На Закарпатті кількість дітей зростає, а шкіл – не вистачає…

У школи Срібної Землі повернуть другу зміну?

Закарпатським дітям не вистачає місць у школах. Демографічний бум, повільне будівництво навчальних закладів та неправильний розподіл далися взнаки. Тепер попит перевищує пропозицію – тільки в Ужгороді на 2 тисячі учнів більше, ніж можуть прийняти школи. І така ситуація практично по всій області. Тому вже з вересня багатьом батькам доведеться знову звикати до поняття «друга зміна» або переповнених класів…

Багатоповерхівки будують, а школи – ні

Ні для кого не секрет, що Закарпаття – чи не єдина область, де народжуваність переважає над смертністю. За інформацією відділу статистики населення, за два роки в краї число діток збільшилося на 3 тисячі. Загалом нині в області є 242 тисячі дітей віком до 15 років. Ця цифра, звісно, радує. От тільки освітянам вона завдає головного болю. Завдяки позитивному приросту в нашому краї виникає все більше проблем із місцями в школах. Першими публічно бити на сполох стали в Ужгороді. На засіданні виконкому міста, де часто збираються багато представників ЗМІ, озвучили проблему – в обласному центрі вже не вистачає місць у школах. І час шукати вихід: або повертатися до давно забутої другої зміни, або збільшувати й так навантажені класи, або відправляти дітей на периферію.

А проблема в Ужгороді справді є. Як розповіла начальник управління освіти Ужгородської міської ради Оксана Бабунич, фахівці хоч і очікували приріст населення, проте поки з ним упоратися не можуть. «Демографічні показники ростуть, і тепер маємо наслідок, – зізналася вона. – Тільки торік було приблизно на 280 дітей більше, ніж заплановано місць у школах. А цього навчального року цифра зросте». Згідно з підрахунками освітян, усі ужгородські школи та навчальні заклади в 2014-му розраховані на 11 тисяч 481 учнів. А реально в них вчаться 13 тисяч 567 школярів. Тобто міські освітянські заклади вже й так переповнені. А на це, окрім демографічного буму, є декілька причин. По-перше, в обласному центрі вчаться не тільки ужгородці. «Відвідувати міські школи хочуть діти з Ужгородського району, – повідомила О. Бабунич. –  А відмовити їм ми не можемо. Скажімо, батьки з Чопа працюють в Ужгороді, відповідно хочуть, аби й діти там вчилися. Вони мають на це право. Ми з цього трагедії не робимо, тим більше, на таких дітей закладені кошти в міському бюджеті». По-друге, розбудовуєть¬ся саме місто. На окраїнах Ужгорода зростають нові мікрорайони, в яких заселяються все більше людей. Але якщо декілька багатоповерхівок чи то котеджів таки звели, то про школу забули. «Школи нема на Червениці, яку все більшими темпами заселяють місцеві мешканці, – розповіла О. Бабунич. – Також вона відсутня в районі вулиці Собранецької та «Дастора», а в районі Загорської є лише обласний ліцей спортивного спрямування, але це ж не початкова школа – туди беруть тільки після 8 класу». Те саме стосується й популярного нині мікрорайону¬ «Боздош». Хоча там збиралися будувати школу та дитячий садочок. За словами О. Ба¬бунич, міська рада навіть виділила для цього земельну ділянку. Знайшла кошти для будівництва та…. «заморозила» об’єкт. Виявляється, мерія при проектуванні не врахувала, що частина виділеної ділянки вже в приватній власності. І викуповувати її не збираються – це питання просто «зависло у повітрі». «Нам потрібна ще одна велика школа та два дитячі садочки, – повідомила начальник управління освіти. –  Але їх нема і завтра точно не збудують».

Найцікавіше, що не вистачає місць у школах не тільки в обласному центрі. За інформацією Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА, цьогоріч 1 вересня в перший клас підуть 16 тисяч 997 дітей. І це на 730 дітей більше, ніж минулого року. Зокрема побільшало «першачків» на Свалявщині (на 100 дітей), на Іршавщині (191), Виноградівщині (127), Рахівщині (60) та в Мукачеві (59). Відповідно в цих школах також розмірковують – де їм облаштувати додаткові учнівські місця?

Нові класи або нові зміни

А який же вихід із ситуації? Перший і найвірогідніший – повертати майже забуту «другу» зміну. «У нас є варіант введення, скажімо, не другої, а 1,5 зміни, – розповіла О. Бабунич. – Вона починатиметься десь об 11.30. Діти, наприклад, зранку зможуть займатися в якихось гуртках, а  потім іти в школу». В деяких районах краю, до речі, другу зміну навіть не відміняли. Сьогодні вона діє в 57 закладах, а ще рік тому – в 64. Найбільше таких шкіл у Рахівському й Тячівському районах. Цього року, наприклад, додатково вводити другу зміну в інших навчальних закладах поки не планують – кажуть, і так достатньо. Ситуацію зі збільшенням школярів вирішать за рахунок збільшення кількості класів. Зокрема 2 додаткові відкриють у Мукачеві, стільки ж – на Міжгірщині та Рахівщині, 3 – на Виноградівщині та 1 – на Свалявщині. А ось в Ужгороді цей варіант не надто охоче розглядають. За діючими освітніми нормами наповненість класів не має перевищувати 25 дітей. Наприклад, в Ужгороді, за підрахунками управління освіти, їх і так в середньому приблизно 27. «Для створення ще одного класу треба нове приміщення, а в нас їх обмаль. Уже були випадки, коли в наших школах класи створювали на місці колишніх теплиць для квітів», – зізналася О. Бабунич.

Для обласного центру, між іншим, є й інший вихід  – в місті є декілька шкіл, які не наповнені на 100%. Зокрема це школа №16 у мікрорайоні Дравці, НВК у Горянах та школа №20 у Доманинцях. Вони використовують свій потенціал десь на 50%. Проте виникає інше питання – батьки не надто хочуть віддавати дітей до школи, яка знаходиться в віддаленому мікрорайоні. Людей можна зрозуміти. Тому навчальні заклади мають приваблювати учнів. Хороший приклад – школа №20 в Ужгороді. Вона змінила свій профіль і стала спортивною. Тепер там є фехтування, можна займатися танцями. Туди йдуть вчитися ті, кому цікавий спорт. Допомогла в цій ситуації й реорганізація угорськомовної гімназії в НВК. «Тепер там можна набирати перші класи, яких раніше не було. Та й в угорськомовних дітей з’явився вибір», – повідомила очільниця управління.

На прикладі Броньки

Рішення про введення другої зміни в школах Ужгорода можуть прийняти наприкінці літа. Наразі триває набір, а вже виходячи з кількості школярів місцеві органи самоуправління пропонуватимуть конкретні рішення. Проте вже зараз відомо – новий навчальний рік буде цікавим. Адже він має дати поштовх владі для будівництва шкіл. Звісно, це дорогий процес. Зокрема  один із останніх проектів – реконструкція аварійної школи в селі Бронька на Іршавщині. Вдалося зробити вісім класних кімнат та добудувати спортзал. Це обійшлося бюджету краю в півтора мільйона гривень, а роботи тривали 5 років. Що цікаво, саме в Броньці діти раніше вчилися в дві зміни. Тому обласній владі слід братися за роботу й шукати кошти для нових шкіл. Адже якщо все найкраще не дітям, то кому?

Денис ФАЗЕКАШ, "Закарпатська правда"