Закарпаття: Самогубства цьогоріч в окремі тижні фіксувалися щодня (ВІДЕО)

Загалом у 2012 році добровільно пішла з життя сотня закарпатців.

Інтернет-виданню «Час Закарпаття», у відповідь на інформаційний запит, надійшла статистична інформація від обласного бюро судово-медичної експертизи щодо кількості випадків самогубств у Закарпатській області протягом 2012 року.

Цей рік став дещо особливим на суїциди через деякі тижні, впродовж яких самогубства ставалися щодня, без зупинок. Окрім того, було чимало резонансних самогубств. Останні – два випадки падіння з 16-типоверхівки. В одному з них було знайдено мертвим сина колишнього губернатора Закарпатської області. Серед резонансних також загадковий суїцид в Ужгороді, коли з 9-типоверхівки, по вулиці Легоцького, стрибнув 10-річний хлопчик. Інше загадкове самогубство сталося у Тячеві, де повісилася 14-річна школярка. Міліціонери та родина дівчинки спочатку підозрювали, що її довели до самогубства через соціальну мережу. Втім правоохоронцям так і не вдалося з’ясувати чи існувала та рокова інтернет-сторінка. Загадковими є і випадки самогубств молодих солдатів. У травні, в Мукачеві, 19 річний рядовий, під час несення служби, випустив собі в груди кулю з автомата після того, як йому передзвонила дівчина і повідомила, що покидає його. А вже у жовтні в одній із військових частин Закарпаття, під час виконання обов’язків чергового частини, застрелився інший військовослужбовець. Запам’ятався ще один шокуючий випадок, коли в квітні, на Мукачівщині, батько вбив свого 5-річного сина, після чого спалив себе живцем. А на Виноградівщині повісилося подружжя – чоловіку і жінці було по 41 року. У всіх «на слуху» був і випадок самогубства прямісінько в кабінеті міліціонерів – у лютому, в пункті охорони громадського порядку, в Ужгороді, чоловік скоїв крадіжку, через що дуже переживав і вирішив покінчити з собою. Ще більш загадковішою була смерть 23-річної дівчини, яка, нібито, кинулась під колеса потягу на Закарпатті.

Якими тільки способами не намагаються звести рахунки з життям закарпатці. У 2011-му році був випадок, коли хлопець облив себе водою, а потім вбив себе електрострумом, доторкнувшись до оголеного проводу.

Щороку в світі близько мільйона людей закінчують життя самогубством. Всеукраїнська статистика свідчить, що Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу за рівнем самогубств: на 100 тисяч населення припадає 22 суїциди.

Загалом, за 9 місяців 2012 року, згідно інформації наданою інтернет-виданню «Час Закарпаття» обласним бюро судово-медичної експертизи, в Закарпатській області сталося 115 самогубств (135 – у 2011 році). Статистика щодо «невдалих» спроб покінчити з життям (парасуїцид) в краї не ведеться, втім таких випадків назбирається не менше. З життям у 2012-му році покінчили 96 закарпатських чоловіків і 19 жінок.
На переконання кандидата психологічних наук, доцента кафедри соціальної роботи, психології УжНУ та директора центру психологічної служби Маргарити Вовканич, більша схильність чоловіків до суїциду зумовлена більшим вживанням алкоголю, психотропних препаратів, а також відчуттям відповідальності перед сім’єю, проблеми на работі, безгрошів’я. Жінки ж, на думку психолога, є більш заклопотані домашніми проблемами – доглядом за дітьми, роботою по господарству.

