ЦОС вбачає загрозу локальних операцій з боку Росії

Огляд і прогноз на 19 лютого

Безпековий аналітичний огляд українського Центру оборонних стратегій відповідно до інформації про дії Росії та ОРДЛО, відомої на 18.02.2022.

Збройні сили Росії поблизу кордону з Україною

Оперативна обстановка. Ключові факти

Ситуація на сході України суттєво погіршилась – за період з 17 по 18 лютого НЗФ здійснили більше 60 обстрілів. Під вогнем ствольної артилерії, гранатометів, мінометів та танків опинилося 30 населених пунктів. Бойовики ведуть обстріли із заборонених Мінськими угодами калібрів.

В засобах масової інформації Росії поширюється фейкова інформація щодо підготовки наступу ЗС України на окуповані території.

Тиражується дезінформація та заздалегідь підготовлене відео, ніби-то українські диверсійні групи планували ряд терактів із використанням хімічних речовин.

В окупованому Донецьку, в центрі міста, підірвали автомобіль одного з ватажків бойовиків.

Ватажки т.з. ЛНР/ДНР оголосили евакуацію мирних жителів до Ростовської області у зв’язку із загрозою "наступу" ЗСУ. Ввечері 18 лютого перші автобуси з жінками і дітьми прибули до Росії. Пізніше стало відомо, що заклик про евакуацію ватажки самопроголошених республік записали за два дні до ескалації, 16 лютого. 

Чоловіків віком 18-65 років не випускають з тимчасово окупованої території України до РФ.

Ескалація на сході України співпадає з проведенням Москвою масштабних навчань стратегічних сил стримування, включаючи у Чорному морі, де до того ж відбувається de facto частково блокада українських портів

Геополітичний вимір 

Росія вимагає, щоб Україна відмовилась від вступу в Альянс НАТО.

15 лютого Державна Дума РФ звернулася до президента із закликом визнати незалежність т.зв. ЛДНР.

16 лютого на засіданні РБ ООН постпред РФ звинувачував Україну у проведенні "геноциду" проти російськомовних на Донбасі.

США публічно попереджали про вірогідність створення Росією casus belli, зокрема, фальшованої атаки, можливе використання хімічної зброї та ін.

Позачергове засідання ТКГ, скликане на 18:00 18 лютого з ініціативи Координатора ОБСЄ в ТКГ, не відбулося через відмову російської сторони.

Володимир Путін закликав Україну сісти за стіл переговорів з т.з. ЛДНР.

Можливі сценарії

Порівнюючи спроможності та наявні ресурси ударних угрупувань РФ біля кордонів України з потенціалом України щодо всеохоплюючої оборони на чолі із Збройними Силами, експерти ЦОС вважають реалізацію РФ сценарію "повномасштабного вторгнення" малоймовірною. 

Однак лишається загроза проведення обмежених операцій угрупуваннями Російської Федерації. Найбільш уразливими лишаються східний напрям (ОРДЛО) та Азово-чорноморський регіон.

Також зберігається значний ризик російських атак у інфо- та кібер просторі України.

Станом на сьогодні РФ роздала більше 600 тисяч паспортів. Тому Росія, під приводом "захисту російських громадян", може вторгнутися на схід України. Для цього на окупованих територіях може буде здійснено нові провокації.

Після цього може бути проведено локальну наступальну операцію з метою розширення території ЛНР/ДНР в межах адміністративних кордонів Луганської і Донецької областей.

Це буде означати відкриту участь РФ у бойових діях.

Висновки

Ескалація ситуації на Донбасі має на меті розхитати єдність у поглядах західних країн (передусім ФРН та Франції) та посилити тиск на Україну у прийнятті російської інтерпретації домовленостей.

Кремль розглядає можливість посилити внутрішньодержавну кризу всередині України та створити передумови для свого військового втручання.

"Компроміси" у вигляді домовленостей з Росією вже викликали несприйняття українського суспільства, а ймовірна реакція Президента України несе у собі дві загрози. Якщо вона буде сприйнята українським суспільством недостатньо сильною, особливо на тлі втрат людей та території, то спричинить внутрішньополітичну кризу. Якщо ж буде потужною, то може стати легітимізацією втручання для РФ.

Не отримавши бажаної відповіді щодо гарантій безпеки і відмови України від планів приєднатися до Альянсу НАТО, у Кремлі можуть вирішити, що відкрите локальне вторгнення в Україну у політичному сенсі переважить економічні та інші втрати.

Метою таких дій буде зруйнувати підтримку України, примусити Захід "врятувати" існування держави та попередити негативні наслідки великої війни в Європі за рахунок "компромісу". У військовому плані, РФ намагатиметься нанести якомога більшу шкоду найбільш боєздатним силам та засобам, центрам управління та критичній інфраструктурі, аби відкинути оборонний потенціал України на роки назад.

Нерозіграною картою Путіна лишаються т.з ЛДНР.

Кремль може скористатися "ініціативою" Державної Думи і визнати незалежність російських проксі-утворень у Донецьку та Луганську. Паралельно з цим, він може підписати "договори" з "республіками" чи-то про безпеку (на кшталт укладених з Абхазією та Південною Осетією) із розміщенням ЗС РФ на окупованих територіях (фактичною заміною шевронів з триколорами на одностроях т.зв 1 и 2 армійських корпусів), чи-то про введення миротворців – російських, російсько-білоруських чи ОДКБ.

Кремль незадоволений відповіддю США та їх союзників по НАТО на вимоги надати РФ гарантії безпеки, а також тиском з боку Заходу, спрямованим на деескалацію ситуації на кордонах України. Отже, Москва намагається довести, що не поступиться своїми принципами, навіть під тиском заходів стримування з боку США.

У світлі вищезазначених подій та фактів, критично важливою лишається згуртована позиція України та західних партнерів.

За матеріалами УП