Хто здав Павла Нагірного?

Винуватець загибелі молодої закарпатки та її доньки під "дзвін" революції потрапив на лаву підсудних і зараз чекає на своє покарання. З кінця 2012 року і до цих пір ним не цікавились правоохоронці. Хто чи що змусило згадати про незакінчену справу?

На Закарпатті почалося судове слухання справи про ДТП за участю п'яного чиновника.

Хустський районний суд Закарпатської області почав розглядати справу про смертельне ДТП за участю п'яного чиновника. Справа, резонансна сама по собі, виявилася прямо пов'язана з останніми революційними подіями в країні. Тому що колишній чиновник, якого звинувачують у смерті двох людей і важкому травмуванні ще двох, зміг постати перед судом тільки після зміни керівництва правоохоронних органів області. Попереднє начальство робило все, щоб підслідний уникнув покарання.

«Син дізнався, що мами більше немає, лише через місяць після аварії»

ДТП сталося 19 листопада 2012 на околиці Хуста. Близько пів на шосту вечора позашляховик «Міцубісі Паджеро» на великій швидкості вилетів на зустрічну смугу і протаранив «Daewoo Nexia». В результаті 32-річна жінка, сиділа за кермом легковика, і її семирічна дочка загинули, а ще двоє знаходилися в «Daewoo» дітей - дев'ятирічний хлопчик і 12-річна дівчинка - з важкими травмами потрапили до лікарні.

- Того вечора Галя забрала двох наших дітей і 12-річну племінницю зі школи після групи продовженого дня і поверталася додому - в присілок Кіреші біля Хуста, - розповідає Віктор Пригара, який втратив дружину і дитину. - За кермом дружина їздила два з половиною роки, була дуже акуратною, завжди пристібалася (у той вечір теж була пристебнута, але це не допомогло - в «Daewoo» немає подушок безпеки). А діти обов'язково сідали тільки на заднє сидіння. Частина дороги в присілок пролягає через окружну автодорогу, і до повороту до будинку Галя з дітьми не доїхали всього близько двохсот метрів ...

Про аварію я дізнався по телефону від знайомих, що проїздили біля того місця. Був там хвилин через десять і побачив розбиті машини. Зіткнення сталося на смузі Галі, основний удар прийшовся в ліву передню частину «Daewoo». І ніякого гальмівного шляху після джипа. Дружину і дітей вже витягли, вони лежали на узбіччі. Всі живі, Галя, правда, періодично непритомніла. Син Петрик покликав мене до себе, поруч лежала племінниця Яна і голосно кричала від болю. Знайомі намагалися мене заспокоїти: «Не переживай і не панікуй - вони живі». «Хто був за кермом джипа?» - запитав я. Мені показали на чоловіка, що стояв осторонь. Підійшов до нього: «Хто ви?» А він так з гонором: «А що?» Від нього дуже сильно тхнуло спиртним. Я ніколи не п'ю за кермом, тому відразу відчув. Там не 100 або 200 грамів було, а набагато більше. Я відійшов до своїх рідних. Прибула «швидка», і ми разом з Галею поїхали до лікарні. Доньку Вероніку туди на попутці відвезли трохи раніше. Через деякий час з місця аварії зателефонували знайомі і сказали, що водій джипа теж поїхав до лікарні. Але начебто там він не з'явився, просто втік ... Галя померла в реанімації приблизно через годину. А Вероніка - ще по дорозі до лікарні. Чоловік, який віз її, знав це, просто не наважувався сказати мені ...

