Закарпаття чекає на повернення скандально відомого комісара Жукова: чи дійсно ДБР перешкоджає наданню інформації?

Згідно з даними, отриманими від журналістів, управління Державного бюро розслідувань у Ужгороді проводило вивчення (розслідування) цих обставин.

У низці ЗМІ України з'явилась інформація про можливі зловживання службовим становищем, ймовірні корупційні дії, які призвели до незаконного збагачення колишнього начальника Берегівського ТЦК підполковника Ігоря Жукова.

Навіть після розголосу в медіа з'явилась інформація про його ймовірне повернення на Закарпаття на керівну посаду у системі ТЦК. І якщо це виявиться правдою, то може призвести до суспільного збурення місцевої громадськості. Дослідженням діяльності підполковника Жукова займалось ДБР та інші правоохоронні органи.

Згідно з даними, отриманими від журналістів, управління Державного бюро розслідувань у Ужгороді проводило вивчення (розслідування) цих обставин. Відповідні матеріали були витребувані Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону. Ще на початку жовтня журналісти звернулися з відповідним запитом на інформацію до Територіального управління ДБР у місті Львові.

Давно минуло 5 днів визначених законом для надання відповіді на запит.

Однак правоохоронці, які мають бути зразком дотримання закону, є яскравим прикладом його порушення.

За версією правоохоронців, підполковник Ігор Жуков, проходячи військову службу на посаді тимчасово виконуючого обов'язків начальника Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Закарпатського ОТЦК та СП у період з травня 2024 року по січень 2025 року, в умовах воєнного стану вчиняв дії, які явно виходили за межі наданих йому прав чи повноважень, при здійсненні мобілізаційних заходів.

В одному з телеграм-каналів були наведені деякі "пригоди" підполковника Жукова. Наприклад, стало відомо, що у документах, що називаються "КНИГА військовозобов'язаних, доставлених до Берегівського РТЦК та СП працівниками поліції", за безпосередніми вказівками І. Жукова, про що чергові робили письмові записи в журналі, була відпущена низка громадян, які підпадали під мобілізацію, без проведення жодних мобілізаційних заходів. Це суперечить нормам Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період". Зокрема, у період з травня до кінця липня серед них були Олександр М. (1984 р.н.), Олександр Б. (1974 р.н.), Василь С. (1983 р.н.), Габор Г. (1991 р.н.) та Сергій М. (1993 р.н.).

Військової служби ухилилися не лише ці молоді та фізично здорові чоловіки.

У серпні 2024 року був доставлений до Берегівський РТЦК та СП поліцією Антон К., 1999 р.н.. Стосовно означеної особи на підставі прямої вказівки І. Жукова підлеглому особовому складу жодних мобілізаційних заході, не проводилося і він був відпущений.

Після проходження військово-лікарської комісії, Володимир Н., народжений у 1974 році, отримав підтвердження своєї придатності до служби в армії. Проте його мобілізація не сталася. За вказівкою І. Жукова, громадянину була видана "небойова повістка", що передбачала його прибуття до Мукачівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на пізніший термін, після чого його відпустили.

Військовозобов'язаний знаходиться у розшуку. У листопаді поліцейський патруль доставив до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрія Г., народженого в 1989 році. У той же день І. Жуков дав розпорядження черговому по ТЦК та СП звільнити його.

Підполковник не раз давав вказівки черговому в ТЦК та СП "відпустити" Сергія З., 1975 р.н., і Івана П., 1983 р.н., які були привезені напередодні до Берегівського РТЦК та СП поліційним підрозділом. Це було реалізовано без прийняття будь-яких рішень.

У грудні 2024 року керівник РТЦК та СП дав розпорядження черговому "відпустити" Андрія Я., народженого у 1982 році. Водночас цей громадянин, що підпадає під мобілізацію, не проходив реєстрацію у жодних формах Берегівського РТЦК та СП як особа, що служила у підрозділі.

У цьому ж місяці відбувся ще один безпрецедентний інцидент. РТЦК та СП мобілізували Василя Г., 1983 року народження, який у складі групи з чотирьох військовозобов'язаних був відправлений для проходження БЗВП у навчальний центр. Під час транспортування цього військовослужбовця до навчального закладу, І. Жуков намагався виключити його з команди, віддаючи усні накази супроводжуючому групи. В подальшому, виконуючи ці вказівки, підлеглий переховував його в автобусі на прийомних пунктах навчальних центрів кількох областей, не надаючи супровідних документів. В результаті, його повернули до Берегівського РТЦК та СП і відпустили з "небойовою" повісткою. На даний момент він не проходить військову службу... І таких випадків — безліч.

Однак справа залишилася "завислою" в хитросплетіннях Державного бюро розслідувань та військових прокурорів. Тим часом, згідно з достовірними джерелами, скандально відомий підполковник змінив місце служби, перейшовши з військкомату в Рівненській області на одну з не бойових позицій у військовій частині, і наразі працює над поверненням до Закарпаття.

Кажуть, що деякі генерали у співпраці з корумпованими посадовцями з київських верхів чинять потужний тиск та лобіюють його повернення на посаду керівника обласного ТЦК та СП. Адже фінансові потоки з родючого Закарпаття, на відміну від Тиси, не повинні пересихати.

Цікаво, як цю ситуацію прокоментують наші іноземні військові партнери, для яких честь і законність є чеснотами, які не продаються.