З Ужгорода — про мистецтво приборкання «птаха Фенікса» (+ФОТО)
Піротехнічне шоу – це доповнення до вогняного з використанням піротехніки. Світлодіодне – це альтернатива вогняному для приміщень, воно є на сто відстоків безпечне...
Цей фаєр-колектив засвітився в прямому та переносному значенні цього слова на все Закарпаття. Адже таких молодих, амбітних, напрочуд талановитих та харазматичних молодих людей днем з вогнем не розшукаєш. Про мистецтво приборкування вогню та про руйнування стереотипів з ним не бавитись розмовляємо з Мариною Медведєвою керівником театру вогню та світла “Dragonfly”.
Марин, розкажи нам про учасників “Dragonfly”
Наш театр складається з трьох постійних учасників. Це я, Андрій Шагало, та Роберт Чабіна. Офіційною датою нашого створення можна вважати 1 вересня 2012 року. Хоча фаєр шоу, особисто я, займаюся вже близько трьох років. Власне я і є керівником нашого театру. Вигадую постановки номерів, відповідаю за пошиття костюмів та організацію творчого процесу.
Можеш виокремити напрямки в яких ви розвиваєтесь?
Так, ми посилено працюємо над вогняним та піротехнічним шоу, світлодіодним та історичним. Якщо говорити про кожен з цих напрямків, то найбільше на Закарпатті розвинене вогняне шоу. Такий танець з вогнем захоплює глядача та має дуже ефектний вигляд. Його часто замовляють на фестивалі, весілля, корпоративи. Піротехнічне шоу – це доповнення до вогняного з використанням піротехніки. Світлодіодне – це альтернатива вогняному для приміщень, воно є на сто відстоків безпечне. Замість вогню ми використовуємо світлодіодний реквізит, а лампами підсвічуємо одяг та боді-арт. У цій постановці також беруть участь гімнастка та ходуліст. Історичне шоу тісно пов’язане з клубом історичної реконструкції, з якого власне все і почалось. У програмі історичного шоу: показові танці, майстер класи по Середньовіччю, лицарські бої, розігрування різноманітних сценок і ще купа всього цікавого.
Хто не робить, той не їсть. Чи важким є хліб фаєрщика?
Будь-яка робота є важкою якщо її не любити. Для мене це насолода: досить виснажлива, але дуже цікава.
На кого рівняєтесь у цій сфері?
Особисто я фанатію від колективу «Solstix», їх професійний технічний рівень просто вражає! Дві людини, а витворяють таке, що очі на чоло лізуть від здивування. При цьому вони виступають без всяких костюмів та особливого задуму. Також в захваті від професійних гімнастів та акробатів. Шкодую, що в дитинстві не займалася гімнастикою.
А під яку музику найчастіше виступаєте?
Обираємо для себе щось емоційне, щоб глядач міг разом з нами відчути весь виступ. Тільки тоді наша робота буде дійсно виконана добре.
Страємося всі номери виконувати під музику, яка б задавала чудовий ритм та динаміку виступу.
Що потрібно для проведення фаєр-шоу? Де ви знаходите інструменти, та як дорого вони коштують?
Інструменти купувати досить дорого, тому ми виготовляємо їх власноруч. А те, що вже зробити не в силі – змушені купувати.
Чи можна навчитися крутити вогонь самостійно? Скільки Ви годин, днів витрачаєте на тренування? І чи є вони взагалі?
Вчилися ми самостійно, жодних вчителів у нас, на жаль, не було. Тренування в залі займає 9 годин на тиждень, але також ми тренуємося вдома. Я вивчаю контактне жонглювання лежачи в ліжку, а Роберт підкидує ножі в себе на кухні=).
Тим не менш я чула, що ви плануєте створити школу “Dragonfly”, а також шукаєте нових учасників для свого театру. Розкажи, будь ласка, детальніше про це.
Річ у тім, що останнім часом є купа бажаючих навчитись жонглювати. Дорослі приводять своїх дітей і просять з ними позайматися. Відповідно у нас з’явилася ідея відкрити свою школу, аби дати всім можливість “побавитись з вогнем” та розвинути спритність рук. Насправді жонглювання є дуже корисною річчю. Воно розвиває мозок, моторику і просто є корисним для здоров’я. Тому батьки, приходьте, віддавайте своїх дітей і не бійтеся що вони спалять вам хату! Спочатку всі тренуються тільки з тренувальним реквізитом. Вік дітей починається від 7 років.
А в процесі навчання дитина таки буде управлятися з вогнем? Це ж досить небезпечно.
Розумієш, для того щоб дитина виступала і отримувала задоволення від процесу навчання, ми будемо проводити світлодіодні виступи, які є абсолютно безпечним. Згодом, під нашим пильним оком, можна навчитись і вогняним маневрам. Якщо у дитини чи підлітка з часом проявляться неабиякі здібності до навчанням, то в перспективі він може працювати з нами, тобто залишитись в колективі. Адже ми шукаємо таланти, які могли б стати учасниками нашого колективу.
Яких правил безпеки ви дотримуєтесь при роботі з відкритим вогнем? Чи були нещасні випадки?
Нещасних випадків у нас не було. Звісно маленькі опіки чи дрібні травми були, але серйозно жоден із нас не опікався. Я вважаю, що травми під час виступу – це певні недопрацювання на репитиціях. Звичайно береженого Бог береже, тому краще надавати перевагу одягу з натуральних тканин, які є
важкозаймистими. Звісно бажано також захищати очі та волосся.
Як вважаєш чим цікавий вогонь як фаєрщикам, так і глядачам?
Вогонь гіпнотизує і захоплює. Як відомо за ним можна спостерігати вічно. Навіть як пригадую, то вже в якийсь транс впадаю. А як фаєрщик можу сказати, що це кохання з першого покрутона:).
Христина БІКЛЯН
«Карпатський Об’єктив»