне виконання КП «Водоканал міста Ужгорода» взятих на себе обов’язків згідно з умовами укладеного Договору про постачання електричної енергії, – інформує дирекція ПАТ «Закарпаттяобленерго». – Враховуючи факт ухилення від виконання покладених на КП «Водоканал міста Ужгорода» зобов’язань, а також із метою активізації процесу погашення заборгованості й вирішення проб-лемних питань щодо проведення повних та своєчасних розрахунків за спожиту електроенергію, ПАТ «Закарпаттяобленерго» відповідно до п. 7.5 ПКЕЕ повідомляє про повне припинення постачання електричної енергії на об’єкти КП «Водоканал міста Ужгорода», яке буде проводитися починаючи з 18.08.2014 року згідно з графіком».

Дирекція ПАТ «Закарпаттяобленерго» звернулася з проханням до громади Ужгорода активізувати зусилля для вирішення питання, а владу міста закликає втрутитися в цю ситуацію та посприяти її вирішенню в частині забезпечення погашення заборгованості за спожиту електричну енергію КП «Водоканал міста Ужгорода». Інакше вся громада обласного центру Закарпаття може опинитися без водопостачання та водовідведення. Відповідного листа з проханням посприяти вирішенню проблеми ПАТ «Закарпаттяобленерго» направило всім структурам, які тією чи іншою мірою в рамках наданих повноважень здатні вплинути на ситуацію, – до Ужгородської санепідемстанції, Закарпатської обласної державної адміністрації, Управління СБУ та прокуратури в Закарпатській області. Але це – лише точкове вирішення проблеми, потрібні ж кардинальні рішення.

Чому не піти цивілізованим шляхом?

Це питання, яке, напевно, запізнилося в часі років на десять. На жаль, якщо в багатьох містах до вирішення комунальних питань підійшли кардинально – дозволили ними займатися інвесторам, як наприклад «АVЕ» зі сміттям, – то в Ужгороді «Водоканал» завжди залишався заручником …політики й виборів! Кожен наступний мер обіцяв цілодобове водопостачання, якісну Н2О і тому подібне, кожен не допускав тиску на боржників, і при кожній черговій каденції наближені до владного олімпу намагалися максимально використати всі привілеї – на кшталт змусити прокласти задешево воду чи ще щось подібне. Певна річ, усе це – інформація неофіційна, і підтвердити її редакція не може, але люди говорять. А диму без вогню не буває…

А тим часом у інших містах пішли цивілізованим шляхом. Приклад недовго шукати – Берегово.  Місцевий водоканал – ТзОВ «Берегово Карпатвіз» – створений Берегівською міською радою та ЗАТ «Ніршийгвіз» (угорська компанія, яка має досвід водопостачання й водовідведення в сусідній області Угорщини й інвестує в берегівське комунальне підприємство). ТзОВ у своїй діяльності максимально відкрите: має свій сайт, на якому детально вказується, скільки води видобуто, скільки продано, як часто проводиться лабораторний контроль і яка якість. За даними енергетиків, берегівський водоканал не тільки на сто відсотків розраховується за спожиту електроенергію, а й вносить часткову передплату. Але й це не найголовніше: підприємство створене наприкінці 2007-го, а вже в квітні 2008-го забезпечило цілодобове водопостачання місту! Те, чого в Ужгороді чекають десятиліття, інвестори зробили менш ніж за півроку. То чому там – можуть, а тут – ні? Спеціалісти кажуть: причина, швидше за все, в підходах до роботи. Власне, про це давно йдеться й на рівні Ужгорода: для того, щоб водоканал міста працював ефективно, потрібен бізнесовий підхід, а не політичний. Та коли дочекаються цього ужгородці?

  P.S. До речі, за інформацією, наявною в «Закарпатської правди», після приведення тарифів на воду до собівартості стовідсотково розрахувалися за спожиту електроенергію водоканали переважної більшості західних міст, а Тернопіль рішенням сесії міськради узгодив графік додаткового погашення заборгованості (включивши туди пеню, інфляцію тощо), яка існувала на той момент у обласному центрі. Винятком є тільки Ужгород, де досі думають не як вирішувати проблему, яка накопичувалася роками, а граються в політику, заробляючи на скандалах навколо тарифоутворення чергові політичні бонуси...

Василь Балта, "Закарпатська правда"