За кермом джипа сидів і. о. начальника Хустського відділу ПАТ «Закарпатгаз» 54-річний Вадим Підгорний (ім'я та прізвище змінені). Після півночі він сам з'явився в районній лікарні і все ще виглядав п'яним. Накричав на лікарів, потім пішов в неврологічне відділення і сказав, що буде там здавати кров на алкоголь. Але поки лікар з медсестрою дійшли до відділення, втік. Таким чином, експертиза на вміст алкоголю в його крові не проводилася, проте слідство встановило іншим шляхом (зокрема, дослідивши спрацювали в джипі подушки безпеки), що водій «Mitsubishi» за кермом був сильно п'яний. Підгорний з'явився лише наступного дня в ... обласній психіатричній лікарні в Берегово. Слідчого до нього не пустили, медики заявили, що у пацієнта шок. Тільки через чотири дні Підгорного під конвоєм доправили до Хустського суду для обрання запобіжного заходу. Рішення суду - арешт на два місяці. Проте лікарі висловилися проти утримання підслідного в умовах СІЗО, тому його знову повернули до психіатричної лікарні і помістили в палату з постійною охороною. Паралельно Подгорному призначили психіатричну експертизу для визначення його стану.

ДТП на околиці Хуста викликало в Закарпатті величезний резонанс. Збиралися мітинги з вимогами не дозволити спустити справу на гальмах. А школярі міських шкіл, багато з яких ніколи не знали загиблих та травмованих дітей, збирали підписи за те, щоб водій джипа поніс справедливе покарання.

- Ті, що вижили в аварії син і племінниця отримали важкі травми, - зітхає Віктор Пригара. - У Петрика були зламані руки, ключиця, а також численні порізи і забої. У племінниці Янки - важкий перелом тазостегнового суглоба. Дівчинка пролежала в лікарні без руху близько чотирьох місяців, а потім заново вчилася ходити. Вона перенесла безліч операцій і зараз готується до продовження лікування в Одесі. Кілька тижнів після аварії діти не знали, що Галі та Вероніки більше немає, ми сказали, що вони живі, просто потрапили в іншу лікарню. Син дізнався правду тільки перед Новим роком. Він замкнувся в собі, не хотів вставати з ліжка і дуже довго намагась змиритись з страшною звісткою ...

Втікача чиновника неодноразово бачили в Угорщині, але ніхто і не думав його затримувати

Родичі Підгорного виплатили потерпілим матеріальну компенсацію, в тому числі і на лікування дітей. Що зовсім не звільняє колишнього чиновника від кримінальної відповідальності за смерть жінки і дитини, а також важких травм двох інших дітей. Однак цієї відповідальності Підгорний довго і успішно уникав завдяки сприянню правоохоронних органів.

Відбувалося це за наступним сценарієм. У січні 2013 року експерти Львівської обласної психіатричної лікарні дійшли висновку, що у Підгорного - тимчасовий розлад психіки, тому він потребує госпіталізації. І Хустський районний суд своїм рішенням залишив підслідного в Берегівської психіатричної лікарні. При цьому рідним загиблих про судове засідання ніхто не повідомив, а їх адвокат дізнався про нього за п'ять хвилин до початку.

Наприкінці березня минулого року суд мав розглянути питання про застосування до підслідного примусових заходів медичного характеру (у вигляді приміщення в психіатричний заклад з посиленим наглядом). Проте засідання не відбулося, оскільки Підгорний ... зник - з Берегівської лікарні прийшло повідомлення, що такого пацієнта там давно немає! Вже потім з'ясувалося: керівництво Берегівської лікарні попереджало міліцію, прокуратуру і суд, що термін перебування пацієнта в палаті з охороною закінчується 23 лютого (втім, правоохоронці і самі прекрасно це знали). Утримувати підслідного під вартою далі можна було тільки за рішенням суду, а суд міг розглянути це питання лише за клопотанням прокуратури, складеним на підставі заяви слідчого з міліції. Пізніше міліцейський слідчий виправдовувався, що відправив до прокуратури всі необхідні документи, а ось чому вони не потрапили до суду, з'ясувати не вдалося - правоохоронці дуже неохоче розповідають про речі, які їх компрометують. У результаті 23 лютого після обіду, коли термін перебування Підгорного під охороною в лікарняній палаті минув, його відпустили, а буквально через півгодини він безперешкодно перетнув українсько-угорський кордон в Берегівському районі. Фактично правоохоронці дали підслідному втекти за кордон і сховатися від слідства. При цьому навіть не оголосили його в розшук!

