Двісті печей димлять у селі в Карпатах!

...більшість печей знаходяться у закритому приміщенні – коморі, шопі, аби було зручно у негоду, коли йде дощ чи паде сніг, морозно. Є печі і надворі, але над ними зведений навіс, бо піч не може мокнути, інакше буде непридатна до використання...

- Хліб, спечений у печі, не черствіє тиждень, а випічка – запашна і духмяна, пахне на всю вулицю. Із жодної імпортної духовки не буде таким ароматним і смачним хліб, як з печі, – каже Ольга Савко.

У селі є 200 печей, з них 30 вимурував Петро Грицищук.

- Відколи поселилися люди на цій місцині, а це 650 років тому, відтоді і печі. Хоча тут були хащі, болота, вапи, але зручне місце, бо неподалік Хуст, Білки, де проходила торговиця, можна було купити необхідне – сіль, порох для пушок, щось продати, обміняти, купити. Піч у господарстві була основною, невід’ємною частиною повсякденного життя, бо в ній варили їсти, пекли хліб, сушили фрукти, трави, гриби, насіння, спали на печі. Раніше піч була посеред хати, на ній спали діти покотом. Для приготування їжі використовували спеціальний чавунний посуд, який відливали в доменних печах у Довгому, – розповідає мій батько.

Тепер більшість печей знаходяться у закритому приміщенні – коморі, шопі, аби було зручно у негоду, коли йде дощ чи паде сніг, морозно. Є печі і надворі, але над ними зведений навіс, бо піч не може мокнути, інакше буде непридатна до використання.

Печі роблять з вогнетривкої цегли або каменю-туфа. Головне, аби майстер добре вимурував піч і зробив хорошу тягу в комині. Витрати на зведення печі сягають трьох тисяч. Треба купити штук 600 цегли, дверці, шубер, трохи цементу. Один майстер справиться за 4-5 днів. Його робота коштує тисяча гривень.

- Ці витрати варті того, аби смакувати смачним хлібом, – зауважує Марія Лях. У неї нова піч – зведена два роки тому. Стару розметали, бо була нехоснавна – курила і хліб добре не випікався.

Для розжарювання беруть заздалегідь приготовані 50-70-сантиметрові сухі добротні букові дрова. Розжарюють піч півтори години. Саджають хліб спеціальною лопатою, поправляють кочергою. Випікають годину – годину і десять хвилин – все залежить від товщини хліба. Великий три- та чотирикілограмовий хліб, спечений у тепші круглої форми, називають ціповом. Раніше ціпови пекли частіше, бо дітей було багато, а тепер тільки на гостини – весілля, хрестини, похорони, псавтирю, напередодні великих свят – Різдва, Великодня, Покрови.

Аби зекономити дрова, 3-4 господині групуються і випікають хліб в одній печі. Є великі печі, в яких одразу можна спечи 15-20 кг хліба. Зазвичай на весілля печуть дві печі хліба.

Тетяна Грицищук, Карпатський об’єктив