Отак вона виглядає здалеку. Самотня висока гора, що височіє посеред Чорногорського хребта. Чіткі правильні обриси трикутної піраміди, круті схили і три стежки, що ведуть на вершину з різних сторін.
Гора заввишки понад два кілометри, тобто 2 000 метрів над рівнем моря і більше 1 000 метрів над навколишніми горами та урочищами. Найвища точка українських Карпат (2 061 м).Гора, з вершини якої аж до самого обрію відкривається неймовірний казковий краєвид на самі лише гори та хмари понад ними.
І всі ті гори попереду повні смерек з рідкими просвітами лісових галявин…
Так приємно озирнутись навколо!
Жодна гора не закриває тобі огляду — все навколо нижче, а сам ти стоїш вище за всіх. Під самими хмарами. А навколо гуляє вітер. І нехай це найвища вершина лише України, а не всього світу, та від Карпатської краси перехоплює подих!
Головне — не дивитись під ноги. Як би цю вершину не освячували святою водичкою і не підносили її значення поетичними епітетами, та під ногами на Говерлі не лише трава і каміння. Більше того скажу: тих трави і каміння не видно поза недопалками і битим склом. Залишки пляшок такі прозорі, рельєфні і кришечки пластмасові. Навіть пивних пляшок мало, а от горілчаних багатенько — справжні чоловіки по-справжньому, по-чоловічому святкують підкорення. Але то я вже відволікаюсь. Бо навіть босими ногами стати на ту «священну» гору не можна — бинтів та пластиру не вистачить рани заклеїти, а води — ноги відмити.
І нехай би пили та палили. Але ж чому не можна забрати сміття з собою, як це роблять виховані туристи з великими наплічниками?! Де б серед інших гір я не мандрував, ані де немає бруду, бо його спалюють чи забирають з собою до смітника у найближчому селі. Бо ті, хто мандрує далеко, цінують та кохають природу, піклуються про неї. А от на Говерлу, як і до багатьох популярних туристичних пам’яток, приїжджають невиховані люди з корисливим ставленням до всього і всіх.Лише цього року я вже двічі сходив на Говерлу і обидва рази то була не захоплююча подорож, а чергова пташка «підкорив». Хоча коли-небудь я вивчу кожен камінець на стежині щоб не дивитись під ноги і тоді, озираючись навколо буду захоплюватись підкоренням найвищої вершини своєї батьківщини.
До речі, як виглядає Говерла зблизу?
Така собі невеличка вершинка посеред якої «патріоти» набудували купу всіляких символічних споруд. Схоже на дівчинку, що одягла одразу всі пальці по три каблучки на кожен. До того ж ще і з різних металів та у різному стилі: ті з камінчиками, ті з гравіруванням... Таке собі враження.
Якщо хрест на вершині то традиційний символ для давно християнізованих Карпат, то все інше лише погіршує враження. А остаточно спаплюжують та принівечують вигляд Говерли прапори різних об’єднань та організацій, кожна з яких хизується своєю присутністю перед такими самими невігласами як вони самі: від незначних містечкових прапорців до червоно-чорного (самі знаєте чийого)...Мерзенно.
Борис ЄФІМЕНКО, "Нова Україна"
14 вересня 2012, 12:08 KARPATNEWS.in.ua — Усі новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України