Віталій Передерко зазначає: "У громадах Прикарпаття існує нестача фахівців, здатних сприяти розвитку туризму."

У минулому році туристична активність в Івано-Франківській області перевищила показники 2023 року. Хоча багато відпочивальників традиційно віддавали перевагу "Буковелю", значна кількість туристів також відвідала інші куточки Прикарпаття. Наприклад, у Коломийській громаді туристичний збір зріс на понад 70%.

Про підсумки минулого року та прогнози на поточний "Репортер" поговорив з начальником відділу туризму Івано-Франківської ОВА Віталієм Передерком.

Згідно з нашими оцінками, в 2024 році Прикарпаття зможе прийняти 2,5 мільйона туристів, що відповідатиме показникам 2023 року. Податкові надходження від туристичної галузі Івано-Франківської області у 2023 році становили 166,3 мільйона гривень, а у 2024 році прогнозується їх зростання до 251,5 мільйона гривень.

Зростання податків безпосередньо пов'язане зі збільшенням цін на туристичні послуги, яке склало 10-20%. Цей процес викликаний інфляційними тенденціями та підвищенням вартості послуг. Крім того, платформа booking знову встановила комісію у розмірі 18% для українських готелів.

Основним чинником зростання стало збільшення числа садиб і готелів у "Буковелі". Незважаючи на високі ціни, попит на відпочинок у зимовий та літній періоди залишався стабільно високим.

Досліджуйте: У цьому році Франківська область отримала на 13 мільйонів гривень більше від туристичного збору в порівнянні з попереднім роком.

Інформацію за 2024 рік ми зможемо отримати лише після завершення лютого. Проте у 2023 році найбільше відвідувачів приїхало з Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, а також з Києва. У топ-10 також потрапили Закарпатська, Хмельницька, Вінницька, Дніпропетровська, Рівненська та Одеська області.

Туристичний внесок Івано-Франківської області на 2024 рік складе 33,1 мільйона гривень, що на приблизно 13 мільйонів гривень перевищує показник 2023 року.

Найбільшу частку приросту надходжень для Івано-Франківської області забезпечила Поляницька громада, де розташований курорт "Буковель", а ще майже на чверть зросли туристичні збори у Яремчанській та Ворохтянській громадах.

Але значно зріс туристичний збір і в Коломийській громаді. Коломия минулоріч провела багато цікавих заходів, причому різної тематики і для різних цільових груп - і культурні, і туристичні, і історичні, і гуманітарні, і благодійні.

Серед них можна назвати фестиваль "Живе Різдво", XIV Обласний відкритий фольклорний фестиваль "Писанка", Фестиваль-конкурс естрадних виконавців "Зорепад", VIII Всеукраїнський відкритий фестиваль народної хореографії "Покутські витоки", Відкритий фестиваль дитячо-юнацьких, молодіжних та незалежних театрів "FrancoFest", Фестиваль-ярмарок книги "Коломийський манускрипт" XI Січове свято, XXXVIII музичний фестиваль ім. Анатолія Кос-Анатольського тощо.

Ознайомтеся з нашою статтею: Зимова подорож. Найкращі напрямки для вихідних в зимовому Прикарпатті.

Це сприяло короткочасному, але стабільному протягом року потоку відвідувачів у громаду, які зупинялися в закладах тимчасового розміщення та сплачували туристичний податок.

В Вигодській громаді обмежена кількість готелів та садиб для розміщення туристів. На жаль, протягом року я не спостерігав за прийняттям управлінських рішень або активних дій, спрямованих на підтримку розвитку місцевих підприємств.

Отже, Вигода здобула значний міжнародний грант, проте його вплив на туристичну сферу буде відчутний лише через 3-5 років. Наразі я спостерігаю stagnation, адже є "Карпатський трамвай" та Центр спадщини Вигодської вузькоколійки, але інших ознак розвитку не спостерігається.

Культурний та гастрономічний туризм завжди користуються популярністю серед відпочиваючих, незалежно від пори року — як влітку, так і взимку. Однак, ми повинні зосередитися на розробці мережі тематичних гастрономічних маршрутів. На жаль, наразі нам бракує як людських, так і фінансових ресурсів для реалізації цієї ідеї.

Загляньте: Коли в артеріях струменить молоко. Як на сироварні "Тирсіник" відновлюють традиції предків і сприяють розвитку туризму в Бані Березові (ФОТО)

Я задоволений результатами нашої роботи, хоча, на жаль, громади не проявили себе так, як мені хотілося б. У деяких випадках ми стикалися з байдужістю, в інших — з нерозумінням, а іноді — з різними відмовками. Проте, в будь-якому разі, ми успішно реалізували поставлені завдання у проєктах "Бойківські Карпати" та "Опілля: скарби нації". Тепер черга за місцевим самоврядуванням.

Ми обов'язково повернемося до проєкту Покуття, адже це моя мрія і частина моїх коренів. Мій батько походить з Покуття, тож і я маю в собі цю частинку.

У планах на цей рік – завершити проект по Опіллю в рамках міжмуніципального форуму, продовжити ініціативу "Турбота про родину Героя", організувати п'ятий ювілейний сезон дослідження "Невдома: мандруй незвіданим Прикарпаттям", провести II Галицький форум, розробити паломницький маршрут Camino Ruteno (Camino Galitziano) та продовжити моніторинг доступності туристичної інфраструктури для людей з інвалідністю.

У 2025 році великого нового проєкту не заплановано, оскільки адміністративні бар'єри, які заважали нашій діяльності у 2024 році, ще не подолані і продовжують створювати труднощі для подальшої роботи.

Щодо міжнародних проєктів, то ми долучимось експертно до реалізації заходів грантів транскордонних програм. Перша подія вже на початку лютого - участь у проєкті ГО "Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)" "Покращення візуалізації спільної культурної спадщини через Карпатський культурний шлях".

По-перше, в Україні існують тривалі проблеми з нормативним регулюванням у туристичній сфері, що негативно позначається на бізнес-процесах у цій галузі, зокрема на адмініструванні податків, захисті прав суб'єктів господарювання та споживачів ринку.

Друге - те, що туризмом у нас в громадах займаються не професіонали. А найгірше те, що ті управлінці, які є, не мають бажання вчитись. Врешті, у нас весь туризм майже зводиться до концертів і виставок у бібліотеках. Немає браку фінансування - бо грантових пропозицій достатньо, - а є небажання змінювати систему. Зі 62 громад від сили 5-7 працюють, як треба, а решта - не на тому рівні, який потрібен для нашої туристичної області.

Третє - це проблема сервісних кадрів. Через війну багато фахівців готельно-ресторанної сфери виїхали за кордон. На ринку зросла конкуренція за тих, хто залишився, а притоку молоді, ще й не досвідченої, замало, щоб відновити баланс і ту якість, на яку розраховують туристи. Наразі, поки закриті кордони, це не так відчутно, але як тільки завершиться війна, значна частка преміумсегмента ринку внутрішнього туризму області вже буде точно відпочивати не на Буковелі, а в Європі, Азії та Америці.