Особливості українського відпочинку: туристичні приколи Закарпаття (фото)

У кожній подорожі мандрівника обов’язково чекають якісь явища чи пригоди, що викликають здивування або усмішку.

Під час перебування за Карпатами я теж мимохідь набрала  колекцію подібних парадоксів, пише Дана Готур.

У місті Береговому ми орендували будинок на високому (майже рівня другого поверху) цоколі. Тут узагалі подібних споруд багато через великі підвали під житловими приміщеннями. Закарпаття теплий порівняно з більшістю території України край, де добре росте виноград і підвали потрібні для зберігання вина.

На одній садибі з нами містилося і житло господарів, відділене від нашого будинку великою клумбою, що вся була засаджена м’ятою. Подумала, що її так багато для того, аби ароматизувати вино, варення чи продавати як лікувальну траву. Щоразу, виходячи з дому, я згори милувалася м’ятою і все збиралася зірвати листочок і вдихнути свіжий аромат, аж поки одного ранку не побачила замість зеленого моря голу землю. Зів’яла м’ята була недбало скидана в  купи, а господарі поряд перебирали  пристойних розмірів бульби. Виявляється, то був такий сорт картоплі зі схожим на м’яту бадиллям, причому воно по осені зовсім на висихало і не в’януло, як у центральній Україні.

Супермаркет у Береговому, куди ми забігали за продуктами, був обладнаний тією системою зважування продуктів, якої я не люблю – самообслуговування. Куди зручніше, коли це робить касир на виході. А тут кладеш на терези овочі та фрукти, а  на терміналі немає вказівки, яку кнопку слід натискати. Продавець пояснила, що номер кнопки з назвою товару вказаний  на  висячих постерах під стелею. І мало того, що потрібний напис треба було шукати, задравши підборіддя до небес, так його могло там і не виявитися! Власне, розшифровка була, але зі зворотного боку постера. Тобто кидай товар, блукай по залу і виловлюй потрібний напис. Це як чухати ліве вухо правою рукою, заводячи її через потилицю!

 

Центральна площа Берегового оточена головним чином невисокими спорудами у стилі ампір, над якими домінує реформатська церква – це по висоті. А по разючій потворності усіх затьмарює чи то концертний зал, чи палац культури, розташований у найкозирнішому місці. Це смугастий кубічний зразок радянської архітектури з елементами конструктивізму, «прикрашений» барельєфом дами з крилами. Але унікальність споруди не в обрисах, а в історії зведення. Свого часу цей паралелепіпед спорудили довкола старовинного приміщення синагоги (єврейської церкви). Її  зруйнували тоді, коли стіни «палацу» були вже готові.

 

У  Береговому популярні куполи та шпилі на дахах споруд, їх припасовують і на новобудови. А я щодня по кілька разів проходила мимо непримітного будиночка, хазяїн якого своє бажання мати подібну прикрасу реалізував дешево і сердито. Він, певно, при реставрації якоїсь історичної споруди підібрав купол, який ремонтники викинули через експлуатаційну непридатність, і причепив при вході в свою сіреньку  хатку. Щоразу при спогляданні  цієї картинки я не могла стриматися від усмішки.

 

У  краєзнавчому музеї Берегового показують фото знаменитої колись у цих краях артистки Шарі Федак і розповідають про неї таку історію. Якісь багатії від нічого робити запропонували їй таку гру: якщо вона в їх присутності всю ніч пролежить роздягнена на столі і ні разу не заговорить, то ці панове куплять їй розкішний будинок. Артистка погодилася за своєї умови: якщо вона витримає цю ніч, то хай потім багатії дозволять їй прийняти ванну зі ста пляшок шампанського. А коли вона скупається, то  заллють вино знову в пляшки і розіп’ють. Джентльмени радісно прийняли пропозицію, Шарі мовчки перетерпіла цю ніч і шубовснула у ванну, а коли жартівники кинулися розливати шампанське з неї в пляшки, то їх заповнилося не 100, а 101. Таким чином Федак помстилася своїм кривдникам за принизливе парі. Втім, будинок вони їй усе ж придбали, бо вона не порушила умов угоди.

 

Перші дні у термальному басейні турбази «Закарпаття» у Береговому довелося провести у потужному музичному супроводі. Славко Вакарчук через динаміки не міг перекричати хор великовагових дам, що по шию у воді  на все горло виводили хорові номери в діапазоні між «Оренбургским пуховым платком» та «Ой чий то кінь стоїть». Частина публіки аплодувала, а більшість невдоволено бурчала, що приїхала сюди купатися, а не вуха мучити. Я підпливла до співачок і непомітно обнюхала повітря та воду довкола – чи не п’яні бува? Ні, але репетували годинами, поки на третій день охоронець лагідно, але твердо не попросив артисток угамуватися. Вони послухалися. А потім найтовстіша співачка з таким же осанистим колегою, обсихаючи на сонці, напівшепотом виводили «Ой ти Галю, Галю молодая» з численними повторами. Виявилося, що це якийсь гастрольний філармонійний колектив сам собі постановив  проводити репетиції у воді. І, певно, думав, що публіка має бути ще й вдячна за безплатний концерт.

Повертаючись із водоспаду Шипіт у селі Пилипець Міжгірського  району, ми натрапили на фотосесію місцевих молодят. Гадаю, що подібного весілля не доводилося бачити нікому. Наречена була одягнена  у фату,  довгу білу сукню і  брюки та кросівки під нею. І не  тільки позувала на фоні мальовничої природи, а й намагалася осідлати… свиню! Кілька людей включно із женихом намагалися зафіксувати на камери момент, коли дівчині нарешті це вдасться. Хтось сказав, що це одружуються байкери, котрі вирішили провести щасливий день нестандартно. Інші стверджували, що то була зйомка якогось відеокліпа; була й думка, що це розваги, які практикуються і в центральній Україні (так звані цигани). Це коли після весілля родичі та друзі наречених перевдягаються в смішні костюми, розфарбовуються і з веселими пісеньками гуляють по вулицях.  Та головна родзинка видовища була  в  свині. Це був один до до одного велетенський «шерстяний» пацюк, лише хвіст порівняно з корпусом  коротший, ніж у гризуна.

 

 

Чи то така популярна в цих краях порода, чи її виростили спеціально «для кіна» – не знаю; важливо те, що  мені одній з небагатьох пощастило  впіймати мить, коли нареченій вдалося побути вершницею, бо роздратована свиня буквально через секунду скинула бідну дівчину на  каміння. До величезного задоволення  її самої, її  супроводу та туристів, що потішилися не передбаченим екскурсійною програмою видовищем.