Правозахисники Закарпаття про нові види шахрайств із «супервигідними» позиками, псевдобанками та колекторами

Під 5% річних і без будь-яких застав!

Нереально дешевий кредит – той же сир у мишоловці. Вас заманюють гарними обіцянками й позбавленими зайвих формальностей процедурами, аби  у результаті ви, бажаючи отримати позику, самі віддали кровно зароблені гроші. Про такі та інші методи «роботи» фінансових махінаторів журналістам розповідали правозахисники – аби люди знали, чого берегтися.

«Заплати 3,4 тис. грн. – і отримай 100 тисяч»

Якщо комусь пропонують гроші під 4–8% річних (від клієнта вимагається тільки заплатити перший внесок), а замість договору позики чи кредитування дають підписувати договір адміністрування, – це чистої води «кидалово», типова схема роботи фінансової піраміди, попереджає директор ТОВ «Юридична консалтингова група «Лекс» Богдан ХАУСТОВ. За його словами, останнім часом таких компаній-аферистів розвелося чимало, тільки в Ужгороді – з 15, а ще є у Мукачеві. Через рекламу у ЗМІ вони розкинули свої сіті по всій області. «Проте я не знаю на Закарпатті жодної людини, яка б реально отримала від них гроші, – зізнається правозахисник. – Ці  фірми не мають ніякого відношення до банків, хоча через свої вивіски намагаються створити видимість спорідненості з розкрученими брендами: додали до відомої назви якесь слово чи навіть крапочки або дефіс – і вже юридично зовсім інша установа, а асоціації залишаються. Скажімо, «Євро-гарант», «Благо-інвест», «Приват плюс», «Аваль-інвест», «Громадська спілка Ураїни», «Сентлі», «ВДТ-Україна», «Кредит капітал», «Інтер-кредит Б.А.Н.К.», «Платинум B.A.N.K.», «Кредит-груп», «УСП-Україна». З цими та подібними компаніями варто бути на сторожі».

Як працюють такі фірми, Богдан Хаустов наочно продемонстрував журналістам у прес-клубі «Закарпаття», зателефонувавши з мобільного за першим-ліпшим «підозрілим» оголошенням у рекламній газеті. Через гучний зв’язок присутні могли чути весь діалог. Отже, Богдан попросив позику в 100 тисяч гривень. Виявилося, їх дають під 4,8% річних (за бажання – хоч і на 15 років, але за трохи вищі відсотки). Ніяких застав, гарантій чи поручителів не потрібно, досить прийти в офіс на Корятовича в Ужгороді з паспортом та ідентифікаційним кодом. Після сплати першого внеску в розмірі 3400 грн. протягом 6-7 робочих днів обіцяли перерахувати всю суму позики. Утім, обіцянка – цяцянка...

Перший внесок виявляється … «консультативною послугою» 

Спокусившись на позику під 5 – 7% річних (у той час як банки й кредитні спілки видають під 18 – 30%), клієнт, звісно, хоче зекономити. Але, вважає правозахисник, аферисти цілеспрямовано грають на людській жадібності, змушуючи по кілька місяців сплачувати «перший внесок» у погоні за омріяним дешевим кредитом. Схема така: коли людина заплатила перший внесок і не  отримала вчасно обіцяні гроші, їй починають розповідати, що кошти ще не надійшли чи вони випадково потрапили не на той рахунок. Потім переконують: у вас підписаний договір, прочитайте його – треба просто ще раз заплатити, і гроші обов’язково отримаєте. Далі – більше. Вам телефонує невідомий і каже, що теж є учасником цієї групи, а ви, мовляв, відмовляєтеся платити, і через вас він не може отримати позику. Згодом приходить лист із проханням заплатити і т. д. Із клієнта таким чином намагаються витягнути якомога більше коштів. Фактично, створюється «конкурс»: хто зробить більший внесок – той і отримає кредит. А коли у компанії витік коштів починає перевищувати притік, вона оголошує процедуру банкрутства. І плакали ваші грошики.

Заради інтересу ми «прогуглили» деякі з вищезгаданих фірм і зрозуміли: проблема це загальноукраїнсь-ка. Причому якби клієнти уважно читали, що підписують, більшість із них уникла б неприємностей. Наприклад, початковий внесок деякі компанії оформляють окремим договором як …консультативні послуги. Тобто навіть розірвавши договір, цю суму ви вже не повернете. А в основному договорі про власне позику обумовлено, що ви сплачуєте щомісячно (!) за послуги. І маленькими буквами дописано: перевагу мають клієнти, котрі зробили на місяць більше проплат. Слова «кредит» у тексті взагалі нема: суму позики називають товарним чеком. І коли людині приходить повідомлення з проханням знову заплатити «перший внесок», то там зазначено: «інакше ваш товарний чек не братимуть до розгляду». Що виходить? Збирається група людей, від яких місяць за місяцем (поки терпець у клієнта не увірветься) тягнуть гроші, а натомість дають їм можливість …взяти участь у лотереї, за якою хтось, може, таки отримає позику. Чи варто в таке встрявати – питання риторичне. 

