Як відрізнити їстівний гриб від його двійника-фальшивки. Інфографіка (фото)

У розпалі сезон грибів. Утім, навіть досвідчений грибник наражається на небезпеку принести додому отруйний аналог їстівного гриба.

«20 хвилин. Тернопіль» подає у графіці ознаки, за якими можна розпізнати найпоширеніші види їстівних грибів та їхні двійники-“фальшивки”.

ЯКІ ГРИБИ ЗБИРАТИ

ХОРОШИЙ. Білий гриб (боровик)

Має напівсферичну
опукло-розпростерту шапку: сірувату,
рудувату, червонувато-коричнювату або
ж горіхову з дрібними зморшками. Шкірка
не знімається. Пори світло-сіруваті,
згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті,
оливкувато-коричнюваті. Ніжка брудно-біла,
сірувата, коричнювата, у верхній частині
з тонкою білою сіткою. М'якоть щільна,
біла, при розрізуванні колір не змінює.
Має приємний запах і смак. Росте у
листяних і хвойних лісах. Збирають
боровик у червні — жовтні.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК! Жовчний гриб

Основні
відмінності від білого гриба: наявність
сітчастого жовтого візерунка на ніжці,
рожевий колір нижньої частини шапки,
різкий гіркий смак.

ХОРОШИЙ. Зморшок їстівний

Шапка у зморшка 3-6 см
заввишки, яйцеподібна, пориста,
жовто-коричнева, жовто-бура, з порожниною.
Ніжка видовжена, білувата, клейкувата,
зморшкувата, порожня. М'якуш білий, з
приємним запахом. Росте на узліссі, в
садах навесні (квітень). Це умовно
їстівний гриб. Використовують свіжим
тільки після 10-15-хв відварювання (відвар
вилити обов'язково).

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК! Строчок звичайний

Від зморшка
їстівного чітко відрізняється будовою
шапки та формою плодового тіла. Шапка
3-6 см заввишки, куляста, кутасто-куляста,
мозкоподібно-звивисто-складчаста,
спочатку рудувато- або каштаново-коричнева,
пізніше темно- або буро-коричнева, з
порожниною. Ніжка коротка 3-5 см, білувата,
суха, з порожниною. М’якуш білуватий, з
приємним запахом.

ХОРОШИЙ. Лисичка справжня

Шапка 2,5-5 см у діаметрі,
опукла, плоска або увігнута, лійкоподібна,
часто асиметрична, жовта, гладенька.
Пластинки вузькі, складчастоподібні,
жовті. Ніжка коротка, 2-4 см, кольору
шапки, звужена до основи, суцільна,
гладка. М'якоть щільна, як гумова, біла,
рідше злегка-жовта, з приємним запахом
і смаком. Росте у хвойних і листяних
лісах у липні — листопаді. Росте
найчастіше сім’ями, рідко — одинично.
У борах і субборах масово плодоносить
у дощову погоду.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК! Лисичка несправжня

Капелюшок
2-6 см у діаметрі, плосковипукла, пізніше
воронкоподібна, із загорненим униз
краєм, оранжево-жовта, що згодом вицвітає
до блідо-рудуватої. Ніжка 5–6 см, діаметр
0,5–1 см, гладка, циліндрична, одного
кольору з капелюшком. М’якоть жовтувата
з неприємним запахом. Пластинки спадні,
вузькі, частково розгалужені, бурі або
жовто-жовтогарячі.

ХОРОШИЙ. Маслюк звичайний

Шапка напівсферична
потім опукла або плоска, з тупим краєм,
каштанова або жовтувато-коричнювата,
гола, клейка. Шкірка знімається дуже
легко. Пори спочатку білуваті, з віком
жовтіють, кутасто-округлі. Ніжка щільна,
білувата, з віком жовтувата, коричнювата,
з кільцем, яке швидко зникає. Кільце
пластинчасто-плівчасте, біле, згодом
коричнювате, іноді з лілуватим відтінком.
М’якуш водянистий, білуватий, з віком
жовтуватий, під шкіркою темніший, при
розрізуванні на повітрі не змінюється,
смак і запах приємні.
Ростуть у хвойних
(соснових) і мішаних лісах. Маслюки
збирають у липні-листопаді.

ХОРОШИЙ. Опеньок осінній справжній

Шапка
напівкуляста, згодом плоска, іноді з
горбом у центрі, буро-жовта,
жовтосіро-коричнювата або
рудувато-коричнювата. Шкірка легко
знімається. Пластинки трохи спускаються
на ніжку, білуваті, далі світло-бежеві,
рожевувато-кремові, червонувато-коричнюваті.
Ніжка щільна, з віком жорстка, вгорі
білувата, нижче — кольору шапки або
темніша, з часом майже гола, з білуватим
нестійким кільцем. М'якуш білий, приємний
на смак і запах.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК. Сірчано-жовтий і цегляно-червоний опеньки

Обидва види
несправжніх опеньків відрізняються
від справжніх забарвленням пластинок:
у сірчано-жовтого вони спочатку
сірчано-жовті, а в цегляно-червоного –
білуватого або брудно-жовті, але темніють,
набуваючи чорнувато-оливкового або
оливково-бурого забарвлення. У літнього
опенька вони спочатку кремові, пізніше
буріють, а в осіннього опенька і зимового
гриба – білі або жовтуваті і ніколи не
темніють. Зеленувато-оливковий відтінок
пластинок у грибів з темним споровим
порошком, що ростуть великими групами
на пнях, на ґрунті біля них або рідше на
живих стовбурах дерев – ознака несправжніх
опеньків.

