27 листопада запам’ятається Закарпаттю надовго!

Незаконно скликана позачергова сесія Закарпатської обласної ради, мітинги під будівлею облради, купа вже відомих «активістів» у кріслах обласних депутатів та шматок тканини, схожої на прапор Європейського Союзу, у вікні Івана Балоги. Словом, подій було багато, однак користі від них мало.

Учорашній день політична історія Закарпаття, напевне, запам’ятає надовго.
А почалося все із того, що окремі представники закарпатського політикуму вирішили підняти собі рейтинги на найбільш актуальній нині темі – євроінтеграції. Іван Балога, побачивши непоганий інформаційний привід, незаконно скликав позачергову сесію обласної ради: не закривши сесію чергову та навіть не спромігшись зібрати підписи тридцяти шести депутатів. Як наслідок, на отаке кишенькове засідання прийшло всього 40 депутатів та ще купка проплачених осіб. Сесія була визнана неправомірною. Що особливо цікаво, не було на засіданні і найближчих родичів головного нинішнього «євроінтегратора» Івана Балоги: племінника Андрія та невістки Оксани. Схоже, за європейську інтеграцію у мукачівській родині тільки Іван, решта – більше прихильна до Митного Союзу. В іншому випадку вони також були б присутні на засіданні та принаймні зробили б вигляд, що хочуть допомогти своєму родичеві піаритися. А так… депутати були змушені оголосити про те, що невдала сесія переходить у формат зборів і просити усіх присутніх підписати чергове популістське звернення до Президента Януковича.
Що цікаво, із колишньої переконливої більшості у Івана Балоги у раді не залишилось і половини депутатів. І сьогоднішні «збори» вкотре це підтвердили. 40 депутатів, котрі спромоглися прийти до будівлі на площі Народній – це разом і ЄЦ, і «Батьківщина», і «Фронт Змін», і «КМКС». Схоже, мукачівська сімейна партія таки втратила рештки колишньої впливовості. І черговим доказом того може бути і завершальний акорд сьогоднішнього дня, коли у вікні Івана Балоги на 5 поверсі будівлі обласної ради з’явився прапор Європейського Союзу. Здавалося б, парадокс, але голова ради навіть не наважився вивісити цей шматок тканини на флаг-штокові. Сміливості вистачило тільки на вікно власного кабінету. І це після кількох годин вуличних криків і політичних гасел та погроз, що лунали у сесійній залі.
Що ж, схоже, це і є та межа, до якої нині тільки і здатен дійти недоголова - представник мукачівського сімейства. Більшого вже просто не дано…