Черги на закарпатських кордонах створюють самі прикордонники (фото)

Поки люди стоять у черзі, митники… курять

Після гучних заяв про кадрові ротації митників та прикордонників, викликаних подіями у Мукачеві, на пунктах пропуску Закарпаття насправді нічого не змінилося, пише Павло Білецький. У цьому днями мав змогу переконатися наш кореспондент, проїжджаючи у Словаччину та згодом повертаючись із сусідньої республіки в Україну.

 

Звільнення 90% закарпатських митників та прикордонників — звичайний популізм

 

Перш за все, варто зауважити, що гучні повідомлення про повне перезавантаження закарпатських митниці та прикордонної служби у вигляді звільнення 90% працівників цих структур повністю не відповідає дійсності і є нічим іншим, як дешевим популізмом. Насправді, наприклад, на одному з найбільших пунктів пропуску області «Ужгород-Вишнє Нємецьке» продовжують працювати і керувати ті ж самі митники і прикордонники, котрі тут працювали два, три місяці і навіть рік тому. Це може підтвердити будь-який закарпатець чи іноземець, який хоча би кілька разів у місяць перетинає українсько-словацький кордон. Ці ж обличчя часто доводиться бачити і нашому кореспонденту, подорожуючи у справах.

Наша поїздка на зустріч зі словацькими колегами припала якраз на день призначення нового начальника Закарпатської митниці ДФС України …

Отож, заїжджаємо на пункт пропуску близько 11.30. Попереду всього кілька автомобілів, отож, митний та прикордонний контроль проходимо відносно швидко. Хоча все одно, як і зазвичай, смугою для автобусів та дипломатів проїхала якась молода сім’я, після того, як жінка пішла переговорити з митниками.

 

Хто і чому має на кордоні привілеї?

 

А от на виїзді з пункту пропуску біля магазину «Дьюті-фрі» утворилася штучна черга: 6-8 автомобілів стоять і чекають дозвіл прикордонника. У цей же час на кордон приїжджає джип зі словацькими поліцейськими і відбувається видача українським прикордонникам якогось емігранта чи пак злочинця у наручниках.

Обмін відбувся за 5 хвилин, усі роз’їхалися, а ми продовжуємо стояти. Раптом оминаючи чергу смугою для автобусів і дипломатів, до прикордонника під’їжджає чорний кросовер «КІА» з номерними знаками АО 6642 ВА і спокійнісінько прямує до Словаччини. Я запитав прикордонника, чому людина проїхала повз чергу? Сторож кордону відповів, що водій має службовий паспорт і швидко втік від подальших запитань.

Але це були лише квітки. Здивування всім учасникам черги, а їх ставало все більше, не було меж, коли оминаючи виїздні митний і паспортний контроль, через смугу в’їзду в Україну повз нашу чергу до Словаччини пролетіло «Пежо» на словацьких номерах PO 857 DF. Такого собі не дозволяє навіть дипломат і Генеральний Консул Словаччини в Ужгороді пані Янка Буріянова, котру часто можна побачити на цьому пункті пропуску…

Ми ж продовжуємо стояти. Прикордонник спокійно сидить у своїй кабінці і навіть не думає прибрати переносну огорожу і випускати авта з України. Аби з’ясувати, що ж коїться, телефонуємо заступнику начальника прикордонного посту «Ужгород» Віталію Григор’єву. Пан Віталій у відповідь скинув смс, що зараз зайнятий. Відтак до кінця дня військовий не передзвонив…

Десь за півгодини незрозумілого порожнього стояння до нас сонливо підійшов прикордонник, забрав пропускні талони і нарешті випустив до словацького пункту пропуску.

Тут наразі йде ремонт-реконструкція із розширення смуг руху. Але купа робітників аж ніяким чином не заважають проїзду легкового транспорту. Тому черга просувається швидко, навіть дещо швидше, аніж на нашій стороні.

 

«Службова» поїздка у шортах і футболці

 

Тут зауважуємо і фотографуємо авто з власником так званого службового паспорту. З «КІА» вийшов молодий хлопець у футболці й шортах. Як на мене, така форма одягу не дуже підходить до службових поїздок. У руках у нього такий самий український паспорт без будь-якого натяку на службовий. Чоловік їде з жінкою. Швидше за все просто на відпочинок…

У іншому ряді — словак на «Пежо», котрий порушив режим пропуску на Україні, мило спілкується мовою сусідів зі словацькою митницею. Теж не схожий на дипломата: має непримітні шорти й футболку, та й авто — без дипломатичних номерів.

Та найдовше довелося чекати вже повертаючись зі Словаччини в Україну. Пройшовши за 10-15 хвилин словацький митний і прикордонний огляд, на Україні впираємося у невеличку чергу з автомобілів. Зауважуємо, як на смугу руху автобусів та дипломатів у обхід черги під’їжджає такий же кросовер «КІА», але цього разу з чеськими номерами 3Т2 6004.

Паралельно вся черга ніби завмерла. Оформившись у прикордонників, люди стоять біля віконечка для митного оформлення. Там оформляються двоє чоловіків. Вони натякають учасникам черги, що пані митниця хоче аби її зацікавили, але робити цього чоловіки не збираються. Відповідно і митниця не здається, дивиться спокійно у свій комп’ютер і навіть не зважає, що до неї вже вишикувалася черга, як колись за хлібом…

 

Поки люди стоять у черзі, митники… курять

 

Та найбільше обурило те, що пані працювала у кабінці зовсім сама. А у такій же кабінці навпроти взагалі було пусто. Потім там з’явився один митник і просто закрив віконце для прийому документів. Годі вже й казати про внутрішні інструкції митників, згідно з якими, вони,я к і прикордонники, мають самі підходити до автомобілістів, забирати від них документи і так само віддавати після перевірки. Таке на КПП «Ужгород-Вишнє Нємецьке» буває хіба кілька разів у рік, коли на перевірку приїжджає якесь високе начальство…

Повертаючись до нашої черги, впало в око і не менше обурило, як спостерігаючи за накопиченням черги, двоє митників замість допомогти своїй колезі, просто стоять і курять неподалік кабінок. Складається враження, що їм теж немає справи до водіїв… Тоді ж, стоячи у черзі, підслухали розмову молодого чоловіка зі Словаччини, чиє авто було перше на в’їзді в Україну. Чоловік попросив митника, який щойно з’явився, нарешті відпустити його, бо в салоні авта плачуть маленькі діти. Митник же відповів: «Ну і що, не бачиш, скільки тут автомобілів…»

Паралельно з цими подіями на Закарпаття вже приїхав новий начальник митниці, керівництво якої, як і Держприкордонслужби вперто продовжує розповідати про чистки та зміни у структурі. А віз, як бачимо, і нині там…