На берегах Латориці у Мукачеві квітує небезпечна та корисна реліктова рослина (фотофакт)

Небезпечна реліктова рослина пальмами здіймається вздовж берегів Латориці та ховає у собі неабияку небезпеку і користь водночас.

Йдеться про борщівник. 

Варто зазначити, що в Україні можна зустріти понад 5 видів борщівника із відомих близько 70 видів. Окремі види можна застосовувати в їжу, а окремі особливо небезпечні при контакті. Ворсинки та їдкий сік борщівника викликають сильні опіки, нудоту, задуху, підвищення температури, алергічну реакцію, унаслідок чого на тілі залишаються характерні сліди-шрами. З початку літа від захворювання, викликаного контактом з рослинами (фітодерміту), потерпає чимало людей.
Як відомо, борщівник Сосновського відноситьсядо інтродукованих в Україну, вважається карантинною рослиною, трапляється майже по всій території — на луках, по берегах річок, вздовж доріг та в лісосмугах.  Рослина — реліктова та добре пристосована до виживання але чужа для України, походить із Кавказу. Борщівник Сосновського (H. sosnowskyi Manden.), наряду з борщівником Мантегацці (H. mantegazzianum Manden.) та борщівником персидським (H. persicum Manden.) є активними інвазивними видами в Європі та Україні, проти яких розгорнута боротьба.

Втім, мало хто знає, що в народі борщівник здавна використовували в їжу до появи квітконоса. Відвар борщівника нагадує курячий бульйон, а ніжні листки схожі смаком на моркву. Кореневище борщівника може замінити коренеплоди – воно солодке, тому що містить багато цукру. Водночас рослина містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. Втім, у молодому листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці.

"Для приготування салатів придатні бланшовані молоді листки, зріле листя використовують для приготування супів. Вважається, що саме цю рослину спочатку використовували для приготування борщу і лише згодом так стали називати першу страву з буряком. В давнину у Великому князівстві Литовському і Польщі з борщівника готували особливий сорт пива. В деяких місцевостях з зелені борщівника готують тушковану страву на кшталт баклажанної ікри, додають до яєчні, готують начинку для пиріжків і вареників. Товсті черешки маринують з оцтом, смажать в олії з цибулею. Страви, приготовані з цієї рослини, мають специфічний ніжний грибний аромат, тому їх інколи використовують як замінник грибів", - значиться  у Вікіпедії.

Молоді пагони з негрубими листками добре поїдаються худобою, борщівник сибірський також придатен для приготування силосу. Крім того з його квіток бджоли збирають багато нектару й жовто-сірого пилку. Медородуктивність сягає 100–120 (300) кг з га. Мед з борщівника має колір від жовтаво-сірого до тьмяно-жовтого, він запашний, але зі специфічним присмаком.

В народній медицині застосовуються корені, листки і насіння. Коріння збирають у вересні-жовтні, листки — у червні-липні, насіння — у вересні.

Настій трави і відвар або настій коренів поліпшують травлення, мають в'яжучу, заспокійливу, протизапальну, знеболюючу і антисептичну дію. Настій трави, а частіше відвар кореня застосовують усередину при розладах діяльності шлунка і кишечника, шкірних захворюваннях і особливо як заспокійливий засіб при судомах різного походження, епілепсії. У німецькій народній медицині настій трави з корінням застосовують при розладах травлення, проносах, дизентерії, судомах м'язів і різних шкірних захворюваннях. Настій насіння як заспокійливий засіб п'ють при спазмах шлунка та істерії. Зовнішньо спиртову настойку кореня вживають при зубному болю, а відвар з усієї рослини з коріннями — у вигляді примочок при корості, у вигляді припарок — при пухлинах. Розпарені листки вживають для припарок при запаленні суглобів і ревматичних болях.

При збиранні і обробці сировини слід враховувати, що жорсткі волоски виділяють речовини, що посилюють чутливість шкіри до сонячного опромінення, тому після контакту з рослиною можуть з'являтися подразнення, алергічні реакції тощо. Хоча сенсибілізуюча дія борщівника сибірського значно менша ніж у інших представників цього роду, при кулінарній обробці слід знімати зі стебел шкірочку.

Голос карпат