Українці стали більш уважними до фейкових новин, але все ж найвищий рівень довіри вони відчувають до своїх близьких та друзів.

Переважна кількість українців добре усвідомлює російські інформаційні маніпуляції. Вони вважають, що найнадійнішими джерелами інформації є родичі та друзі, а серед соціальних мереж віддають перевагу Telegram.

Дослідження USAID-Internews під назвою "Стан українських медіа, їх сприйняття та рівень довіри у 2024 році" було представлено в Укрінформі.

Згідно з проведеним дослідженням, більшість громадян України усвідомлюють спроби маніпуляцій та втручання в інформаційний простір і впевнені в своїй здатності їх розпізнавати. Кількість людей, які вважають інформаційні маніпуляції серйозною та актуальною проблемою у своєму житті, помітно зросла - 49% у порівнянні з 38% минулого року.

За словами директорки Internews Network Джилліан МакКормак, фактична здатність українців розпізнавати дезінформацію не змінилася порівняно з попередніми трьома роками - 75% правильно відповіли на одне або більше з трьох запитань, що стосуються розпізнавання дезінформації.

Водночас МакКормак підкреслила: "У порівнянні з минулим роком, зросла кількість українців, які піддаються впливу наративів, що поширюються Росією для зниження морального духу в Україні. Незважаючи на це, понад третина українців заявила, що мають уявлення про такі платформи фактчекінгу, як StopFake, "Детектор медіа", "Без брехні" та "По той бік новин".

Згідно з результатами опитування цього року, українці вважають друзів (76%) та родину (85%) найнадійнішими джерелами новин і інформації. Також значна частина населення довіряє своїм колегам (60%) і соціальним мережам (55%).

Однак, як зазначила заступниця директорки Internews Network Оксана Майдан, вперше з моменту початку повномасштабної агресії рівень довіри до засобів масової інформації знизився нижче 50% і склав 47%.

"Протягом останнього року спостерігається зниження довіри до більшості медіа, включаючи соціальні мережі та онлайн-платформи. Водночас, національне та регіональне радіо, а також друковані видання демонструють зростання цієї довіри. Особливо варто відзначити, що Українське радіо Суспільного мовлення, відзначаючи своє сторіччя, здобуло популярність: 39% опитаних (порівняно з 21% у минулому році) повідомили, що найчастіше отримують новини саме через це радіо", - зазначила Майдан.

Використання Telegram серед соціальних мереж продовжує зростати, і більшість українців (73%) вказують на нього як на основне джерело новин. Лише 4% населення підтримує ідею заборони Telegram, тоді як 51% висловлює протест проти цього, а третина вважає, що певне державне регулювання все ж необхідне. YouTube також демонструє невеликий приріст популярності (19%, в порівнянні з 16% у 2023 році), в той час як використання Facebook продовжує знижуватися (16%, у порівнянні з 19% минулого року).

Одночасно, результати опитування показали істотне падіння довіри до офіційних інформаційних джерел у порівнянні з 2023 роком.

Згідно з дослідженням, 63% українців вважають Генеральний штаб Збройних сил України надійним джерелом інформації, хоча цей показник знизився з 80% у минулому році. Довіра до Офісу Президента також зменшилася: з 69% минулого року до 44% цього року. Крім того, рівень довіри до Уряду України та місцевих органів влади впав до 41%, порівняно з 59% та 53% у 2023 році.

Важливо відзначити, що впевненість українців у достовірності, точності та повноті інформації про війну зменшилася з 65% у 2023 році до 51% у 2024 році. Хоча знання громадськості про телемарафон "Єдині новини" зросло до 86%, реальне регулярне споживання цього контенту (принаймні раз на тиждень) знизилося до 37%. Довіра серед респондентів залишається на низькому рівні: лише 37% висловили часткову або повну довіру до телемарафону, а лише 32% вважають, що його діяльність повинна продовжуватися.

Навіть серед тих, хто регулярно переглядає телемарафон, спостерігається зниження довіри до нього та переконання в необхідності його продовження в порівнянні з 2023 роком. Респонденти зазначили, що телемарафон виглядає занадто однобічно, позитивно та контрольовано, і на їхню думку, він не є ефективним витрачанням бюджетних коштів. Військовослужбовці, які слідкували за телемарафоном, висловили думку, що він не передає їхню точку зору або життєвий досвід, як відзначається в дослідженні.

У ході дослідження було залучено 3 000 учасників з міст України, де населення перевищує 50 000 осіб, зокрема з Київської, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської та Чернівецької областей. Помилка вибірки становить не більше 2,5%. Дослідження включало особисті інтерв'ю, фокус-групи та бесіди з різними категоріями українців: мешканцями малих населених пунктів поблизу зон конфлікту, внутрішньо переміщеними особами, військовослужбовцями Збройних сил України, а також українцями, які тимчасово проживають у Польщі, Німеччині, Чехії, Італії, Іспанії, Литві, Латвії, Естонії, Великій Британії, Ірландії, Нідерландах, Румунії та Болгарії, а також мешканцями територій, що перебувають під тимчасовою окупацією або в зоні активних бойових дій (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Інтерв'ю та фокус-групи проводилися з травня до липня 2024 року.