Опитування показало, що українці стали менш впевненими у тому, що вступ до НАТО є найдієвішим засобом забезпечення безпеки.

Серед жителів України починають виникати сумніви стосовно можливості швидкого приєднання країни до НАТО на фоні тривалої війни.

Протягом року в Україні спостерігалося зниження числа громадян, які вважають, що приєднання до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) є найефективнішим способом забезпечення безпеки.

Водночас, відносна більшість населення досі вважає НАТО найкращою з альтернатив. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 5 по 16 грудня 2025 року.

Соціологи зазначають, що сигнали від деяких міжнародних партнерів України, зокрема від США, знижують інтерес українців до НАТО як найоптимальнішого варіанту забезпечення безпеки. Це відбувається незважаючи на те, що значна частина населення все ще вважає НАТО найкращим з можливих варіантів.

Зокрема, у порівнянні з груднем минулого року, відсоток громадян, які вважають вступ до НАТО оптимальним способом забезпечення безпеки, зменшився з 55% до 38%.

Одночасно з цим, зменшення підтримки НАТО не призводить до підвищення популярності позаблокового статусу. Натомість, відзначається зміна у сприйнятті, що веде до пошуку альтернативних, менш масштабних або більш адаптивних підходів до забезпечення безпеки.

Протягом року суттєво зросла кількість тих, хто сподівається на укладення угод про стратегічну оборонну співпрацю з окремими країнами-членами НАТО, збільшившись з 9% до 15%. Також спостерігається зростання підтримки нейтрального статусу України, але лише за умови надання міжнародних гарантій безпеки (з 12% до 16%). Крім того, варіант, що передбачає акцент на власних оборонних можливостях без залучення зовнішніх гарантій, також отримав підтримку — з 3% до 7%.

За оцінками соціологів, ці зміни вказують не стільки на зміну ціннісних пріоритетів, скільки на посилення скептицизму щодо можливості швидкого приєднання України до НАТО на фоні тривалої війни та неоднозначних повідомлень від міжнародних союзників.

Регулярні регіональні відмінності в уподобаннях щодо моделей безпеки залишаються значними та мають ключове значення для формування думок респондентів. Так, респонденти із західних регіонів значно частіше (53%) вважають вступ до НАТО найефективнішим способом забезпечення безпеки, у порівнянні з іншими частинами країни. У центральних областях цей варіант також є популярним, хоча й не настільки однозначно – 39%. Натомість, у південних та, зокрема, у східних регіонах, підтримка НАТО помітно нижча: 32,5% і 22% відповідно. У південних регіонах респонденти частіше обирають нейтральний статус з міжнародними гарантіями, що становить 23%.

У східних регіонах спостерігається найбільший відсоток респондентів, які не змогли обрати оптимальний варіант забезпечення безпеки для України, що становить 26%. Це свідчить про різноманітність досвіду війни та різні сподівання на міжнародну допомогу в порівнянні з іншими макрорегіонами.

Окрім того, віра в тріумф України виявляється значно важливішим фактором, ніж макрорегіон, в якому проживають люди.

Серед респондентів, котрі вірять у досягнення перемоги, вступ до НАТО залишається найбільш популярним варіантом, який підтримують 49,5%. Натомість лише невелика частина (14%) тих, хто сумнівається у перемозі, підтримує цей шлях. У цій групі помітно зростає підтримка нейтрального статусу з міжнародними гарантіями безпеки — з 12% до 27%, а також варіанту, що передбачає сп reliance на власні сили без міжнародних гарантій (з 5% до 13%). Між вірою у перемогу та уявленням про модель безпеки існує чітка кореляція, що вказує на системний характер цього фактору.

За даними соціологів, вступ до Євросоюзу залишається пріоритетом більшості українців попри зовнішні та внутрішні виклики, які виникають на цьому шляху.

Так, після початку повномасштабної війни підтримка європейської інтеграції пережила суттєве зростання, зокрема завдяки отриманню статусу кандидата. Станом на грудень 2024 року 69% населення підтримували вступ до ЄС. Попри зниження підтримки євроінтеграційного шляху у 2025 році до 59%, орієнтація на вступ до ЄС залишається на найвищому рівні порівняно з роками до повномасштабного вторгнення.

Дослідники вважають, що зменшення підтримки європейської інтеграції впродовж року слід розглядати не як прояв антиєвропейських настроїв в Україні, а в більшому контексті втоми та розчарування громадян, викликаного уповільненням темпів реформ у порівнянні з енергійним початком після повномасштабного вторгнення.

Методом face-to-face було опитано 2 тис респондентів віком від 18 років, які проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.

У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях - виключно на тих ділянках, що знаходяться під контролем українського уряду та де відсутні бойові зіткнення. Теоретична похибка вибірки становить не більше 2,3%.

Одночасно додаткові систематичні зміни в вибірці можуть виникати внаслідок наслідків російської агресії, зокрема через вимушене переміщення мільйонів людей.

Згідно з інформацією, наданою УНІАН, на сьогоднішній день США, Угорщина, Словаччина та деякі інші країни-члени не виступають на підтримку членства України в Альянсі.

Одночасно, Росія рішуче заперечує проти вступу України до НАТО.

У початковій пропозиції Сполучених Штатів, що складається з 28 пунктів, стосовно завершення війни, було запропоновано, щоб Україна закріпила в Конституції відмову від вступу до Альянсу. Проте, президент України Володимир Зеленський вважає, що в питанні прагнення до членства в НАТО не варто вносити зміни до Конституції лише через заперечення Росії проти євроатлантичної інтеграції України. На його думку, це питання повинно вирішуватися українським народом.