Знайдено три найдавнiшi малюнки Невицького замку (ФОТО)

На Закарпатті в кожну епоху проживали цілі династії духовників, і звісно, що переважно вони і їхні родини могли ховати від підозр і переслідувань заборонені владою матеріали.

Михайло Белень упродовж десятиліть збирає раритетні матеріали (найрізноманітніші першоджерела), які стосуються давньої історії Карпатського краю. Цього разу до рук нашого знаного земляка, який нині мешкає в Невицькому, попали справжні раритети…

Не секрет, за тоталітаризму знищено величезну кількість стародруків, книг, зразків писемності творчої інтелігенції, записи різних за саном священнослужителів, політичних і державних діячів і багато іншого, непоправно втраченого. Зокрема, взірців народної творчості, предметів побуту, одягу, знаряддя праці, пісенної і фольклорної та музичної духовності людей Срібної землі.

Я давно переконався, що найбільше історичних писемних, образотворчих, друкованих матеріалів збереглося у приватних колекціях священнослужителів.

На Закарпатті в кожну епоху проживали цілі династії духовників, і звісно, що переважно вони і їхні родини могли ховати від підозр і переслідувань заборонені владою матеріали.

Вожді часто змінювалися, але найголовнішим у закарпатців було те, що десятки національностей, які проживали і проживають у нашому краї взаємозбагачувались.

Закарпаття – єдиний край на теренах України, де розмаїття різних культур не має рівних за багатством народної мудрості, ніби гори  нас зобов’язують берегти і примножувати те, що залишили по собі наші мудрі предки.

Три малюнки Невістського граду (Невицького замку) стали моїм вдалим надбанням завдяки великій довірі як до митця – професіонала, бо такі безцінні речі повинні бути в руках тих людей, які є патріотами і понад усе цінують історію власного народу.

На малюнках невідомого автора (авторів?) замок виглядав у майже готичному стилі (головна башта), в нижньому і найбільшому донжоні (башті) були церква, купол якої нагадує готику, поєднану з класикою, тобто своєрідний ретростиль. З лівого боку (де сьогодні "Камелот") були головні ворота в’їзду на серпантинову дорогу, а також добре видно, що по правому боці, було теж невелике приміщення, від якого вверх вела шатрова на частоколах для воїнів-охоронців східчаста дорога.

Річка Уж на початку 16 ст. була настільки повноводна, що сягала аж під самісіньке підніжжя Замкової гори. На одному з малюнків добре проглядаються невеликі човни рибалок чи б то пак перевізників.

Малюнки підписані прописним латинським шрифтом і мають неабияку історичну цінність. Наскільки мені відомо, вони публікуються вперше, принаймні у нас, на Закарпатті, та й в Україні загалом.

Михайло Белень, краєзнавець, с. Невицьке