»Це не ями, це – котловани» – водії про дорогу в Білках на Іршавщині (фото)

Дорога по вулиці Івана Франка в Білках на Іршавщині бере початок у присілку Телятинець і веде до автотраси «Іршава – Лисичево».

Її довжина понад два км. Дорога стала притчею во язицех, бо багато років не ремонтується. Вона не просто розбита, у суцільних глибоких вибоїнах, вона – аварійно-небезпечна. А їздить тут не тільки легковий та вантажний транспорт, а і рейсові автобуси на Великий та Малий Раківці.

– Як поїду в райцентр у справах, то повертаюся хвора: нудить, таке відчуття, що кишки перевернулися, як їхала по тих ґиґалах, – розповідає пані Марія.

Водії теж скаржаться, що податки сплачують, а дорога як після бомбардувань.

– Це не ями, це – котловани, – обурюється Іван. – Тут не розженешся, треба їхати дуже повільно, бо інакше машині буде амба. Та ще і бензину скільки спалити треба!

Колись вулиця Великого Каменяра була замощена бруківкою, коли вона просіла, то закатали її у асфальт. На багатьох ділянках це добре видно. Місцевий житель Петро каже, що якби зняли той асфальт, а бруківку заново переклали, то дорога служила б найближчі 40-50 років.

Сільський голова Василь Зейкан очолює село Кротона та Пітри 10 років поспіль. У коментарі кореспонденту «Карпатського об’єктива» він сказав наступне:

–Ця дорога відноситься до служби автомобільних доріг Закарпатської області. Ми неодноразово зверталися до відповідних служб, але поки що результат такий, як бачите. На сесії сільської ради для прискорення ремонту прийнято рішення про виготовлення проектно-кошторисної документації капітального ремонту ділянки дороги, який вже пройшов державну експертизу і становить 4,5 мл.грн. Такої суми в місцевому бюджеті немає. Тому надіємось, що балансоутримувач, маючи вже виготовлену проектну документацію, яка проплачена з місцевого бюджету, винайде кошти для її ремонту. Зараз за кошти місцевого бюджету ми проводимо ремонт вулиці Петра Ороса (комунальна дорога), яка дасть можливість водіям легкового транспорту об’їжджати аварійну ділянку дороги.

Тетяна Грицищук, фото автора