Україну по ВВП обійшов Гондурас

Чому наша держава ввійшла до клубу найбідніших держав світу?

Те, над чим сміялися, стало жорстокою реальністю – Україну за рівнем ВВП на душу населення обійшов Гондурас. За міжнародною класифікацією, ми скотилися до рівня найбідніших держав світу. Чому?

Чому міряємо рівнем ВВП?

Ми всі звикли чути про ВВП,  але мало хто знає, що означає такий показник, як валовий внутрішній продукт на душу населення. Він вираховується за допомогою ділення загальної вартості всіх товарів на кількість людей, що живуть у країні. Цей показник потрібен насамперед для того, щоб адекватно порівнювати економічний розвиток різних країн із урахуванням чисельності населення. ВВП на душу населення зазвичай розраховується в доларах з урахуванням паритету купівельної спроможності місцевої валюти, тобто береться до уваги не просто ринковий курс валюти, а та кількість товарів, яку можна на неї придбати. Тобто вищий реальний ВВП на душу населення є показником вищого рівня життя. І навпаки.

Нижче плінтуса?

Саме з огляду на цей показник Україна цьогоріч «скотилася» – далі нікуди: якщо торік ВВП України в доларах на душу складав 3054 дол./люд., то при середньорічному курсові 21,7 грн/дол. цьогоріч скоротиться до 2 тисяч доларів. За методологією ВЕФ,  це – клуб найбідніших держав (≤2 тис. дол.), економіка яких розвивається за рахунок натуральних ресурсів і низькокваліфікованої робочої сили. Тобто в очах економічного  світу Україна – не цивілізована держава в центрі Європи, а сировинна база з дешевою робочою силою. 

За показником ВВП на душу населення ще наочнішим є порівняння України з іншими державами. Так, у 2015 році Україна за рівнем економічного розвитку стане в один ряд із бідними країнами Центральної та Східної Африки й Центральної Америки, а низка країн із зазначених регіонів далеко обженуть нашу державу. Влада України повинна «пишатися» тим, що за підсумками двох років її правління нас обігнали такі «потужні індустріальні» держави, як Республіка Конго (2329 дол./люд.), Гондурас (2369 дол./люд.), Папуа Нова Гвінея (2597 дол./люд.), Нігерія (2884 дол./люд.) тощо. Такими темпами нам доведеться вчитися, як проводити реформи й забезпечувати зростання економіки не тільки у Грузії (відставання по ВВП в дол. на душу в 1,5 рази), а й у Монголії та Албанії (відставання в 2,1 – 2,2 рази).

Насправді, як зазначають економісти, 2 тис. дол. на душу населення – це  не межа, нас чекає ще більше скочування «в прірву», бо в 2015-му ВВП в доларах на душувпаде з урахуванням недавно погіршеного МВФ прогнозу падіння ВВП із «мінус» 5,5% до 9% й очікуваного дефолту України.

Що далі?

Власне, а чого чекати далі від української влади, яку вже зараховують до трійки найневдаліших менеджерів зі 188 країн за темпами зростання економіки? У 2014-му з падінням економіки на 6,8% ми мали другий найгірший результат у світі (після Лівії), цьогоріч – із «мінус» 9% – виходимо на третій найгірший результат.

Крім того, на підставі динаміки ВВП у минулому та цьому роках, можна зробити ще кілька невтішних висновків. Із урахуванням очікуваного падіння ВВП у цьому році в порівняльних цінах Україна повернеться на рівень початку 2005-го. Тому можна говорити про втрачене в цілому десятиліття для економічного зростання. Зі 189 держав, за якими веде статистику МВФ, Україна входить у топ-10 найгірших країн за середньорічними темпами зростання за останнє десятиліття.

Чи можливе диво? Навряд. Навіть оптимістичні показники МВФ для України на найближчі роки сумні й означають, що для того, аби вийти бодай на рівень дворічної давнини, нам потрібне щось фантастичне! І можна шукати багато причин такого стану, серед яких, напевно, єдиною об’єктивною є війна на сході. Але це не пояснює, чому за два роки ми так і не побачили жодних економічних реформ? Чому не відчутно жодного зрушення в бік покращення життя українців? Чому влада кинула свій народ напризволяще?

Аналітика прес-служби партії «Опозиційний блок» у Закарпатській області