Конфлікт між сусідами у закарпатському селі Заріччя. Шестеро господарів засипали частину старого русла річки Іршавка землею і саджають там городину.
Одні свої обійстя впритул до староріччя укріпили бетонними підпірними стінками, інші – шинами від вантажівок. Селяни скаржаться: русло звузилося, і через це щороку підтоплює майже 200 будинків.
Люди кажуть, старому руслу - понад 100 років, і під час повені воно розвантажувало основне річище. Раніше сягало 30 метрів у ширину, тепер же - на третину вужче.
Селяни бояться дощів і запевняють: крім осель у мікрорайоні Кутчик підтоплює ще школу та пекарню. Звідси велика вода йде і на сусідній населений пункт Сільце.
Старе русло Іршавки проходить через город Тетяни Мошколи. Де колись була річка – ростуть могутні дерева. Про водоохоронну зону і дотримання її меж жінка й чути не хоче. Каже: уся ця земля – її приватна власність.
Протяжність старого русла Іршавки, що йде майже паралельно з новим - понад 3 кілометри. Чотири роки тому водники розчистили його нижню частину. Верхня – звужена і захаращена.
У сільській раді виправдовуються: нічим зарадити не можуть, адже не мають до староріччя доступу. Землі впритул до середини старого русла роздали селянам майже 15 років тому.
«Там є державні акти, зроблені ще у 2001-2003 роках. Проблема ця ще з 2001 року. Можливо, у той час, коли землю ділили, була реально можливість щось зробити. Зараз, коли вже є державні акти, їх треба або судом скасовувати або щось робити», - каже сільський голова Заріччя Марина Васько.
Вихід - один, кажуть місцеві водники. Селянам треба навчитися між собою домовлятися. Люди зіткнулися з лихом, яке створили самі. Бо ще 30 років тому звели цілий сільський мікрорайон у небезпечній зоні – на місці колишніх колгоспних полів. Їх споконвіку затоплювало. Водозахисна система тут розрахована на сільгоспугіддя, а не на забудований квартал. Її треба реконструювати.
«Потрібно розробити нормальний, з дотриманням усіх вимог, нормативів проект і його здійснити. Але вирішити, прийняти рішення на проектування і, більше того, дозволити будівельникам виконати роботи - це тільки в силі самого села», - наголошує начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Чіпак.
Заріччя – заможне село із суцільним земельним безладом. Люди заробляють на ранній городині, продають її по всій Україні. Теплиці з овочами туляться одна до одної навіть на берегах річки.
Будинки самовільно вже зводять на меліоративних землях, кажуть водники. Селяни нехтують законами і не дотримуються елементарних обмежень. Через це і страждають.