12 маловідомих фактів із історії Тячева

#Суспільство

Тячів має давню і цікаву історію

Постановою Кабміну від 26 липня 2001 р. місто навіть віднесли до списку історичних населених місць України – тобто таких, які зберегли повністю або частково свій історичний ареал з об’єктами культурної спадщини. Але далеко не кожен тячівець може похвалитися, що знає минуле свого міста. У книгах закарпатських істориків ми віднайшли кілька цікавих фактів з його історії, якими ділимось і з вами.

Заснований Тячів у середині XIII ст., але люди тут жили значно раніше. Зокрема, 1967 р. біля консервного заводу виявлено рештки поселення І-ІІ століть н. е.

1551 р. населення Тячева одержало право вільно користуватися землею, випасати худобу у королівських лісах, ловити рибу в річках, вести безмитну торгівлю. У той же час воно було зобов’язане возити провіант для гарнізону Хустського замку, сплавляти сіно до Вилока на власних човнах, давати казні овець.

1729 р. міський суд Тячева звинуватив у чаклунстві Катерину Болдижар і вирішив стратити її.

1753 р. в Тячеві проживало 5 дворянських родин, які мали право відкривати крамниці та розпоряджатися половиною ринкової площі.

В 1779 році біля Тячева, під горою Керекгедь, починають добувати сіль.

У 1870-х р. у Тячеві інтенсивно почало розвиватися садівництво. В чехословацькі часи тячівські яблука вивозились у Німеччину, Англію, Голландію, Норвегію, Швецію.
10 квітня 1919 р. в Тячеві обрали міську раду у складі 50 чоловік, за яку з 2400 виборців проголосувало 2342.

1931 року у Тячеві налічувалося 700 безробітних, адже промислових підприємств у місті не було. Тому 10 лютого 1932 р. в окрузі відбувся масовий «голодний похід» до Тячева. Між жандармами, що блокували місто, і учасниками походу відбулася сутичка, яка закінчилась розгоном трудівників.

З 1910 по 1939 р. у Тячеві працював відомий письменник і педагог Олександр Маркуш. Тут він писав підручники та читанки для початкових шкіл, оповідання, редагував молодіжний часопис «Наш рідшій край». Під час угорсько-фашистської окупації він був репресований, а його бібліотека знищена.

Під час угорсько-фашистської окупації 1939 р. 72 тячівців було кинуто у концентраційні табори.

1946 р. відкрито промкомбінат, до складу якого увійшли націоналізовані раніше невеликі майстерні (шевська, малярська, деревообробна та інші), а 1962 р. на його базі утворено металозавод з цехами залізних виробів, складання дверних замків і штампувальним.

У 50-60-х роках ХХ ст. в Тячеві працювали такі підприємства, як меблевий цех, консервний завод, комбінат побутового обслуговування, сироварний завод, хлібокомбінат, цегельний завод, кілька будівельних організацій, автопарк.

За матеріалами книги Сергія Федаки «Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник»

За матеріалами: http://tyachiv.com.ua