Ви самі винні, якщо підписали угоду 

По суті це фінансова піраміда, і договори на адміністрування покупок, які укладають ці компанії, законом наразі заборонені, в судовому порядку їх можна визнати недійсними. До правоохоронних органів, переконаний Б. Хаустов, звертатися навіть не варто, бо такі угоди укладаються добровільно, тобто ви самі винні, якщо підписали її. Для прикладу він навів класичну ситуацію зі знайомою, котра зв’язалася з компанією «Євро-гарант». У її сім’ї дитина захворіла на бронхіальну астму, потрібне було дороге лікування. Спершу поздавали в ломбард золото, а коли воно закінчилося, звернулися до цієї фірми, щоб під 5% позичити гроші. Там пообіцяли протягом 10 – 14 днів видати потрібну суму, тільки треба, мовляв, зробити перший внесок. Кошти для нього родина взяла в борг, але своєї позики так і не побачила, хоча протягом 4 місяців ходила за нею, аж поки наважилася розірвати договір. Тепер доведеться вимагати гроші через суд, а це дуже важко. Наразі, за словами Богдана Хаустова, хіба що в Берегівському райсуді на завершальній стадії знаходиться одна  справа про повернення грошей і моральних збитків.

Цікаво, що фірми-лжекредитори мають розгалужену мережу по всій Україні, але якщо, скажімо, зареєст-рована компанія в Ужгороді, то там вона людей не оббиратиме – тут працюють «чужі» установи. Вони орендують офіси, наймають кілька людей, навчають їх – і процес пішов. Вакансії, до речі, постійно відкриті, а зарплата виплачується у відсотках – чим більше залучив клієнтів, тим більше отримав.

Власне, й в Ужгородському міськвідділі міліції повідомили, що звернення від ужгородців, «кинутих» такими компаніями, є, однак їх небагато, зате потерпілих із інших районів чи й регіонів – достатньо. Річ у тім, що заяви надходять за місцем реєстрації «кривдника». Їх, звісно, розглядають, але юридично договори складені так грамотно, що кримінальну справу за фактом шахрайства здебільшого не порушиш, хоча збитки потерпілих становлять від кількасот до десятків тисяч гривень. Такі справи краще вирішувати через суд. 

«Колектори» за власною ініціативою 

Та шахрайства, виявляється, слід остерігатися не лише від «позичальників», а й від колекторів та тих, хто видає себе за них. Пан Богдан навів приклад із життя закарпатської родини, яка мала проблемний кредит. Одного «чудового» дня до їхнього будинку під’їхала група людей, котрі розмахували кредитними договорами: мовляв, ви винні – платіть негайно. Користуючись тим, що вагітна хазяйка розгубилася, «гості» не просто зайшли у двір, а попрямували роззиратися в хату. Та коли в них попросили  посвідчення, виявилося, що їх нема. Як і довіреностей від фінансової установи. Жінка почала голосно кричати, аби сусіди викликали міліцію, і тоді «колектори» відступили, а йдучи, кричали на всю вулицю, що хату від боржників усе одно заберуть. Найцікавіше, що після телефонного дзвінка до кредитної спілки з’ясувалося: там нікого не уповноважували «вибивати» гроші! На Закарпатті це поки єдиний випадок лжеколекторства, проте схему можуть запустити ще десь, варто бути насторожі. Б. Хаустов наголошує: без довіреності чи делегування повноважень ніхто ваш борг стягувати не може – адже договір у вас із банком, а не з колекторами. А описувати майно додому може прийти виключно державна виконавча служба на підставі рішення суду. Більше того, її працівники мають повідомити, хто прийде і в який час.

Ще один різновид колекторського хитрування, зафіксований в області, виглядає так. Людині з проблемним кредитом зателефонували, мовляв, сьогодні у нас акція, якщо ви погасите 3 тис. 300 грн. із 6-тисячного боргу, то решту вам спишуть. Чоловік на радощах заплатив, наступного дня приносить квитанцію, а йому: «Ви що, глухий? Ми казали 4300 грн. Все, для вас акція закрита, ви – ненадійний клієнт!» А підступ у тому, пояснює правозахисник, що договір підписаний між вами й банком. Яке право має інша фірма міняти його умови? Тільки банк може вносити такі пропозиції, причому все потрібно документально оформляти!                      

Так само не радить Б. Хаустов вестися на розклеєні абиде, навіть на смітниках, оголошення типу: «Допоможу розірвати договори валютних позик». Гроші за послуги з вас візьмуть, а результату – нуль. Був прецедент, коли суди нижчих інстанцій розірвали такий договір, але Верховний залишив його в силі – адже людина сама свідомо вибирала валюту як вигіднішу на той час. Якщо ж визнавати недійсними валютні договори – «впаде» вся банківська система. 

Висновок такий: фантазія у різного роду шахраїв розвинута добре, тож вони вигадують усе нові й нові способи заробляння грошей за наш рахунок. Тому перш ніж підписувати щось – уважно читайте все до найдрібніших букв; перш ніж приймаєте рішення – добре подумайте, чим це може обернутися. Береженого, кажуть, і Бог береже.

Мирослава Галас, "Закарпатська правда"

31 липня 2011, 13:23
KARPATNEWS.in.ua — Усі Новини Ужгорода та Закарпаття