Карпати. Попереду — Купальська ніч!

Традиційно на Івана Купала на Закарпатті відбувається фестиваль "Шипіт", на який щороку влітку з’їжджаються кілька тисяч осіб із країн колишнього СРСР, щоб позитивно провести час і відпочити від цивілізації, суєти та клопотів. А після бурхливої ночі кілька секунд під водоспадом моментально приведуть вас до тями!...

Завтра, 7 липня, Церква вшановує великий празник Різдво Івана Христителя. Серед різних святих, яких почитає Східна Церква, особливим культом славиться святий Йоан Хреститель, Господній Предтеча. Він єдиний з усіх святих після Божої Матері має свій празник Зачаття і празник Різдва. Про його великий культ у Східній Церкві найкраще свідчать аж шість празників в його честь протягом церковного року.
Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і героїчна. Святий Йоан Хреститель — це велетень духа, що стоїть на грані двох завітів: Старого й Нового. Він останній з пророків і перший з апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, христитель і мученик. Він один мав ласку хрестити Того, кого инші пророки тільки предсказували і в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері.
Коли сьогодні ми святкуємо Різдво Йоана Хрестителя, наш народ у дохристиянські часи відзначав свято Купала.
Це одне з найпоетичніших свят українського обрядового календаря. Купальські вогні надихали на творчість не лише великого Миколу Гоголя, а й багатьох інших письменників та поетів. Ще в дохристиянську добу слов’яни відзначали цієї пори свято Купайла, тобто Сонця. Шляхом злиття християнських та язичницьких традицій і утворилося свято Івана Купала.
Спеціально до дня Купайла хлопці та дівчата виготовляли ляльки-опудала Купало та Марену. Навколо цих персонажів точаться головні події вечора на Івана Купала. Марена являє собою зроблену із соломи ляльку, яку вдягають у жіночий одяг, Купало також виготовляється із соломи, але одяг на ньому чоловічий. Марену, відповідно, роблять дівчата, а Купало – хлопці. Цікаво, що походження ні того, ні іншого образів невідоме, зате відомо, що і Купало і Марену чекає трагічна розв’язка. Їх обох, або ж топлять, або ж спалюють.
Як відомо, і цей звичай зараз гарно зберігся, головною розвагою вечора на Івана Купала є стрибки через багаття. Хоча чому власне розвагою, це зараз вони стали чимось на кшталт спортивних змагань, а от раніше цьому ритуалові надавали магічного значення. Скажімо, якщо стрибнути найспритніше, то у Вас буде гарне здоров’я, коли вдало перескочать через полум’я закохані, то вони скоро поберуться. І не дай Вам Боже вскочити у вогонь – біди на протязі року не уникнути.
В день Івана Купала намагалися зцілюватися росою Для цього потрібно встати якомога раніше і пройтись босоніж по цілющій купальській росі. В цей день проходив масовий збір лікарських трав. Особливої цілющої сили купальська трава набирає до сходу Сонця, отож, як мовиться, “Хто рано встає, тому й Бог дає!”
Традиційно на Івана Купала в Закарпатті відбувається фестиваль Шипіт на який щороку влітку з’їжджаються кілька тисяч осіб із країн колишнього СРСР, щоб позитивно провести час і відпочити від цивілізації, суєти та клопотів. А після бурхливої ночі кілька секунд під водоспадом моментально приведуть до тями.
Неподалік водоспаду знаходиться чарівна полонина на яку щороку влітку з’їжджаються охочі, позитивно провести час і відпочити від цивілізації, суєти та клопотів. Дехто приїжджає сюди на день-два, дехто затримується на тиждень, дехто – на весь теплий сезон. Велика частина контингенту Шипоту – представники різних субкультур, а також диваки, марґінали і допитливі мандрівники… Хіпі, панки, нудисти, анархісти…