Візит митрополита: з Пагорба Слави до Хуста.

Які теми обговорюють на Закарпатті після першого офіційного візиту предстоятеля Православної церкви України Епіфанія?

Жовтневий візит митрополита Епіфанія до Закарпаття, що відбувся на третьому році повномасштабної війни та п’ятому році з моменту отримання Томоса, став першим його візитом у цей найзахідніший регіон України в статусі глави Помісної церкви. Цей триденний візит, що проходив з 25 по 27 жовтня, був насичений як церковними, так і світськими подіями. Протягом цього часу відбулися молитви в храмах, зустрічі з віруючими, а також заупокійна літія на Пагорбі Слави в Ужгороді за загиблими воїнами, під час якої були присутні їхні родини. Важливими моментами стали також спілкування зі студентами та пораненими військовослужбовцями, які проходять реабілітацію. Не обійшлося й без офіційних зустрічей з керівниками обласних адміністрацій та ради, а також вручення нагород. Основною подією візиту стало освячення новозбудованого собору Святої Катерини в Хусті, що є першим храмом ПЦУ в цій частині Закарпаття, яка традиційно вважається осередком московського патріархату в Україні.

Взяли в руки рало і трудимося на своєму полі.

За словами єпископа Ужгородського та Закарпатського Варсонофія, митрополит Епіфаній відвідує Закарпаття не вперше, але вперше в статусі архієрея.

У своєму коментарі для Укрінформу єпископ Варсонофій підкреслив, що Закарпаття було в курсі візиту і активно готувалося до нього.

Всі заплановані та здійснені нами заходи відбулись спокійно і з великою кількістю учасників: серед них були віряни, військові та представники влади. Нашою головною метою було молитовне єднання, тому ми провели поминальну літію на Пагорбі Слави, де звертали молитви за всіх, хто міг би ще бути серед нас, але життя їх було обірване через дії Росії. Блаженнійший знайшов можливість підійти до кожної сім'ї військових, які прийшли, і вручив медалі за їхню самопожертву та любов до України. Його особиста увага мала велике значення для присутніх. Це ж стосувалося і реабілітаційного центру, і зустрічі зі студентами Ужгородського національного університету, - поділився він.

Цікавлюся в єпископа, чи навмисне обрали центральною подією візиту освячення собору в Хусті, з огляду на те, що цей район вважається осередком ревного московського православ'я.

Ви знаєте, на п'ятому році існування ПЦУ та третьому році повномасштабної війни з Росією важливо відмовитися від стереотипів про те, що хтось має більше влади чи впливу. Ми є помісною автокефальною церквою, тож навіщо нам озиратися на інших? Якщо ми взялися за справу, то повинні йти вперед і працювати на благо своєї громади. Я можу з упевненістю стверджувати, що ми під Божим захистом і не маємо причин для страху, - підкреслив він.

БУЛО ЧИМАЛО УКРАЇНЦІВ

Вірянка Православної церкви України з Мукачева, керівниця місцевого осередку "Союзу українок" Марія Муравйова вирушила до Хусту разом із громадою, аби зустрітися з митрополитом.

Мене вразило все, що відбувалося: особистість митрополита Епіфанія, хор, а також атмосфера українства, яка пронизувала кожен момент — від мелодій до слів проповіді. Все працювало злагоджено. Митрополит випромінював відчуття спокою, чого нам так не вистачає сьогодні. Вразила також присутність теми українства, зокрема було згадано про свято — День української мови та писемності. Митрополит підкреслював важливість збереження нашої мови та традицій, адже це — наша основа і коріння. Я також дуже вдячна за потужний молитвений фронт: у кожній службі звучала молитва за наших захисників. Часто згадували тих, кому ми завдячуємо за можливість святкувати цей день. Українська мова, українська церква та воїн, який охороняє це все, — такі думки поділилася вона.

Ще, додає Марія Муравйова, вразило, що, попри велелюдне зібрання, усе відбувалося спокійно.

Люди мирно переміщалися в храмі, щоб кожен зміг наблизитися і побачити митрополита. Ніхто не тиснувся і не влаштовував метушні, незважаючи на велику кількість присутніх. Особливо важливою була наявність дітей, адже вони є майбутнім нашої церкви, - зазначила вона.

