Війна змінює людей

Емоційне напруження годі витримати! Це вже не мирний протест, а війна. І насправді вона всюди: у діях, думках, снах, сподіваннях тих, хто воює, і тих, хто спостерігає за подіями з екранів. Вона має свої ознаки та наслідки, свій особливий вплив на ціннісні, емоційні та поведінкові прояви людини. Війна змінює. 

“Ця війна змінила моє життя. Наразі до кінця не усвідомлюю як, не знаю чим і чому, та все ж відчуваю по-іншому, реагую по-іншому, цінності переформувались… Напевно, так. Я не брала активної участі в подіях на Майдані: я тоді інтенсивно працювала, гроші жертвувала. За всім спостерігала з екранів, і побачене мене вражало. Зараз також телевізор не вимикаю, поки вдома, в інтернеті багато читаю, дивлюсь. Це все мене змінює: стаю більш дратівливою, часто плачу, буває, сплю погано… Але, мабуть, так має бути. Це ціна знань”, – розповідає пані Надія, львів’янка.

Насправді, це не раціональна ціна знань, а наслідок стресу, надмірного “споживання” негативної інформації. Поганий сон і дратівливість – одні з перших одзнак “передозування” і незасвоєння негативної інформації. А з екранів нам все показують загиблих, поранених, наляканих і виснажених людей. І як з цим бути, як усвідомити й пережити, не зачерствіти і бути корисним у боротьбі?..

Виконувач обов’язків заступника головного лікаря з лікувальної роботи Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні Сергій Гнатюк розповів “Пошті”, що наразі ситуація в країні на психічному здоров’ї львів’ян не відображається… Та все ж лікарі готові до того, що згодом кількість людей, яким знадобиться їх поміч, збільшиться.

“Зараз люди не бояться бомбардувань, обстрілів. Це “не звучить”. А якщо і є загострення, то вони передбачувані та відбуваються “хвилями”. Зараз пішла одна, і не думаю, що вона спричинена сучасною ситуацією в країні. До прикладу, коли був перший Майдан (у 2004-ому), тоді дуже багато було хворих із загостреннями; часто навіть можна було почути фразу “наколоті помаранчі”. Після останнього Майдану, зокрема подій на вулиці Грушевського в Києві, поступали люди з депресивними симптомами. Наразі нема пацієнтів, у симптомах яких відображаються військові дії”, — розповів Сергій Гнатюк.

Лікар зазначив, що зараз відбувається наростання “тривожного очікування”. “Людей лякає невідоме… Це проявляється на побутовому рівні: люди не знають, чи одружуватися, чи народжувати дітей, чи купувати якісь речі. Вони усвідомлюють, що ситуація відповідає їх переживанням, тому звернень нема. Ймовірно, посттравматичні розлади невдовзі з’являться”, — додав Сергій Гнатюк.

Психологи своєю чергою радять дозувати інформацію, менше дивитися телевізор, засвоювати всі відомості правильно, переосмислювати їх, обговорювати, діяти, працювати, допомагати війську, не сидіти, замкнувшись у переживаннях та емоціях.

– Наш організм має механізми “обробки” травм. Залежно від того, наскільки вони сильні, наскільки включені та задіяні, наскільки середовище сприяє їх роботі, настільки ефективніше людина “виходить” із травми. Посттравматичний стресовий розлад, очевидно, буде. Буде й чимало людей, які постраждали. Але сьогодні вже достатньо розвинена сфера послуг психіатрії, психотерапії, тому можна звернутись і отримати необхідну допомогу.

До психотерапевтів нині люди звертаються більше, ніж раніше – зі страхами, тривогами… Знаю, що збільшилась кількість звернень до соматичних лікарів. Наші люди не усвідомлюють, що соматичні симптоми – наслідки психологічних переживань. Не просто так підвищується тиск у людини чи тисне в грудях і шлунок болить. Шкода, що й соматичні лікарі не завжди впізнають психологічну причину хвороби та не завжди скеровують пацієнта до психотерапевта. Зараз лікарям треба мати на увазі, що загострення хвороб пов’язані з високим рівнем стресу. Отож разом із лікуванням соматичним, медикаментозним, треба скеровувати людину до психолога, психотерапевта, психіатра чи лікаря, який і інший бік “людського” лікуватиме.

Вже зараз ситуація більш масштабна та загрозлива, і від неї відгородитися важко. На Майдані, аби уникнути загрозливих для психіки наслідків, ми використовували всі шість каналів опрацьовування інформації – “ВASIC Ph”. 

Перша літера B – вeliеve – це переконання і віра, це те, що стосується такої екзистенційної частини, коли людина каже: “Я вірю в перемогу, це мене зміцнює” або “Те, що відбувається, це, напевно, випробування, яке мені послав Бог і яке я маю пережити”. Так у людини є мотивація виходити з подавленого стану. 

Літера А – аffects – це емоції, переживання. Якщо задіяний цей канал, то емоції, які виникають, треба переживати, якось на них реагувати, а не тримати в собі. Якщо страшно, то людина кричить і показує, що їй страшно, а не ховає свою емоцію.

