Закарпаття. 20 рекордів кліматичних змін

Гідрометеорологи Закарпаття два десятки років при проведенні фахових спостережень ретельно фіксували всі аномальні погодні явища.

Аномальні протилежності 

Перші й найвагоміші факти цього незвичного дослідження – паводки. Катастрофічні повені 1992, 1998, 2001 років, небезпечно високі паводки липня 2008-го, травня та грудня 2010 років, які завдали великої шкоди, запам’яталися не лише гідрометеорологам, а й закарпатцям та всій Україні. На противагу великій воді – велика спека. Зі слів Василини Іванівни, дуже теплим було літо в 1992-му, три роки поспіль у 1994–1996-му, а також у 2000-му. Відпочивали від гарячого сонця закарпатці недовго, бо аномально спекотні дні зафіксували гідрометео¬рологи і в 2002, 2003, 2007, 2008, 2012, 2013 роках, у яких кількість днів із температурою вище 28° тепла сягала від 50 до 70 за все літо. У попередні кілька десятиліть такого повтору (майже щороку) спекотних періодів не спостерігалося. 

Кінець ХХ століття: останнє дощове літо, сніги, ураган 

1998-й гідрометеорологи за-пам’ятали насамперед через часті й потужні опади локального характеру. «Такі зливи зазвичай улітку викликають швидкоплинні паводки, що можуть пройти буквально за 1-2 доби й при цьому завдати великої шкоди, – розповідає Василина Блох. – Так було й того року: в Свалявському та Перечинському районах за одну ніч 5 серпня випало 100 мм опадів, і кілька сіл (Оленево та Свалявка) вже наступного дня «попливли». Населені пункти зазнали величезної шкоди. У цьому ж році, але в І декаді липня, у Берегові за 5 годин випало 94,3  мм дощу, це при тому, що місячна норма становить 79 мм!»

Загалом Василина Іванівна ставить питання, яке змушує замислитися: а коли востаннє на Закарпатті спостерігали дощове літо? Підказує: це був той-таки 1998-й, коли закарпатці бачили й потужні локальні зливи, і грози, і шквали з градом. Опісля?..

1999 рік приніс аномальні снігопади. У лютому в горах висота снігового покрову сягнула двох метрів, в улоговинах гір – трьох. Інтенсивний схід снігових лавин завдав збитків господарству області (зруйновані мости та дороги в Тячівському, Рахівському районах; у Міжгірському та Великоберезнянському під лавину потрапили будинки, були жертви), неодноразово через снігові завали перекривали рух автотранспорту. 

Нове тисячоліття: під знаком сонця і тепла 

2000 рік, осінь: сухий і жаркий жовтень без краплини дощу відзна-чився температурою 27–29° тепла. Найтепліша осінь за всі роки спостережень зафіксована того ж року.

2005-й приніс ураганні вітри та град, які також побили рекорди двох попередніх десятиліть. 18–19 травня в низинах (Мукачівський, Ужгородський, Берегівський, Виноградівський райони) при потужних грозах та сильних зливових дощах із величезним градом (діаметр до 20–25, місцями й 30 мм!) спеціалісти зафіксували шквалистий вітер, місцями пориви 25–29 м/с, що вже характеризується як буря. Подекуди вихор сягав 30–35 м/с, і це був справжній ураган. Постраждали будівлі, сади та овочеві посадки.

Вересень 2006 року був продов-женням літа: температура повітря сягала 27° тепла. Це не є «абсолютом» для вересня, але це температури літа, і воно тривало додатковий місяць! Аномально теплою видалася й зима того року, коли середньомісячна температура повітря (а таке спостерігалося протягом майже всієї зими) була плюсовою й коливалася в межах 3–4° тепла. Ця зима була теплішою за норму на 4–6 градусів.

Травень 2007-го також «видав» аномальний погодний сюрприз: у перших числах вдарили сильні заморозки, що досягли критерію «стихійного явища» (СГЯ). У ці дні синоптики зафіксували в низинах від -1 до -4°, у горах – 4 – 8° морозу. І такого, каже Василина Іванівна, не бачили за півстоліття спостережень!

Зима 2008-го: місяці, котрі мали бути холодними, вражали аномальним теплом із невеликими опадами. Січень був теплішим за норму на 2–4°, лютий – на 1–3°, друга декада січня – на 4–8° (!), третя декада лютого – на 5–7°. Під час відлиг повітря прогрівалося до 7–10° тепла, а в лютому температура сягнула 17° вище нуля! «А літо цього року немов «вийшло з берегів», – розповідає Василина Блох. – Наповнене грозами, градом, блискавицями, дуже сильними зливами та шквалами, воно часом (особливо вночі) нагадувало фантастичну картину погодних умов якоїсь невідомої нам планети. Зливи 23–27 липня викликали небезпечно високий паводок в області. У липні в гірських районах випали по дві місячні норми опадів. 9 серпня в Ужгороді за короткотривалу  сильну зливу вилило 71 мм дощу, а в Чопі – 110 мм. Така кількість опадів за одну зливу (!) становить 126 % (!) місячної норми. Подібного закарпатські гідрометеорологи не фіксували впродовж 40 років спостережень. А вже перша декада листопада 2008 року виявилася аномально теплою, наче погода вирішила змилостивитися. Повітря прогрілося до 21–23 градусів вище нуля. 23° тепла в листопаді? Таких показників ми не мали за 67 років професійних метеоспостережень. При цьому 2 та 7 листопада відмічені найтеплішими днями в листопаді за півстоліття».

