Закарпатець розвінчує міфи про змій, молоко та немовлят

У гірських долонях, між зелених лісів мешкає людина, яка вміє чудово імітувати звуки природи.

Василь Калинич із Городилова професійно відтворює голоси птахів, оленів, виття вовків,навіть хрюкання домашніх свиней. Крім того, він має ще один талант: підкликає до себе вужів… і вони приповзають, бо знають, що неодмінно отримають гостинця.

У нашому краї лускатих не люблять

Пан Василь мешкає неподалік узбережжя річки, тож літо для нього – улюблена пора. І не просто тому, що з’являється нагода поплавати у водоймі, але й через те, що в цей час можна багато спілкуватися з природою. 56-річний чоловік охоче погоджується розповісти про своє хобі, однак наполегливо просить не фотографувати його обличчя.

-Мого захоплення ніхто не розуміє. У Закарпатті змій не люблять. Люди злі, вбивають тварин. Свого часу я жив на Франківщині. Так там ніколи ні від кого не приховував уміння підкликати плазунів і рептилій. А тут сусіди сердяться, бояться. Коли в їхні городи заповзає вуж, одразу ж жорстоко розправляються з ним, – нарікає приборкувач змій. – А, між іншим, у природі немає нічого зайвого і кожен представник фауни виконує певну роль.

За професією Василь Калинич біолог, однак за фахом не працює, на хліб заробляє розведенням домашньої птиці. Народився і виріс він на Тячівщині. Усі знання щодо спілкування з довкіллям отримав від батька, який був народним цілителям, добре знався на травах і лікував людей. Відтак доля закинула закарпатця до міста Калуш. Там він познайомився з мольфаром, який за допомогою змій передрікав майбутнє.

-У Тарасові мене зацікавило не вміння чаклувати, чи гадати, а його талант «заклинати» плазунів. Гади повзли до нього десятками. Тож я став старанним учнем цього дивака. Зізнаюся, вдавалося не зразу. Кликати їх потрібно не людським голосом, як я думав, адже вони майже глухі. Зізнаюся, мені змалечку подобалося «підспівувати» птахам… і вони до мене зліталися… вмів відтворювати «гавкання» собак, «мукання» корови, іржання коня…. Проте навчитися кликати змій було доволі складно, – розповідає пан Василь. – Адже для цього потрібно не напружувати голосові зв’язки, а мати внутрішню переконаність, що все вийде. Я ж довго не міг повірити в себе. До речі, театралізоване шоу, коли від гри на флейті заклинателя отруйна кобра впадає у транс, є всього лише «мильною бульбашкою». Змія майже не чує «повелителя». Вона просто боїться від палки, якою періодично отримує стусанів від дресирувальника, тобто, реагує не на музику, а на дудку.

Вужі люблять комах та рибу

Василь Калинич не просто милується зміями, але й підгодовує їх і каже, що раціон харчування у них надзвичайно різноманітний.

-Плазуни дуже розумні. Не дарма змія вважається символом мудрості. У той же час вони – хижаки, люблять полювати, але можуть розлінитися, коли знають, що їжа сама потрапить до їхнього рота. Я завзятий рибалка, тож нерідко вони ласують у мене свіжою рибою. Велику – дружина смажить, а маленьку – з’їдають мої «холоднокровні друзі». Крім того, їм дуже смакують різні комашки, жучки. Великі дорослі змії можуть ловити мишей. Думка про те, що лускаті полюбляють  молоко, є хибною. Кажуть, що заради молока змія може заповзти новонародженій дитині в рот.,якщо малюка залишити спати десь неподалік лісу на подвір’ї. Не неправда. Змія, звісно, може розміститися у дитячому візку, але ні кусати дитя, ні тим більше заповзати в рот не буде. Тай молоко – не найкраща їжа для плазунів. Ще говорять, що вуж може висмоктати прямо з вим’я  козі чи корові молоко. Також не варто в це вірити. А найцікавіше, що люди переконують, ніби відьми за допомогою змій відбирають молоко від сусідських тварин. Ну… це вже повна нісенітниця. Молоко і плазуни – в дійсності речі не дуже сумісні. Справа в тому, що в їхньому організмі немає ферменту, який розщеплює лактозу, а отже молоко плазунами не засвоюється і навіть може викликати шлункові захворювання і алергічні реакції. Звичайно, вужі можуть пити молоко, утім виключно в тому випадку, якщо відчувають сильну спрагу, а при цьому поруч немає чим поживитись. Зазвичай рідина в їхній організм потрапляє разом з харчами, – ділиться знаннями пан Василь.

Цікаво, що навіть отруйні змії не кусають Василя Калинича. Він «розмовляє» з ними нечутно, на підсвідомому рівні.

-Плазуни – такі ж домашні ескулапи, як і коти та собаки. Мені вони допомагають позбутися стресу, покращити настрій, підвищити життєвий тонус. Хто володіє зміїною мовою, тому не страшні повзучі. До речі, у Бороняві є ще один чоловік, який вже впродовж майже тридцяти років розмовляє з плазунами. Звати його Іван Клованич. А от лякатися від змій не треба, бо якщо лускатий не відчуває в людині ворога, атакувати ніколи не буде, – стверджує знавець дикої природи.

Утім справжньої таємниці підкорювання змій пан Василь так і не розкриває, заявляє, що здобуті знання передасть лише синові Івану. Єдине, про що повідомляє чоловік, це те, що перед приходом плазунів потрібно розслабитися і прочитати молитву.

-Я не шаман, не чаклую, у всіх своїх справах завжди сподіваюся на підтримку Всевишнього. Адже пророк Даніїл, коли його кинули у клітку з левами, вийшов звідти абсолютно неушкодженим саме завдяки молитві і вірі. Змії ж набагато безпечніші створіння за африканських хижаків,принаймні людей вони не їдять і в Карпатах не живуть, – усміхається Василь Калинич.

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net