Вибори 28 жовтня, або «Вантажте апельсини бочками!»

За відсутності адекватної позитивної програми у більшості кандидатів-мажоритарників буйним цвітом розквітла різноманітна «чорнуха», спрямована на дезорганізацію штабної роботи, знищення іміджу і, відповідно, рейтингу опонентів.

Тиждень.ua поспілкувався з кількома «чорними політтехнологами» і відібрав перелік найбільш оригінальних "брудних" технологій, які застосовуються в одномандатних округах.

«Листи щастя»

Технологія має два різновиди: поширення інформації (як правило, шляхом роздачі листівок) серед звичайних виборців та інформаційна атака на штаб опонента. У першому випадку серед громадян розповсюджуються сфальшовані листівки про підтримку певного кандидата (або, нерідко, про «злодіяння» його опонента) з боку відомих політиків, громадських діячів, представників інших держав, місцевих «лідерів думки», лідерів  церковних конфесій тощо. Звісно, перелічені вище особи про свою «причетність» до кампанії у певному окрузі навіть не здогадуються.

У другому випадку в штаб кандидата надходять листи від високопосадовців, в яких пояснюється, що «центр» підтримує його опонента, а самого кандидата, наприклад, можуть викликати «на килим», якщо він не припинить активну агітаційну роботу. В окремих випадках до штабістів кандидата находять погрози «розібратися» з боку правоохоронних органів – але, як правило, вже після виборів. Надіслані листи, як правило, містять купу підписів та печаток та інших атрибутів «солідності». Подібний обман досить часто швидко розкривається, однак свою роль в дезорганізації нормальної штабної роботи таки відіграє.

«До нас їде ревізор»

Вдосконалення попередньої технології. До штабу кандидата надходять дзвінки – від тих же ніби високопосадовців, правоохоронних органів, авторитетних громадських діячів, засобів масової інформації, які доносять до штабістів «потрібну» інформацію.

Вищий пілотаж – особистий візит представника міжнародної організації спостерігачів, журналіста впливових ЗМІ, чиновника «з центру» тощо в штаб кандидата. «Операція» потребує доброго прорахунку психології самого кандидата та його штабістів і недостатнього рівня комунікації між центральним та місцевими штабами, щоб такого самозванця не вирахували одразу. Досвід свідчить, що з часів «Ревізора» Миколи Гоголя майже нічого не змінилося – місцеві штабісти переймаються страхом перед візитером «з центру», бояться перевірити його повноваження, натомість елементарно «ковтають» усі його вказівки і вважають за краще не розповідати про них (принаймі одразу) своєму «начальству».

«Вантажте апельсини бочками»

Різновид інформаційного тероризму проти штабів опонентів. Арсенал засобів надзвичайно широкий: дзвінки у штаб та мовчання в слухавці, малозрозумілі написи та предмети, які штабісти знаходять біля дверей своїх домівок, опитування сусідів людьми загрозливої зовнішності: «А такий-то тут живе?», десятки незрозумілих смсок, які приходять на мобільні телефони штабних працівників тощо. Знову ж таки, методи Остапа Бендера діють напрочуд ефективно: заляканий незрозуміло чим штабіст вже не може повноцінно виконувати свою роботу.

«Розкажемо виборцям правду»

Технологію не можна назвати повністю «чорнушною» - адже вона спрямована проти тих кандидатів, які самі приховують окремі факти своєї біографії, наприклад, партійну належність чи родинні зв’язки з одіозними персонажами місцевого або загальноукраїнського рівня.

У «м’якій» версії опоненти кандидата просто розповідають виборцям правдиві відомості про нього, або ж фабрикують агітаційну продукцію, в якій кандидат начебто від свого імені зізнається у «ганебних зв’язках».

Більш жорсткий варіант – атака на зовнішню рекламу опонента, насамперед його бігборди та сіті-лайти, на яких домальовується невигідна для нього інформація, приміром «Кандидат від партії Р» (а партія Р має високий антирейтинг в окрузі). Тим самим кандидат заганяється у незручну ситуацію – заперечувати правдиві факти йому не з руки, натомість відбілюватися перед виборцями якось треба.

«Жертва режиму»

Використовується кандидатами, які намагаються грати на іміджі затятих революціонерів, з якими бореться влада – але мають проблему через те, що влада насправді не збирається з ними боротися. Найжорсткіші версії: побиття агітаторів, погром агітаційних наметів, підпал штабів, який здійснюється «своїми». «Легший» варіант – навмисне заляпування фарбою власних білбордів. При цьому має місце тонка гра на психології виборців, насамперед сільських – під заляпаними бордами може з’явитися напис (вже фарбою іншого кольору) на зразок «сам обмалював» - тоді в свідомості електорату виникає уявлення про те, як «режим бореться з кандидатом, ще й зводить на нього наклеп».

«Антитимурівці»

На території округу з’являється група осіб, які начебто від імені кандидата починають займатися якоюсь антисоціальною діяльністю: рубають дерева, завозять сміття в міський парк, огороджують парканом шматок землі в середмісті тощо. Цікавим перехожим пояснюється, що це робиться в інтересах кандидата Х: дерева потрібні для його лісопильні, на обгородженій території він будуватиме свій маєток чи відкриватиме магазин тощо. Для успішної реалізації технології потрібна або підтримка з боку правоохоронних органів, або добре побудована система розвідки: щоб «антитимурівців» не спіймали на гарячому.

«Отруйна гречка»

Досить ризикована технологія, яка базується на повсюдній роздачі кандидатами продуктових наборів. Від імені певного кандидата роздаються продукти з простроченим терміном давності. Як правило, під час самої роздачі ніхто з власників продпайків уваги на це не звертає, як наслідок, чимало виборців ризикують отруїтися. Особливо ефективна технологія у сільській місцевості, де звістка про те, що «кандидат такий-то хотів нас отруїти» миттєво розноситься від хати до хати.

«Криве дзеркало»

Технологія стара, як демократія, і полягає у маніпуляціях інформаційним полем. Наприклад, певний кандидат заявив, що невідомі особи зірвали йому зустріч з виборцями,  і він має намір звернутися з цього приводу до прокуратури – у наступному випуску агітаційної газети його опонента з’являється повідомлення, що «кандидат К хоче саджати в тюрму своїх опонентів».

Кандидат купив автобус для перевезення сільських школярів – виборцям втовкмачують, що він має намір після виборів монополізувати сільські перевезення і дерти з селян три шкури за квиток. Кандидат разом зі своїми штабістами та волонтерами розчистив якусь ділянку від звалищ сміття – виборцям кажуть, що на очищеній ділянці він має намір побудувати свою дачу. За умови використання немедійної реклами (насамперед чуток) та домінації опонентів в медіа-просторі кожна позитивна дія кандидата обертається проти нього самого ж. 

28 жовтня очікується рекордна явка виборців