ВІЗИТ ВІДБУВСЯ В САМЕ ТОЙ ЧАС, КОЛИ ВІРЯНИ НА РОЗДОРІЖЖІ

Зі слів Романа Молдавчука, очільника департаменту стратегічних комунікацій Закарпатської ОВА, куди входить обласне управління національностей та релігій, готували перший офіційний візит Епіфанія три єпархіальні управління на Закарпатті.

Насамперед, ми цікавимося інформацією від Молдавчука про те, що обговорювалося на зустрічі керівництва області з предстоятелем. Чи торкалися теми, зокрема, того, що повномасштабне вторгнення не вплинуло на процес переходу парафій з УПЦ МП до ПЦУ в Закарпатті, і що в регіоні цей перехід, по суті, не відбувається? За даними Закарпатської ОВА, станом на жовтень 2024 року в області налічується 59 релігійних громад (парафій) ПЦУ, з яких 11 з'явилися внаслідок переходу від УПЦ (МП).

- Була зустріч із керівництвом регіону, де очільники ОВА та облради, профільних управлінь окреслили проблемні питання. Утім, здебільшого йшлося про спільну участь у наданні допомоги внутрішнім переселенцям, у програмах психоемоційної підтримки, обговорювали питання капеланства та допомоги ЗСУ, - сказав він.

Як підкреслив Молдавчук, представники управління національностей та релігій привернули увагу митрополита Епіфанія до того, що Закарпаття є краєм з багатьма конфесіями та етнічними групами, де значна частина віруючих належить до Мукачівської греко-католицької єпархії, а також до католиків і протестантів. Митрополит, у свою чергу, висловив своє захоплення численними церквами, які можна знайти в Закарпатті.

Він нагадує візіонера, адже постійно обговорює перспективи розвитку церкви. Це толерантна особистість, орієнтована на спілкування. Щодо УПЦ МП було підкреслено, що існує закон, який буде дотримано.

Молдавчук зазначає, що офіційний візит предстоятеля ПЦУ на Закарпаття - корисний для регіону.

Вірні та прихильники Помісної церкви відчули, що їхня проблема знайшла відгук. Крім того, це свідчить про підтримку з боку єпископських управлінь. Ще одним важливим аспектом є спокійна атмосфера, яка панувала протягом усіх днів візиту. Це позитивно позначається на іміджі регіону, адже Закарпаття часто називають "оплотом МП". Відсутність провокацій та негативних чуток, а також доброзичливе сприйняття візиту людьми, багато говорить про реальний стан справ, а не про те, яким його іноді намагаються подати суспільству, - підкреслив Молдавчук.

Звісно, цей спокій забезпечувала і робота відповідних служб - невидима, але щоденна, зазначають в ОВА.

На зустрічі в Хусті присутніми були й прихильники московського патріархату, які з цікавістю спостерігали за тим, що говоритиме Епіфаній і як він поводитиметься. Таким чином, можна стверджувати, що цей візит стався у вкрай важливий для регіону період — саме в той критичний момент, коли необхідно визначитися з подальшими кроками, — зазначив Молдавчук.

На запит Укрінформу Закарпатська обласна військова адміністрація надала інформацію про діяльність трьох єпархіальних управлінь Православної церкви України в регіоні. Це Закарпатська єпархія, якою керує єпископ Варсонофій (Руднік) і яка об'єднує 34 релігійні громади; Мукачівсько-Карпатська єпархія під проводом єпископа Віктора (Бедь), що налічує 19 громад; а також Ужгородсько-Хустська єпархія з єпископом Кирилом (Михайлюк), яка має 4 громади. Варто зазначити, що дві парафії, розташовані в селах Верхній Студений та Середній Студений Хустського району, мають ставропігійний статус, що означає, що вони безпосередньо підпорядковуються предстоятелю Церкви - митрополиту Київському і всієї України Епіфанію, а не входять до складу єпархій.

