За її словами, якби могла, то "виписала б і десяток найменувань, але розмір пенсії не дозволяє".
Друковане слово в електронну еру
Знайома, побачивши з десяток газет у мене в руках, здивувалася. З чого я зробив висновок: друковану пресу вона не читає. А вона ще й гордо каже: "Я взагалі газет не передплачую. Зате читаю 30 інтернет-сайтів!" А це дає підстави констатувати, що із поширенням електронних видань лишилося досить мало людей, які залишаються вірними журналам чи газетам. Я сказав їй про загальну дебілізацію суспільства — коли вже й журналісти не читають газет, а маса народу не читає ще й книжок. Адже ніякий Інтернет не замінить газету, бо саме газета змушує читача думати. Якщо справжня. Якщо не опускає читача чорними темами і не смакує нижчеплінтусними інстинктами. А якщо говорити про передплатні видання, то треба, напевно, згадати, що порівняно недавно ми були найбільш читаючим народом. Зараз багато чого змінилося, і процес цей триває. Відразу кілька видань, як це було колись, уже мало хто виписує. Почасти винна й економічна криза, яка змушує раціонально розпоряджатися сімейним бюджетом. Не кожен у скрутний час може "розкошелитися" на 150-200 грн., аби передплатити улюблене видання. У сільській місцевості переважно люди вірні районці, де їх приваблює ексклюзив, якого в Інтернеті не знайдеш. Словом, районна газета ‒ наближеність до «рідної» аудиторії. Зрозуміло: у кожного – свої вподобання, свої смаки щодо газет і журналів. Нещодавно я поцікавився у своїх знайомих, яку пресу вони передплачують, що саме їм цікаво читати, чи є видання, яким щороку віддають перевагу? Марія Іванівна, 64 р.:Без газет не уявляю життя. Якби могла, то виписала б і десяток найменувань, але розмір пенсії не дозволяє. Років 20 я передплачую районну газету і наступний рік не буде винятком. Для мене – це джерело інформації про все, що робиться на Виноградівщині. Василь, 28 р.:Мушу зізнатися, що взагалі чомусь мало вірю у правдивість більшості періодичних видань, тому мало ними цікавлюсь. В основному читаю новини в Інтернеті, а дещо дізнаюсь по телевізору. Багато свого часу віддаю навчанню, тому на газети, журнали часу й не залишається. Оксана, 30 р.:Сьогодні дуже багато різних газет, журналів. Але, як на мене, молодим майже немає що цікавого почитати, окрім пізнавальної літератури. Я особисто виписую дві обласні газети, хоч інколи їх тільки розгортаю, пробігаю заголовки. Можемо зробити висновок: молоде покоління абстрагується від читання друкованого слова, черпаючи за потреби інформацію з Інтернету та "зависаючи" у соцмережах. Старші ж люди звикли читати газети і, мабуть, мають у цьому потребу. То чи витіснить Інтернет друковану пресу?
Іван ТУПИЦЯ
09 грудня 2012, 16:59 KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України