Українське суспільство досі схильне жити стереотипами

«Ніхто, крім українців український світ не створить. Якщо є потреба у пам’ятниках Леніна, то хай вони будуть. Якщо є потреба у російській мові, як регіональній, то хай так і буде. Але тут питання, чи будуть уступки навзаєм», – каже закарпатський психолог Наталія Бартасюк.

...В Ужгородському прес-клубі відбувся круглий стіл на тему «Об’єднуємо країну! Як збалансувати інтереси центру та регіонів України?». З такою ініціативою – зібрати експерті думки, як вирішити суспільні проблеми в країні сьогодні, виступило громадське об’єднання «Народна довіра» з Луганська. Науковці, представники влади, громадськості, органів місцевого самоврядування Закарпаття спільно з представниками сходу обговорили шляхи зближення Східної та Західної України та можливості для врегулювання кризи в державі. Громадські діячі та експерти вважають, що в першу чергу потрібно взятися до реалізації конкретних завдань, не вдаючись до голослів’я.

Сергій Шахов, голова громадського об’єднання “Народна довіра” зазначив, що на Сході України є своєрідний «інформаційний вакуум», який заважає переконувати людей: «Люди дуже проросійські.  Ми проводимо різні заходи, круглі столи, щоб якось вирішити цю проблему. Але маємо інформаційний вакуум. Тільки російські канали трактують, все, так, як їм завгодно. Люди налякані Правим сектором, бандерівцями і переконати їх, що Західна Україна не така, доволі важко», – каже громадський діяч.   За його словами,  сьогодні на сході України іде практично громадянська війна. «Треба спільними зусиллями це припинити, виробити певну модель, запропонувати механізм, позитивні формули, все, що може стати у нагоді об’єднання країни», - вважає С.Шахов. .

Олег Лукша, виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України запевнив, що місцеве самоврядування  у будь-яких областях країни жодних розбіжностей і суперечностей між собою не має. «Всі проблеми у нас однакові і походять від олігархічно-кланової системи. – каже експерт. – Альтернатива-- реформування місцевого самоврядування і делегування більших повноважень на місця. Це єдиний шлях, і реформу треба робити швидко», - каже О.Лукша.

Вікторія Слюсаренко, к.е.н, аудитор, ГО «МІЦ» вважає, для того, щоб об’єднати багатонаціональну Україну, необхідно зробити реформування фактично всіх галузей суспільства. Олександр Пересоляк, громадський діяч, правозахисник переконаний: «основна проблема зараз полягає у тому, що ст..5 Конституції, де народ визначається як джерело влади перетворилася у ширму». «Реально у народу майже відстуні законодавчі повноваження, щоб впливати на органи виконавчої влади. На практиці, до прикладу, майже нереально реалізувати закон про статус депутатів місцевих рад щодо відкликання депутатів. Всі ці існуючі законодавчі норми призвели до того, щоб народ бере участь у державотворенні тільки під час виборів. А державне казначейство перетворилося в орган політичного впливу»,- коментує громадський активіст.

Ален Панов, голова Закарпатського осередку Спілки дипломатів України, зауважив, що зараз для України першочерговим завданням є налагодження механізму держави: « 23 роки тому населенню, яке перебувало на території сьогоднішньої України, даний шанс створити нормальну державу і нормальну націю.  Для цього потрібно утверджувати головні кроки.  Перша позиція –  справедливість,  або  правила гри. Покине буде правил гри, доти говорити про нормальну  країну не варто. Другий момент  – комфорт. Люди повинні нормально працювати, заробляти гроші,  витрачати їх і забезпечувати собі відповідний рівень життя.  Третій момент – вибори. Це також важливо», –  зазначив дипломат. А.Панов вважає, що зараз українці не можуть бути об’єктивними: «Ми не можемо дати собі об’єктивну оцінку. Тому треба припиняти оцінювати себе і ситуацію, яка відбувається», – каже Панов.

Павло Гомонай, представник Громадського конвенту Євромайдану зазначив, що закарпатці вже намагалися встановити зв’язок з мешканцями Сходу України: «Ми організовували конференцію, ми хотіли познайомити людей, показати їм, як виглядає Правий сектор»,– каже активіст. «Проблема у тих краях в тому, що влада була представлена виключно Партією регіонів. Україна асоціюється з тими явищами, проти яких ми боролися. І ті люди, які боролися в Луганську, виходить, виступали за ті ж самі цінності, за які виступали ми. Проблема в тому, що там діє багато груп з різним інтересами. Крім того, є групи криміналітету, місцевих підприємців, є групи, заражені шовімінзмом. Простого виходу нема. Не може бути і силового рішення. Правильний крок – підтримка  українських анклавів, які є на Донбасі. Ні на які переговори з Партією регіонів йти не можна.  Не можна йти і ні на які поступки з агресором»,  – вважає Павло Гомонай. 

Закарпатський психолог Наталія Бартасюк зазначила, що українське суспільство досі схильне жити стереотипами: «Ніхто, крім українців український світ не створить. Якщо є потреба у пам’ятниках Леніна, то хай вони будуть. Якщо є потреба у російській мові, як регіональній, то хай так і буде. Але тут питання, чи будуть уступки навзаєм», – каже фахівець.

 «На Сході вважають нас зазомбованими, бояться нас. На Заході – те ж саме. У нас однакове ставлення одне до одних, дзеркальне. Можливо тут є грунт для розуміння», – каже пані Наталія. 

Думку підтримує і ужгородський туризмознавець, керівник Турінфорцентру Закарпаття Олександр Коваль: «Люди бояться міфічних образів, які створюються штучно. Потрібно це присікати, не  допускати цього. І вибудовувати нову політику на Сході України».

Громадський діяч, представник ромської організації «Романі Яг» Євгенія Навроцька торкнулася питання нацменшин, яке також зачіпає і Схід і Захід України: «Помилка України в тому, що вона хоче прирівняти усі національності. Це неправильно, не можна, щоб кілька японців мали такі самі права, як багатотисячна громада угорців. Якщо ця національність живе на території більше 100 років, інтегрувалася в суспільство, використовує обидві мови, то, відповідно, мають бути механізми для реалізації повноцінних прав нацменшини. Бо виходить, що ми підтримуємо усіх і не підтримуємо нікого. Має бути зміна етнополітики у державі. Ми – багатонаціональна країна. І це питання має нас об’єднувати, а не навпаки», – каже Євгенія Навроцька. 

Володимир Дупелич, начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА нагадав про те, що закон – один для всіх: «Держава має розробити правила гри. Чому міліціонер і чиновник веде себе по-різному у нашому регіоні  і в Луганську? Завдання органів державної влади – формувати ті закони і виконувати. Звичайно, контроль громадськості за тим, щоб норми були сприйнятні для громадськості і щоб була справедливість».

Директор Карпатського центру полінгових досліджень. д.ф.н, соціолог Федір Шандор зачепив питання геополітики: «Лінія розлому між Росією і Європою проходить по Україні. У глобальному контексті США і Європа далі будуть втягувати Росію у конфлікт. Страждати від цього буде, звичайно, і Україна», – вважає Ф. Шандор.