Відомо, що богослужіння проводяться в 52 релігійних закладах, таких як храми, каплиці, монастирі та інші духовні центри. Зокрема, територіальні громади області надали земельні ділянки для 42 з цих культових споруд ПЦУ.

Візит виявився знаковим, особливо в Хусті.

Запрошуємо оцінити візит митрополита Епіфанія до Закарпаття від соціолога, доцента Ужгородського національного університету Михайла Шелемби.

Якщо розглянути цей візит, можна стверджувати, що це дійсно знакова подія для Закарпаття — адже предстоятель церкви звертає увагу на вірян. Хоча, звичайно, візит відбувся з певним запізненням, і було б доцільніше організувати його раніше. Це має особливе значення, перш за все, для громади ПЦУ, оскільки, в порівнянні з іншими релігійними спільнотами — не лише Московським патріархатом, а також греко-католиками та протестантами, які функціонують у цьому поліетнічному регіоні — віряни ПЦУ тут складають меншість. Тому візит предстоятеля та його увага до них є важливим моментом піднесення. Адже часто московська церква заявляє, що вона є українською, і маніпулює цим. А зараз Закарпаття, нарешті, змогло побачити справжнє обличчя української православної церкви та її вірян. Це важливий крок для розуміння реальної ситуації, - зазначає експерт.

Він думає, що цей візит не матиме жодного впливу на процес переходу парафій.

- Щодо суспільно-політичних моментів, власне, щодо того, чи змінить щось візит митрополита Епіфанія на Закарпатті у сенсі переходу парафій до ПЦУ, - на мою думку, навряд. Ці питання підкреслено не порушували на жодному із заходів під час візиту предстоятеля церкви. Власне, тому жодних ексцесів і не трапилося, бо цей візит не зачіпав конкретних інтересів московської церкви, - зазначив Шелемба.

Він переконаний, що в Закарпатті місцева влада насправді взаємодіє з різними релігійними спільнотами, хоча на більш високому рівні та відокремлюється від УПЦ МП, коли йдеться про державні заходи чи питання.

Наприклад, під час урочистих поховань воїнів в Ужгороді, що проходять на площі перед обласною адміністрацією, священників місцевих єпархій УПЦ не запрошують. Проте, під час святкування Пасхи представники влади несуть кошики до церков Московського патріархату. Це особливо характерно для громад, де немає жодної церкви ПЦУ. У таких випадках влада змушена дотримуватися певних домовленостей, залишаючи це питання поза увагою. Складніша ситуація виникає, коли мова йде про новий календар, на який перейшли ПЦУ та УГКЦ, тоді як УПЦ МП залишається на старому. Це створює незручності в громадах, де домінує Московський патріархат: держава святкує Різдво 25 грудня, а місцеві жителі – 7 січня, що ставить владу в складну ситуацію з визначенням дати канікул. Таким чином, представники влади опиняються між двох вогнів, хоча на загальнообласному рівні, як зазначає соціолог, влада намагається дистанціюватися від УПЦ МП.

Він висловив жаль з приводу того, що владі Закарпаття буде складно впоратися з ситуацією після введення в дію закону, який забороняє релігійні організації, що мають зв'язок з Російською православною церквою.

Необхідно визнавати це і не уникати обговорення. Ключовою тут стане позиція громад та суспільства – наскільки вони зможуть проаналізувати ситуацію та прийняти власні рішення стосовно релігійних організацій у своїх місцевостях. Важливо також, як ефективно працюватимуть відповідні органи, стежачи за зв'язками з РПЦ. Проте, дивно, що при таких спостереженнях, люди все ще йдуть освячувати паски до УПЦ МП. Загалом, ситуація виглядає так, що процес відбувається, хоч і дуже повільно, – підкреслює Шелемба.

Проте, якщо Помісна церква має намір розвиватися у цьому регіоні та залучати вірян з Московського патріархату, їй потрібно продемонструвати свою активність. Візити, як-от приїзд митрополита Епіфанія, мають велике значення. Яскравим прикладом стало спільне архиєрейське богослужіння в Хусті, яке стало символом того, що Помісна церква в Україні починає активно розвиватися саме в цьому місці. Це позитивний крок, хоча шкода, що його не реалізували раніше.