Щодо віку тих закарпатців, що покінчили із життям, то у віці від 10 до 20 років звели рахунки з життям 5 закарпатців, від 20 до 40 років – 38, від 40 до 50 років – 37 закарпатців, від 50 років і більше – 35. Наймолодшому самогубцю було 10 років, а найстаршому – 72 роки.
У 100 випадках закарпатці помирали від повішення, у 6 випадках – від порізів вен та інших різаних пошкоджень, у 3 випадках – від падіння з висоти, 2 рази – від вогнепальних поранень та по одному – від опіків, отруєння, утоплення та кидання під поїзд.
«За час моєї роботи психологом, до мене зверталося кілька людей, які мені прямо говорили, що хочуть покінчити з життям. Утім, на щастя, все закінчилося добре після того, як з цими людьми була проведена психологічна робота. Майбутні самогубці переважно говорять про свої наміри оточуючим, але їхні слова не сприймаються серйозно. Навіть коли не говорять, то очевидно, що з нею щось не так, в неї депресія. Отже з людиною треба поговорити і вивести її з того стану. Як правило, під час розмови виходить негативна енергія, людина починає усвідомлювати, що не все так безнадійно. Також важливо завжди бути поруч із нею, дати їй відчуття постійної уваги і можливості отримати допомогу. Психологи знають, що треба робити і це працює, не без зусиль і самої людини, звичайно. На мою думку, цією проблемою повинна займатися держава, потрібно створити програму, проводити профілактичні заходи, які допоможуть уникнути цих прикрих випадків. Сьогодні немає системи, плану робіт, окрім того більш плідно повинні працювати психологи у школах», – стверджує Маргарита Вовканич.

Причин покінчити з життям може бути безліч. Читаємо заголовки закарпатських новин за 2012 рік: «12-річна закарпатка наковталася таблеток через сварку з подругою» чи «В іршавській лікарні пацієнтка через хворобу вистрибнула з вікна», «Лісівник застрелився через «приписану» незаконну рубку лісу», «Молодий чоловік повісився через борг до ломбарду», « Закарпатець проковтнув ртуть з термометру через сварку з дружиною», «Пенсіонер через хворобу втопився в колодязі», «Перечинця на суїцид підштовхнула оковита».

Усі ці випадки змушують задуматись над тим, чому люди саме таким чином планують вирішити свої проблеми, чому серед них багато молоді і чому не знаходяться в потрібну хвилину ті люди, які можуть знайти слово, переконати, відштовхнути людину «від петлі» і запобігти найбільш грішному вчинку людини, який засуджує церква. За християнською традицією самогубство – великий гріх. Церква наполягає на тому, що життя дає Господь і лише він має право його в людини забрати.

Якими словами сьогодні психологи та соціологи характеризують суїцид? Найперше – це слабкість, часто необдуманий вчинок, егоїзм. Самогубець вважає, що таким чином він втече від проблем, хоча насправді це не так. Він забере життя не лише в себе, а й від своїх рідних – для них така втрата буде непоправною і надзвичайно болісною. Соціологи стверджують, що якби людина могла жалкувати після смерті, то обов’язково осудила свій вчинок, але нічого змінити вже б не змогла. Адже часто людина обдумовує своє рішення вже тоді, коли перебуває в петлі і коли під її ногами вже хитається стільчик. Можливо в останній момент вона хоче вилізти з зашморгу, але цього зробити вже не може – стільчик під ногами впав… Немає проблем з яких неможливо знайти вихід.
Наведемо кілька відомих цитат, про які людина повинна пам’ятати у важку хвилину:

«Той, хто не може пережити приступ меланхолії вбиває себе сьогодні. Захотів би жити, якби у нього вистачило терпіння почекати». Вольтер.
«Маючи конкретну мету, людина відчуває себе у змозі подолати будь-які проблеми. Оскільки у ній живе її майбутній успіх». Альфред Адлер.
«Правильно сформульована проблема – це вже проблема, яка на половину вирішена. Ерні Зелінські.
«Проблема в тому, що ви думаєте, що це проблема». Мерсі Шеллі.
«Проблем не існує – є лише те, що ще можна покращити». Прохор Озорнін.
«Самовбивство – це прохання про допомогу, яке ніхто не почув». Равіль Алєєв.

Віктор Тар, «Час Закарпаття»

Депресія і суїцид...

06 грудня 2012, 19:02
KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!