2012 рік приніс Закарпаттю перше звання «академічного» театру і …купу проблем

Четверта обласна творча лабораторія з театрального жанру, якою опікується Закарпатський організаційно-методичний центр культури, змусила задуматися над нашими справами театральними. Отож, маємо в області чотири професійні театри і з десяток-два аматорських, які носять звання «народних». Є також чимало драмгуртків, що радше працюють не для сцени, а для власного розвитку. Чесно скажемо, не густо.
Враховуючи, що потужних аматорських  колективів нема ні в Ужгороді, ні в Мукачеві, то взагалі ганьба, адже в цих містах сконцентровано тисячі студентів і викладачів. А в обласному центрі навіть вчаться майбутні театрали! Хоча останнім часом ситуація в Ужгородському коледжі культури і мистецтв пожвавилася і чимраз голосніше лунає думка про створення театральної студії на базі навчального закладу, адже, крім усього іншого, тут є ще й пристойний глядацький зал.
2012 рік приніс Закарпаттю перше звання «академічного» театру. І в нашій області з’явився колектив, який за свої творчі досягнення удостоївся високої марки і суттєвої доплати до зарплат. Віднині Закарпатський обласний ляльковий театр «Бавка» є академічним, і це не стало для театральної публіки несподіванкою. Адже вистави наших лялькарів останніми роками вражають широтою діапазону і якістю виконання. 
Однак приємна новина ледь не зіграла злий жарт із «Бавкою». Бо влітку довкола театру ляльок почалася підкилимна метушня. Як відомо, це історичне приміщення першого професійного театру в Ужгороді знаходиться в самому серці міста. 
Споглядаючи на війну, яка чиниться за довколишні будівлі, слід було очікувати і активних наступальних дій на театр. Прогнози справдилися. З початком літніх відпусток глядацький зал, сцену і підсобні приміщення несподівано опечатали за наказом директора. Як пояснив Василь Чайкович, таким було рішення комісії, що оглядала будівлю.  
Однак, минуло місяць-два, проте ситуація не змінювалася. Актори розпочали виступи в чужих непристосованих залах, художники виготовляли реквізит прямо в холі, а рідний зал так і залишався опечатаним. Директор говорив про капітальний ремонт, якого потребує сторічна будівля. Обласна влада повідомляла, що може виділити кошти на це тільки в разі, якщо приміщення стане її власністю, бо такими є нинішні приписи. Натомість міська, яка на ремонт не виділяє жодної гривні, бо, мовляв, має порожні кишені, не квапиться передати області майно, якому сама не може дати ради.
Враховуючи «затуманений» продаж у приватні руки колишнього ресторану і готелю «Корона», що викликало обурення в ужгородців,  громадськість забила на сполох, що на таку незавидну долю може очікувати й історична будівля театру. 
Ситуація в «Бавці» закипіла до краю, і колектив, бачачи  бездіяльність директора, оголосив йому недовіру. Обласне управління культури спробувало знайти спільну мову з Василем Чайковичем, аби вирішити несподівану проблему із призупиненням експлуатації театру. Врешті-решт, усе закінчилося заявою Чайковича на звільнення, і тепер обов’язки директора виконує Любов Кажоцина.
Вона повідомила, що тріщину, яка послужила приводом для опечатання глядацької зали, вже ліквідували. Комісія винесла рішення про можливість подальшого використання приміщення – і театр знову повернувся у рідні пенати. 2 грудня тут очікують прем’єру «Тричі славного розбійника Пинті» у постановці білоруського режисера Олега Жюгжди. Саме цю роботу колектив подав на цьогорічну обласну премію братів Шерегіїв у номінації «Краща вистава року». 
І хоча хвилі довкола  «Бавки», нарешті, вщухають, висновки із несподіваного шторму варто зробити негайно. По-перше, історичне приміщення справді слід передати від бездіяльної міської влади до обласної, адже театр має статус обласного. А по-друге, будівля потребує капітального ремонту, але підготовленого і продуманого. І починати його слід тільки тоді, коли буде готова проектно-кошторисна документація, а також гроші на рахунку. А не так – із моста у воду, не маючи за душею ні шеляга, опечатувати найкращий театр невідомо наскільки і навіщо.
Ця робота повинна мати спланований характер. Вочевидь, тільки-но область закінчить довготривалий ремонт Закарпатського українського обласного  музично-драматичного театру, який уже триває роками, тоді можна буде сконцентруватися на відновленні лялькового. Тим паче, що Мукачівський обласний театр зараз теж завершує реконструкцію, внаслідок чого у нього з’являться додаткові приміщення для цехів.
p.s.

Колишній директор Закарпатського обласного театру ляльок «Бавка» Василь Чайкович:
– Щодо висловлення колективом театру мені недовіри, то це якась незрозуміла ситуація. Такої інформації не маю. Звільнився ж із театру через дуже зрозумілу причину: виключно через позицію обласного управління культури навколо ситуації, що склалася в будівлі театру. Якщо конкретніше, то я не приймаю її і не хочу брати на себе відповідальність за те, що у 110-річній будівлі, в якій обвалюється стеля під час дитячих концертів, замість того, щоб починати проводити її повну реконструкцію, вони штукатурять тріщини і відкривають зал. 
Крім того, якісь незрозумілі люди, що навіть не мають відповідних ліцензій, проводять експертизи і готують акти про те, що з будівлею все гаразд. Коли ж таке рішення прийняли, то тут уже нема про що говорити… Якщо хтось готовий нести відповідальність за це – уперед! Але це точно не я! Люди, напевно, просто не усвідомлюють усієї відповідальності.
Начальник управління у справах культури, спорту, сім’ї та молоді Ужгородської міської ради Євген Бобров:
– Про те, що місто передасть області «Бавку», я не чув.
 Ситуацію навколо катастрофічного стану приміщення нагнітають розмовами, аби вплинути на суспільну думку. Насправді ж там усе не так страшно.
Нині у театрі зроблено ремонт, театральна трупа продовжує займатися і проводити вистави. Наразі готуються документи на реконструкцію або капітальний ремонт будівлі. Скільки коштів потрібно для цього визначить експертиза.
Щодо чуток про продаж театру, то все це пусті балачки – як і всі інші пам’ятки архітектури, він продажу не підлягає. Театр як стояв, так і стоятиме. Вважаю, що смішно «полювати» на нього.
Начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба:
– Так, справді, нещодавно відбулася зустріч із міським го¬ловою Ужгорода Віктором Погореловим, під час якої ми повернулися до обговорення листа, в якому область просить передати будівлю Лялькового театру на її утримання. Тоді ж мер пообіцяв розглянути це питання і винести його на розсуд міських депутатів уже на найближчій сесії. 
Вже незабаром  управління визначиться і призначить очільника установи. Кандидатур багато, хто саме – не розголошуватиму.
Щодо ситуації, що склалася у самій будівлі, то, безумовно, факт обвалу штукатурки мав місце. Але все там не є настільки катастрофічним, як про це говорять. Ми вжили запобіжні заходи, аби театральна трупа продовжувала безперебійно працювати у цьому приміщенні. 
Наразі ж слід провести експертизу, розробити проектно-кошторисну документацію і визначити, яких робіт потребує приміщення. Якщо мова йтиме про капітальний ремонт та реконструкцію будівлі, то ця сума може сягнути 8-10 млн. грн., якщо ж про капітальний ремонт – то 4-5 млн. грн. 
Планується, що роботи проводитимуться у приміщенні паралельно з роботою колективу, як у драмтеатрі.

Олександр ГАВРОШ, "Старий замок"