Часткова невиплата понад три місяці заробітної плати, стипендії тощо карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
«Часткова невиплата понад три місяці заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, підтверджена висновком судово-бухгалтерської експертизи карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», - йдеться у законопроекті.
При цьому повна невиплата понад двох місяців заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, підтверджена висновком судово-бухгалтерської експертизи - карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до законопроекту, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до початку судового розгляду нею буде здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.
Зазначимо, під частковою невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати у цій статті розуміється здійснення платежу в розмірі менше половини суми, яка підлягає виплаті.
Нагадаємо, згідно з чинною редакцією ст. 175 КК України, передбачено кримінальну відповідальність за умисну безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше, ніж за один місяць, яка вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності. У частині другій цієї статті передбачена кваліфікуюча ознака – вчинення вказаного діяння внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.