Літера S – social – соціальний канал. Треба йти до людей, обговорювати з ними події та стратегії подолання різних ситуацій. Не можна замикатися в собі! 

Літера І – іmagination – уява. На Майдані цей канал був задіяний: там малювали, розповідали багато історій, анекдотів. Також уява працює, коли людина для себе вимальовує картину майбутнього, мислить, що буде далі. Це допомагає пережити всі негаразди. 

Літера С – сognition – це наше когнітивне мислення, тобто наші думки, логіка, аналіз загалом. Одного разу проводили дослідження після якоїсь масштабної війни. Військові ветерани, які з неї повернулися живими, нікому не були потрібні. Однак згодом їх взялися досліджувати. Відтак зробили висновок, що дали собі раду в житті лише ті люди, які мали вищий рівень інтелекту, які змогли осмислити той досвід, що з ними відбувся, які змогли проаналізувати й відстежити логічні зв’язки. Це також сприяє швидшому освоєнню. 

Літери Ph – рhysical – це все, що стосується фізіології. Коли стається кризова подія, людина завмирає і нічого не робить. Саме тоді вона отримує максимально велику травму. У час Майдану люди щось робили, будували, носили. Вони не сиділи і не чекали, що ж станеться. Дія дуже важлива в кризовій ситуації.

Не варто пасивно спостерігати. Якщо людина відсторонено переживає якісь травматичні події, то, найімовірніше, вона отримає посттравматичний стресовий розлад. 

Як на мене, серед людей заходу є позитивна динаміка в переживанні цього стресу. Ми і далі поводимося, як поводились на Майдані. Ми активні, дієві, щось робимо і щось осмислюємо. Інша справа на сході країни – там люди пасивні. Вони звикли дотримуватися пасивної позиції, тому там проблеми й виникли. Ті люди – у позиції жертви. 

Стосовно психологічних викликів, які постали перед нами з цією війною, то якщо, дасть Бог, усе скінчиться і терористів знищать, то потрібно буде багато працювати і психологам, і політикам, і всій громаді. Якщо схід розглядати як особу, персону, то це персона, яка все життя займала позицію жертви, у якої когнітивні процеси не завжди були включені; вони були примітивніші. З цією особою треба працювати, виводити її з того стану, виховувати її, долати посттравматичний стресовий розлад. 

А на загал ті події показують, що в людях є людське, що гроші не переважили на шальці духовність і моральність… Китайський ієрогліф “криза” позначає водночас два поняття – “небезпека” та “можливість”. Криза – це випробування, через яке люди проходять. І вони або падають, або навпаки – перероджуються, стають кращими, моральнішими. 

У нас є можливість стати кращими!

 

– Людям емоційним треба відгородити себе від візуальної інформації, треба, так би мовити, “скрутити” зображення і зменшити кількість переглядів.

Є люди, які телеканал “24” вмикають і дивляться ті ж новини чотири рази, бо якесь слово пропустили. Краще слухати радіо або читати газети. Читання все ж є простішим процесом, який більше сприяє переосмисленню, задіює півкулі головного мозку, що сприяють логічному мисленню. Так ми менше хвилюємось через сприйняту інформацію, вона більше аналізується в нашій свідомості. Тож перша порада — більше читайте і слухайте, менше дивіться. 

Друга порада – працюйте. Усе легше переживається, коли людина щось робить, у час інтенсивного бізнесового року, так би мовити. А зараз літо, спад активності, менше вимог керівництва, бо воно чи на морях, чи займається тим же АТО. Тому в людей є більше часу, аби подумати над тим, що відбувається в країні. Що би там не було, але літо – пора відпочинку, тому треба присвятити більше часу сім’ї, близьким і рідним, частіше виїжджати на природу. Коли людина відчуває, що вона сильно перехвилювалась, у неї порушився сон тощо, то виїхати на кілька днів у гори дуже корисно. Це третя порада. 

Важливо звертати увагу на свій емоційний і психологічний стан. Якщо з людиною коїтиметься щось тривожне, а вона це ігноруватиме, то їй необхідно буде серйозно лікуватись… Ті події, що відбуваються з нами, тобто в яких ми зараз живемо, нас змінюють. Важливий наслідок – люди, які раніше не зважали на те, що вони пережили травму, зараз починають звертати на це увагу, йти до спеціалістів. 

Події навколо нас передусім впливають на усвідомлення. Більшість наших дій стали усвідомленими. Раніше ми думали-гадали, що Україна нам близька, що ми патріоти, але ми тоді так сильно цього не усвідомлювали, як усвідомлюємо зараз. Більшість людей стають тверезими реалістами, активними громадянами. 20 років ми відпочивали, а зараз нам доводиться активно брати участь у своєму житті.

Більшість суспільств переживають війни, і за всю історію людства не було країн, які не воювали. Люди до цього адаптовуються. Важливо, що в нас кількість населення, яке бере участь у військових діях, не така велика. Це означає, що це не критична кількість людей у суспільстві, щоби були такі наслідки, як діти війни чи поствоєнне суспільство. Ці військові процеси, сподіваюсь, у нас не будуть тривалими. Так суспільство швидше все переосмислить і переживе.