Що думають українці про повернення Криму

Українські громадяни не ставлять під сумнів приналежність Криму і вірять в деокупацію

69% українців вважають, що Крим повинен входити до складу України. Про це стало відомо за результатами всеукраїнського соціологічного дослідження, проведених Фондом демократичних ініціатив, в ході яких було опитано 2016 респондентів по всій Україні, повідомляє Новий регіон.

У загальних рисах населення України бачить майбутнє Криму зі стриманим оптимізмом. 69% українських громадян вважають, що Крим повинен входити до складу України. 54% українців вірять в те, що повернення Криму можливо. У той же час 32% вважають, що Крим можливо повернути тільки в довгостроковій перспективі.

Однак експерти не дають чіткої відповіді, коли реінтеграція може бути реалізована. 39% опитаних вважають, що питання про повернення Криму необхідно просувати саме зараз, а 31% вважають це питання не дуже актуальним.

Аналітик Фонду демократичних ініціатив Руслан Кермач підсумував результати соціологічного дослідження. На його думку, українські громадяни не ставлять під сумнів приналежність Криму і вірять в деокупацію. Для них це територія України.

За словами Кермач, ми не маємо права зменшувати динаміку обговорень по Криму. Хоча в Криму і не йдуть безпосередні бойові дії, як на Донбасі. Але ми повинні розуміти, що там живуть наші співвітчизники, які живуть в режимі постійного тиску з боку окупаційних структур. В цей же час там відбувається зміцнення тоталітарного режиму. Тому ми не повинні втрачати Крим з поля своєї уваги.

Руслан Кермач вважає, що необхідно розуміти, як населення України сприймає кримську проблематику, чи хоче воно повернення Криму, вважає його можливим і яким шляхом. Всі ці питання важливі в процесі вироблення довгострокової державної стратегії. Не можна сподіватися виключно на громадську думку, тому що громадяни не можуть глибоко знатися на темі. В основі стратегії повинна бути закладена професійна експертиза. Але в той же час стратегія повинна узгоджуватися з тим, чого саме хочуть громадяни України. Тоді ця стратегія буде мати легітимну силу, не дивлячись на зміну влади.