ХОРОШИЙ. Підберезовик

Шапка напівсферична,
потім опукла з тупим краєм,
сірувато-коричнювата,
рудувато-оливкувато-коричнева,
темно-коричнева, колір шапки дуже
мінливий, різних відтінків, гола, суха.
Шкірка не знімається. Пори білуваті,
сіруваті, оливкуваті, дрібні, округлі.
Ніжка щільна, білувата, темно-волокнисто-луската.
М’якуш білий, при розрізуванні на повітрі
колір не змінює або трохи рожевіє, з
приємним запахом і смаком. Росте переважно
в березових і мішаних (з березою) лісах.
Збирають у травні-жовтні.

ОБЕРЕЖНО, двійник. Жовтий жовчний гриб

Росте
на лісових галявинах, відрізняється
світлішою шапкою і майже гладкою ніжкою.
Він має брудно-рожеві трубочки, які при
дотику темнішають і легко відділяються
від шапинки. Його легко розпізнати за
сітчастим рисунком на ніжці та за гірким
м’якушем.

ХОРОШИЙ. Підосичник 

Шапка напівсферична,
потім опукло-розпростерта з підгорнутим
краєм, темно-червона, оранжево-червона
(колір шапки мінливий, різних відтінків,
при достиганні вицвітає), гола, суха.
Шкірка не знімається. Пори білуваті, з
віком сіріють, дрібні, округлі. Ніжка
щільна, білувата, темно-волокнисто-луската.
М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі
спочатку трохи рожевіє, згодом ліловіє
та чорніє, з приємним запахом і смаком.
Поширений на Поліссі, лісостепу та у
Карпатах. Росте в листяних і мішаних
лісах, під осикою та вільхою. Збирають
у травні — жовтні.

Жоден отруйний гриб на
нього не подібний.

ХОРОШИЙ. Рижик смачний

Шапка м’ясиста, увігнута,
іноді майже лійкоподібна,
сірувато-оранжево-руда, з темнішими,
більш або менш виразними концентричними
смугами, гола, клейкувата. Пластинки
оранжево-жовті або вохряні, від дотику
зеленіють. Ніжка кольору шапки або
світліша, 3-7 Х 1-2,5 см, щільна, згодом з
порожниною. М’якоть у шапці жовта, у
ніжці біла (всередині), у периферичній
частині шапки та особливо ніжки
оранжево-червона, при розрізуванні на
повітрі поволі зеленіє. Молочний сік
оранжево-червоний, з приємним (гоструватим)
смаком і запахом, на повітрі не змінюється.
Росте у хвойних лісах, збирають у серпні
— жовтні. Ті рижики, які ростуть на дуже
вологих місцях, зелено-руді.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК. Вовнянка

В останньої
молочний сік білий, пекучо-їдкий; її
вживають лишень після 15-20-хв відварювання
(відвар вилити!). Молочний сік рижика
смачного – червонуватий, а розрізаний
рижик має приємний фруктовий запах.

ХОРОШИЙ. Сироїжка синьо-зелена

Шапка щільном’ясиста,
напівкуляста, згодом опукла, часом у
центрі увігнута, темнофіолетово-оливкова
або зелена, синювато-фіолетово-оливкова,
часом чисто зелена (під буком), іноді в
центрі жовтувато або жовтувато-червонувата,
гладенька, радіально темноволокниста,
клейкувата. Шкірка по краю знімається.
Край тонкий, гладенький, часом
короткотрубчастий. Пластинки білі,
пізніше жовтуваті. Ніжка біла, часом з
лілуватим відтінком, щільна з камерами,
згодом нещільна. М’якуш білий, солодкий,
щільний, без особливого запаху. Росте
у дубових і букових лісах; збирають
сироїжку у серпні — жовтні.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК. Бліда поганка

Головна
відмітна ознака сироїжок зеленої,
зеленуватої і деяких інших – відсутність
потовщення в нижній частині ніжки і
кільця на ніжці, тому при зборі грибів
дуже важливо звертати увагу на деталі
будівлі ніжки. Якщо в гриба з зеленим
фарбуванням капелюшка і білих пластинок
є кільце на ніжці і здуття? ' підстави
ніжки або добре помітне потовщення в
нижній частині ніжки – це отруйний
мухомор.

ХОРОШИЙ. Печериця звичайно

Шапка
товста, ніжна, м’ясиста, куляста, згодом
опукла або плоска, біла, брудно-біла,
іноді з легким рожевуватим або коричнюватим
відтінком, гола або з малопомітними
притиснутими лусочками, блискуча,
шовковиста. Пластинки вільні, рожевуваті,
брудно-рожеві, пізніше темно-коричневі.
Спорова маса пурпурово-коричнева. Ніжка
щільна, кольору шапки, з тонким нестійким
кільцем. М’якуш ніжний, білий, при
розрізуванні рожевіє, з приємним смаком
і запахом.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИКИ! Бліда поганка, мухомори, печериця строката

Печериці
забарвленням капелюшка і кільцем на
ніжці схожі на мухомори смердючий і
весняний, але відрізняються відсутністю
потовщення в основи ніжки. Тому дуже
важливо зривати печерицю з ніжкою, щоб
переконатися у відсутності потовщення.
У печериць на відміну від мухоморів і
блідої поганки пластинки мають спочатку
брудно-рожеве забарвлення, а при
дозріванні спор темнішають до коричневих
або чорнувато-бурих. У поганки пластинки
завжди білі.
Печериця
строката (печериця темно-луската) — гриб
на зламі жовтіє, має неприємний запах.

ПІДСУМОК ВІД БУВАЛИХ ГРИБНИКІВ

Не збирайте грибів, якщо ви не впевнені на 100%, що вони — їстівні!!!