....на території Мукачева діяла група, яка вербувала й вивозила місцевих мешканок до Москви, де була налагоджена співпраця із сутенерами. Дівчатам оплачували проїзд до Росії, проте вони не знали, що їдуть займатися проституцією...
Коли ми чуємо про торгівлю людьми, сексуальне рабство чи примусову працю, то нам здається, що все це міф. Навіть якщо таке й відбувається, то десь далеко від нас, і з нами такого ніколи не трапиться…
«Проблему торгівлі людьми раніше пов’язували тільки з жінками, проте, за результатами досліджень Міжнародної організації міграцій, розрізняють такі форми експлуатації: рабська праця, індустрія сексу, укладення шлюбу, жебракування та трансплантація органів. За оцінками Представництва МОМ в Україні, понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм торгівлі людьми за кордоном із 1991 по 2012 роки», – розповідає голова Закарпатської громадської жіночої організації «Веста» Інна Сабадош.
Існує стереотип, що лише малоосвічені особи можуть стати жертвами торговців людьми. Насправді групу ризику становлять молоді люди від 18 до 25 років, адже саме вони – майбутні випускники коледжів та університетів – невдовзі зіткнуться з проблемою працевлаштування, чіпляючись за будь-яку можливість заробити гроші.
«На території Мукачева діяла група, яка вербувала й вивозила місцевих мешканок до Москви, де була налагоджена співпраця із сутенерами. Дівчатам оплачували проїзд до Росії, проте вони не знали, що їдуть займатися проституцією. У Москві в них відбирали документи і повідомляли, що вони вже в боргу – їх продано за 1500 доларів США. Лише після того, як відроблять зазначену суму, матимуть змогу повернутися на територію України. Відпрацювавши, одна з дівчат по приїзді на Закарпаття звернулася із заявою до правоохоронців. Наразі справа перебуває на розгляді в Мукачівському міськрайонному суді. Інша історія – це продаж дитини громадянкою Російської Федерації, яка на сьогодні є мешканкою нашого краю. За 8000 грн. вона продала свою неповнолітню доньку з метою жебракування. Зараз проводиться досудове слідство», – повідомив представник управління карного розшуку УМВС України в Закарпатській області Микола Кухта.
Зазвичай торгівлею людьми займаються трафікери (продавці рабів), які найчастіше вербують своїх жертв через нелегальні агенції з працевлаштування за кордоном та соцмережі; друзів і знайомих, котрі обіцяють «райські умови» праці; через відвертий шантаж.
У деяких випадках жінки, які потрапляють у секс-індустрію, змушені обслуговувати від 40 до 110 клієнтів на день. Життя сучасних рабинь перетворюється на справжнє пекло: постійне фізичне та емоційне ґвалтування, примусові аборти, статеві хвороби, гепатит В і С, ВІЛ/СНІД. А це прямий шлях до повільної та болісної смерті.
Зоя, відгукнувшись на рекламне оголошення про роботу, покинула свою рідну країну й поїхала до Греції. Після прибуття дівчину зґвалтували, змусили приймати наркотики та займатися проституцією. Вона надавала послуги близько 40 чоловікам на день, а якщо відмовлялася, її били. Після трьох років такого життя Зої вдалося втекти. Вона опинилася в шелтері А21 в Греції. Зараз проходить неймовірно важкий процес відновлення…
«Однією з «гарячих точок» світової торгівлі людьми є Греція, де легалізована проституція, – розповідає представник міжнародної компанії А21 Юлія Січенко. – А попит завжди породжує пропозицію. Після перших рейдів стало зрозуміло, що там знаходяться дівчата з усієї Європи. Це стосується і Закарпаття, бо насамперед завжди страждають прикордонні області».
Проте жертвою трафікерів можна стати не тільки в далекій Греції. За даними МОМ, до країн, в яких процвітає торгівля людьми, належать Росія, Польща, Туреччина. Тому робота в такій «близькій і братній» Росії є не менш ризикованою, ніж у далекій Туреччині.
Марина, дівчина з маленького закарпатського села, декілька місяців поспіль в одній із соцмереж переписувалася з хлопцем із Росії. В підсумку він запропонував їй приїхати в Москву на заробітки. Марина погодилася не роздумуючи, оскільки в рідному селі роботи катма. Пізніше дівчина зателефонувала додому й повідомила про те, що її жорстоко обдурили і вона потрапила в сексуальне рабство. Це був її перший і останній дзвінок додому…
«За 13 років діяльності нашої організації стикалися з різноманітними випадками торгівлі людьми в краї, – наголошує голова Закарпатської громадської жіночої організації «Веста» Інна Сабадош. – Наша область – це зона ризику, тому ми намагаємося проводити профілактичні роботи із запобігання торгівлі людьми, особливо серед молоді та підростаючого покоління».
Тож якщо ви збираєтеся працювати чи навчатися за кордоном, для того, аби не потрапити в руки трафікерам, ви повинні:
– переконатися, що у вас відкрита відповідна віза;
– простежити, щоб контракт про навчання чи роботу був складений у двох примірниках зрозумілою для вас мовою;
– впевнитися, що фірма, яка вам допомагає, має ліцензію на навчання або працевлаштування українських громадян за кордоном;
– перевірити зазначені в контракті умови праці та проживання, оплату, термін дії контракту, тривалість робочого дня, наявність вихідних, медичне страхування, повну назву (ім’я) та адресу роботодавця, умови розривання контракту;
– звернути увагу на наявність у контракті таких тез, як «та інші види робіт», «будь-які роботи на вимогу роботодавця».