Василь Анталовський із села Бобовище із жахом згадує минулу зиму, коли морози знищили п’яту частину його виноградників. Добре, що літо вдалося, і врятований урожай був щедрим. Бо збитків чоловікові держава жодного разу не компенсувала. Мовляв, єдиний вихід – страхування, а йому люди геть не довіряють.
«Ми приватні невеликі виробники, у нас площі є до гектара, до двох. Немає часу з ними зв’язуватися, з цими страховими компаніями. Тому що потім не знаєш кінцевий результат. Гроші вкладеш – а як буде в кінці?», - каже виноградар.
А ось садівник Семен Тижук за закладання нового фруктового саду на 42 гектарах державну компенсацію отримав. Торік йому ще й частково відшкодували відсотки за кредитом на техніку.
На таку фінансову допомогу господар сподівається й цьогоріч. А ще просить владу посприяти у встановленні спеціального холодильника для зберігання яблук. Тоді б ними ласували цілий рік.
«Ми продаємо яблучка, починаючи від 72 копійок. Ціни низькі. Чому? Ми не можемо донести це яблучко до споживача аж до нового врожаю», - каже Тижук.
Виноградарство, садівництво та хмелярство держава підтримує впродовж 10 років. Витрати аграріям відшкодовують за рахунок півторавідсоткового збору з реалізації алкогольних напоїв.
Цьогоріч розраховують на понад півтора мільярди гривень – майже утричі більше ніж торік. За ці гроші садівникам та виноградарям компенсують висадку саджанців, допоможуть викорчувати старі сади, встановити крапельне зрошування. А ще садівники матимуть змогу побудувати фруктосховища.
Це, на переконання голови аграрного комітету парламенту Григорія Калетніка – найкращий спосіб, аби ми ласували українськими яблуками, грушами та виноградом.
Всього в Україні 254 тисячі садів та майже 100 тисяч виноградників. Цих площ достатньо, аби врятувати українців від засилля імпорту. Адже наша садовина ні смаком, ні якістю не поступається закордонній.