- Ми неодноразово зверталися в міліцію і прокуратуру з вимогами почати пошуки Підгорного, - говорить Віктор Пригара. - Але завжди отримували відповідь: ми не можемо, не вистачає документів, потрібно дотримуватись процедури і т. д.

У квітні минулого року прокуратура, пояснюючи, чому Підгорного ніяк не оголошували в розшук, заявила буквально наступне: "... Через очікування документів оскарження рішення Хустського районного суду щодо повернення справи організації розслідування в загальному порядку"! Хоча в Генпрокуратурі, куди ми неодноразово їздили, чітко сказали, що, якщо втік, то його мали оголосити в розшук через тиждень після перетину кордону. Тільки через півроку, у серпні, після чергового нашої заяви, Підгорного таки оголосили в звичайний і міжнародний розшук. Однак насправді його ніхто не шукав. Підгорного неодноразово бачили в Угорщині (у тому числі наші знайомі, які часто їздять до цієї країни), його і не думали затримувати. Невідомо, скільки б усе це тривало, якби не революція в Києві ...

Після зміни центральної та регіональної влади новий губернатор області Валерій Лунченко, уродженець Хуста, вирішив просунути на керівні пости в правоохоронних органах Закарпаття своїх земляків. Таким чином начальником УМВС призначили Василя Турдей, який до цього очолював Хустський райвідділ міліції (у тому числі і в період розслідування справи про ДТП), а першим заступником прокурора області - колишнього Хустського міжрайонного прокурора Івана Кайло. Ці призначення обурили громадськість, активісти якої змусили обох правоохоронців відмовитися від своїх посад. В результаті Турдей повернули керувати хустської міліцією, а Кайло перевели на рядову посаду в Генпрокуратуру. Головною причиною, по якій обидва втратили керівних постів в обласних правоохоронних структурах, стало саме справу Підгорного.

Тільки після призначення нових керівників в обласному УМВС та прокуратурі втік чиновника дійсно почали шукати. Шостого квітня цього року його затримали в Будапешті угорські поліцейські і через два тижні депортували в Україну.

- Підгорного «здали» ті, хто раніше його «кришував» - міліція і прокуратура, - вважає Віктор Пригара. - Нові керівники правоохоронних структур області побачили, через що їх попередники позбулися посад, тому й постаралися.

Відразу після депортації, 22 квітня, Хустський райсуд заарештував Підгорного на два місяці.

- Ми бачили його на засіданні, - говорить Віктор Пригара. - Підгорний сказав, що не переховувався, а просто погано себе почував, тому поїхав до Угорщини лікуватися. Хоча ніяких виписок з угорських лікарень не надав. Його адвокат заявив, що підзахисний здоровий і може постати перед судом.

Слідчі дії у справі про ДТП тривали недовго - Підгорного допитали і дали ознайомитися з матеріалами, після чого направили їх до суду.

- З самого початку підсудний відмовлявся від будь-яких свідчень на підставі статті 63 Конституції України, - розповідає адвокат потерпілих Микола Гаврилець. - Проте під час останнього допиту пояснив, що зіткнувся з «Daewoo», оскільки його ... підрізав якийсь велосипедист. Сподіваємося, що суд дасть об'єктивну оцінку його аргументів.

- Ми постійно відчували підтримку людей і засобів масової інформації, - говорить Віктор Пригара. - І дуже вдячні за неї, адже багато в чому завдяки саме цій підтримці вдалося зрушити справу з мертвої точки і посадити водія джипа на лаву підсудних. Дуже хочеться, щоб суд над ним був справедливим.

Подгорному інкримінують статтю «Порушення правил безпеки дорожнього руху, що викликало смерть кількох осіб». Покарання за цією статтею - від п'яти до десяти років позбавлення волі. 

ФАКТИ