Бринза, вурда, будз, сир та навіть сирні коники! (ФОТО)

Усе це куштували декілька десятків тисяч гостей фестивалю-ярмарку «Гуцульська бриндзя» у закарпатському м.Рахів.

Традиційно перша неділя вересня  – це час проведення чи не наймасштабнішого фестивалю краю. «Гуцульська бриндзя» – своєрідна гастрономічна Мекка, яка вже втринадцяте приваблює тисячі туристів із Закарпаття та всієї України скуштувати сирних делікатесів. До того ж на свято приїжджають іноземні делегації. Цього року – з Румунії, Словаччини та Угорщини.

А розпочалося все з урочистої ходи представників усіх сіл Рахівського району від центральної площі до амфітеатру «Буркут». Кожне село – ніби окремий маленький унікальний світ, неповторна мікрокультура. У кожного свої елементи одягу, візерунки, оздоблення й кольори, співанки й танці. Після закінчення представлень натовп несе тебе на гору, де проходитиме головне дійство. А тим часом уздовж тягнуться безкінечні лотки, де продають кераміку та посуд, вироби зі шкіри та овечої вовни, сувеніри з дерева. І ось ти на піку невеличкої гори. Звідси відкривається мальовничий краєвид: хатинки, ніби іграшкові, розкидані по сусідніх горах, які оточили територію амфітеатру. Дрес-коду не було, але тих, хто прийшов без вишиванок чи хоча б без національних атрибутів одягу, виявилося мало. Тому, дивлячись на «вишиваний» мурашник людей, якось поступово і сама почала шукати бодай якусь квіточку чи національну прикрасу.

Незадовго після початку заходу запалили півтораметрову ватру, що є символом гуцульських вівчарів. Протягом свята постійно чути було могутній рев трембіт. Музика не припиняла грати. На головній сцені фестивалю без перерви виступали фольклорні ансамблі. Хоч сонце й добряче припікало, лавиці амфітеатру були заповнені гостями фестивалю. Усі, хто накупував сувенірів та бринзи, приходили сюди, аби вже врешті-решт посидіти, відпочити та послухати виступи. Купив гуцульського делікатесу й очільник краю Олександр ЛЕДИДА. Зі сцени Олександр Олександрович привітав усіх зі святом та зазначив: «Так ще з давніх-давен ведеться: якщо в господарстві є вівці – значить, сім’я не буде бідувати. Бринза – це наш національний продукт». Також губернатор розповів про програму підтримки скотарства в області. Наприклад  для вівчарської справи виділено 1,5 мільйона гривень.

Відвідали свято й інші небайдужі до гуцульського колориту відомі в краї люди. Зокрема в.о. голови облради Володимир Закурений та голова Тячівської РДА Михайло ШЕЛЕВЕР. Останній сподівається, що «Гуцульська бриндзя» з регіонального перетвориться на національне свято: «Адже зараз на Рахівщині налічується 36 тисяч поголів’я овець, а це на 10% більше, ніж  у попередні роки.

Гори навкруги, чисте гірське повітря… Усе це неабияк стимулює чималий апетит. Та ще й аромати різних сортів сиру, солодкий присмак меду й медовухи у повітрі й, звісно ж, шашлику – куди без нього. Проходиш на експозиціях сіл повз столи, а вони ледве витримують навантаження усієї смакоти: голубці, маківники, банош, бограч, токан та багато-багато іншого. Громада кожного села готувала страви за унікальними місцевими рецептами, це ж стосується і сирів. Микола ГАБОРАК, рахівський «бриндзяр», який уже втретє з дружиною продає свій молочний продукт, запевняє: «Хоч увесь сир роблять із молока і майже за однаковою технологією, та у кожного господаря свої секрети, манера приготування, настрій, з яким він це готує. Тому сир отримує неповторний, унікальний смак. А ще справжня бринза – вона розсипчаста. Ось ці грудки –гуцульський сир. Багато хто їх плутає».

До речі, на початку свого існування свято сиру проводили в селі Кваси, що поблизу Рахова. Гуцули здавна урочисто зустрічали своїх вівчарів, які завершували сезон випасу отари овець на полонинах.  Та вже після другої «Гуцульської бриндзі» їй стало тісно в маленькому селі, тому фестиваль переїхав до Рахова. Адже море туристів з’їжджалося спробувати справжньої овечої гуцульської бринзи, вурди, будза чи просто сиру.

Візиткою й родзинкою сирної справи є невеличкі сирні коники. На смак вони дуже ніжні, трохи солонуваті. Виліпити їх – справа не з легких, це справжнє мистецтво. Юлія ЖБАДИНСЬКА, туристка зі Львова, купує таких коників, як їстівні сувеніри для родичів та близьких. «На фестивалі я вже вдруге, цього року загітувала ще й подруг! Планую приїхати й наступного, тому що дуже люблю вашу бринзу», – каже Юлія.

Ось і добігає свого завершення тринадцята «Гуцульська бриндзя». Нічне небо в горах здається зовсім низьким і близьким до тебе. Замайоріли феєрверки... Життя на Рахівщині увійде в звичайне, нефестивальне русло. Знову будуть чекати на новий сезон випасу овець, але попереду ще стільки часу!

Галина МИХАЙЛОВА, "Закарпатська правда"
фото автора

"Гуцульська бриндзя" вже втринадцяте зібрала гостей на закарпатській Рахівщині (ВІДЕО, ФОТО)

09 вересня 2012, 11:16
KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!