Закарпатці! Витрати на електрику та воду можна скоротити в рази!

Економити треба з розумом...

«Економіка повинна бути економною» – ця теза, виголошена свого часу радянським генсеком Леонідом Брежнєвим,  мабуть, ще довго залишатиметься популярною. І тут нема чому дивуватися, адже в ній закладена одна з головних сентенцій, що нині є панівними не лише в Україні, а й у всьому світі. 

Не варто спрощувати поняття «економія» до банальної відмови від чогось заради відкладання, накопичення коштів. Це не зовсім так. Економія, в першу чергу, – це уміння максимально ефективно використовувати ресурси, які є у вас у наявності. Мабуть, не дарма  саме поняття ефективного використання ресурсів закладене в основу будь-якої сучасної бізнес-моделі.

На Заході, в принципі, вміння раціонально використовувати свої кошти, час, знання є ознакою успішної людини. Отже, умовно можемо зробити висновок, що вміння економити дає нам змогу досягти успіху в житті.

Не варто забувати й про те, що останніми роками питання раціонального використання ресурсів та підвищення рівня енергоефективності економіки стали одгими з головних для держави. І тут варто нагадати, що Закарпаття за показником енергоефективності є одним із найкращих в Україні. 

Лампочка гривню береже 

Найбільш актуальним для українців нині є питання раціонального використання сімейного бюджету. Звісно, рівень доходів у всіх різний, однак є кілька універсальних методів досягнення відчутної економії  власних коштів.

Одним із них ми вже скористалися, адже Закарпаття кілька років тому відмовилося від централізованого опалення та перейшло на автономне. Так само в багатьох оселях, закладах комунальної та державної форми власності нині встановлені металопластикові вікна, що також дає відчутну економію з огляду на їхню високу  теплоізоляцію. На цих аспектах ми зупинятися не будемо, а звернемо увагу на можливості суттєвого заощадження води та електроенергії, котрі багатьом нині доступні.

Дехто з закарпатців уже відчув переваги використання ламп-економок для освітлення приміщень. Ціна однієї такої лампи в 5-7 разів вища за звичайну, однак вона потребує у 4-5 разів менше потужності, а тому економія електроенергії – відчутна. Якщо порахувати, що там, де раніше була звичайна лампа на 100 Вт, нині стоїть «економка» на 20 Вт такої ж яскравості, то споживання електроенергії зменшується в п’ять разів. Відповідно витрати на придбання такої лампи окупляться вже протягом 2-3 місяців, а подальша її робота (виробники ж обіцяють, що служитиме вона 5 років) і є чистою економією сімейного бюджету.

Але можна заощадити ще більше, використовуючи світлодіодні лампи, які навіть у порівнянні з економками мають у кілька разів довший ресурс та використовують меншу потужність електричного струму. Їхня вартість майже удвічі вища за лампи-економки, однак за рахунок довшого терміну експлуатації та низького рівня енерговитрат вони нині є найбільш енергоощадними. Якщо ж порівняти витрати на оплату електроенергії при використанні звичайних і світлодіодних ламп, то відрізнятимуться вони в 6-7 разів, а то й більше.

Економія, звісно, висока, однак уже не раз чув нарікання, мовляв,  ці лампи не працюють так довго, як декларує виробник. Річ у тім, що такі лампи дуже чутливі до низької напруги, чим іноді грішать наші мережі. І хоча ми сплачуємо за струм у 220 В, досить часто він нижчий на кілька одиниць. Це значить, що як економки,  так і світлодіодні лампи набагато швидше виходять із ладу, а відповідно зменшується ефект їхньої економності.

У такому випадку електрики радять встановлювати електричні стабілізатори на всю квартиру чи будинок. Хоча ця процедура також може витягти з сімейного бюджету кількасот гривень, однак у подальшому ваші електроприлади будуть працювати якісніше й довше, і мова йде не лише про освітлення.

Зрештою, кожен сам має вирішувати, що йому робити, однак спеціалісти підтверджують тезу: витративши раціонально кошти одного разу, в подальшому родина матиме справжню економію й уже максимум за півроку окупить усі свої витрати. 

Щоб гроші не текли рікою 

Не менш цікава ситуація з водою. Одним із ключових кроків у економії цього ресурсу стало встановлення індивідуальних лічильників, які нині є практично в кожній оселі.

Сучасні пральні та посудомийні машини також дають відчутну економію води. Ясна річ, що ціни на них не всім по кишені, однак якщо здійснити розрахунок на кілька років, то можна дійти висновку, що економія води дійсно суттєва.

Утім найчастіше вдома ми користуємося водою за допомогою кранів. Класичні крани здатні пропускати понад 15 літрів за хвилину. Але якщо ваш кран обладнано економічним аератором (фірми-виробники пропонують  різні типи та класифікації цих пристроїв), то можна скоротити витрати води наполовину, а то й більше.

Обладнавши ним змішувач чи придбавши новий змішувач із аератором, ви отримаєте повноцінний, надзвичайно лагідний струмінь повітряно-водяної суміші, який витрачатиме замість 15 лише 4 – 4,5 літра. Існує класифікація економічних аераторів за кольором пластикової вставки:

1. Звичайний аератор, витрата 12 – 15 л/хв. – синя або сіра вставка;
2. Економічний аератор 8 л/хв. – зелений;
3. Економічний аератор 4,5 – 6 л/хв. – червоний;
4. Економічний аератор 2, 5 –3 л/хв. – салатовий;
5. Економічний аератор 1,5 – 2,5 л/хв. – жовтий, помаранчевий.

За таким же принципом можна заощаджувати й при використанні душових лійок.

Ще одна важлива ремарка. Використовуючи аератори, ви економите не лише воду, а й газ, електрику (залежно від типу колонки чи котла), адже для отримання Н2О необхідної температури йде менша кількість енергетичних витрат – води-то нагріваємо менше!

Ясна річ, що кожен із нас здатен уже завтра замінити в будинку всі лампочки та поставити на крани економні аератори. І коли ми думаємо над тим, як можна заощадити, то раджу не просто від чогось відмовлятися, а й здійснити вдалі інвестиції наявних коштів, які дуже скоро окупляться й стануть у нагоді для інших цілей.

P.S. Для наочності я провів розрахунки, взявши, до прикладу, сім’ю з чотирьох чоловік, які проживають у 2-3-кімнатній квартирі. І дійшов висновку: використовуючи засоби економії води та світла, можна щомісяця залишати в сімейному бюджеті щонайменше 30 грн., за рік «накапає» як мінімум 360 грн. Це чиста економія – з урахуванням витрат на «заощаджуючі технології». Можливо, це й не великі кошти, однак на них уже можна придбати якусь річ для дому чи для дітей.

Віктор ЛАЗОРИК, "Закарпатська правда"