2009 рік. 13–14 жовтня в гірських районах пройшли сильні снігопади, хуртовини. У горах установився тимчасовий сніговий покрив заввишки до 70 см, в улоговинах снігові намети піднялися на 1,2 метра. Почали сходити лавини. Такої аномальної висоти снігового покриву та сходу лавин у жовтні не було зафіксовано ні разу за всі майже сім десятиліть спостережень на Закарпатті. 

2010 рік. 9 січня у Берегові зафіксували 15° тепла! Це була температурна аномалія – абсолют, якого так само гідрометеорологи за час роботи в регіоні не спостерігали. Квітень цього ж року видався теплішим за норму на 5°. Крім того, за 30 років у травні в області не випадала така кількість дощу, як у 2010-му: від 200 до 300% норми! Це, відповідно, викликало високий паводок, що вкотре завдав великої шкоди краю. Відтак – аномально теплий листопад (температура вища за норму на 3–5°). «А ще за короткий час ми фіксували високий грудневий паводок із амплітудою підвищення рівнів води від 0,8 до 2,4 метра на притоках і до 2,8–7,1 метра на самій Тисі. 2–2,5 місячні норми опадів зафіксували у грудні. І знову – підтоплення», – коментує заступниця начальника ЗЦГ.

2011 рік. У травні синоптики фіксували інтенсивні заморозки (від 1 до 5° морозу), обмерз цвіт на плодових деревах, пошкоджені овочеві культури. Аномальним виявився листопад 2011-го: за місяць дощу випало ледве 2–8% від норми. Такий сухий листопад в області не відмічали за всі 67 років спостережень.

2012 рік. «Березень викликав неабиякий подив у людей, бо на початку місяця тішив сонячними днями, а в ІІ та ІІІ декаді передумав «дружити» з весною, розлютився і вдарив морозами, снігопадами й дощами, – розповідає Василина Іванівна. – Особливо відзначилася третя декада березня, бо була холоднішою за норму на 4–5,6°, і такого холодного кінця березня в краї не спостерігали за 60 років». Кінець квітня шокував температурою 29–31° тепла, такі високі показники в цей період не фіксували в краї за всі роки спостережень. Так само не було раніше на початку травня 30–32° тепла, як того року».

У липні цього ж року синоптики вже занотовували аномальну спеку: повітря прогрілося вище за норму на 6–8°. 19 днів поспіль термометри не опускалися нижче позначки 30° тепла. В низинах області повітря прогрівалося до 34–36°, в горах – до 30–33. Останній місяць літа-2012 побив рекорд серпня 1952-го: 22 серпня зафіксувала максимальну температуру повітря метеостанція Берегово – 38,6° тепла в тіні (!). Ще за місяць перевершив усі попередні рекорди вересень – 34,5° тепла в тіні. 1 жовтня того ж року в Берегові зафіксували абсолютний максимум – 28,3° вище нуля. Такої вересневої й жовтневої спеки не спостерігали за всі 67 років.   

2013-й дивував синоптиків 

Про аномальний 2013 рік «Закарпатка» писала в попередньому номері, але коротко нагадаємо. Третя декада березня перевершила попередній рік (див. вище) тим, що виявилася ще холоднішою, температура повітря була нижчою за норму на 4–6°. Мінімальна температура повітря в другій та третій декаді березня в гірських районах становила від 18 до 21° морозу. Такі низькі температури повітря не фіксували за всю зиму 2013-го й такої аномально холодної ІІІ декади березня в краї не бачили 61 рік. За березень випали 2 місячні норми опадів. Незважаючи на все це, літо почалося 23 квітня, і подібного синоптики досі не занотовували. 9 серпня перевищено історичні максимуми температур повітря по багатьох гірських районах (Хуст, В. Березний – 38,5°, Н. Ворота –34,8°, Н.Студений – 33,9°,  Міжгір’я –35,6°). Тривалий недобір опадів у літню пору викликав рекордне зниження ґрунтових вод. «Що важливо, якщо тривалі засушливі періоди відмічали в області в 1962 – 1963, 1973-му, та за останні роки, починаючи з 2011-го, – щороку. За останні 14 років чотири (2009, 2011, 2012, 2013) водність річок наближалася до мінімальної», – уточнює заступниця начальника Центру.     

Загалом, кажуть закарпатські синоптики, кількість аномальних погодних явищ за останні роки зростає, і головне, що температури повітря не знижуються, а навпаки, постійно підвищуються. При цьому рекорди по абсолютному мінімуму ще жодного разу не повторювалися, а по максимуму, навпаки, фіксуються все нові й нові… Що нас чекає?

Наталія ПЕТЕРВАРІ, "Закарпатська правда"