Україна без солі: причини блокування видобутку на Тереблянському родовищі.

Тереблянське родовище, розташоване в Закарпатті, стало єдиним джерелом видобутку солі в Україні після втрати Артемсолі та Соледару. Наразі воно перебуває на межі техногенної катастрофи. Співвласник компанії "Катіон Інвест" Валентин Кондратьєв разом із директором, своїм сином Сергієм Кондратьєвим, фактично зупинили процес видобутку солі.

Цю інформацію Ігор Герей, один з засновників компанії "Катіон Інвест", поділився під час інтерв'ю для видання "Економічні Новини".

"було отримано ліцензію на видобуток 500 млн тонн солі, що могло б зробити Закарпаття основним виробником в Україні. Однак, на жаль, ситуація наразі катастрофічна", - зазначає Герей.

Згідно з його словами, ключові фінансові інвестиції в розробку родовища були здійснені компанією "Юкон", яка володіє 45% акцій "Катіон Інвест". Саме ця компанія внесла найбільшу частку в проєкт. Натомість компанія "ЕХО", що належить Валентину Кондратьєву і має 50% акцій, інвестувала значно менше, використовуючи кошти, отримані від "Юкону" на умовах кредиту під 25% річних. Директором "Катіон Інвест" за вимогою Валентина Кондратьєва був призначений його син Сергій.

"Проблеми почалися після того, як початковий бюджет проєкту збільшився майже в 3 рази (!), а заплановані строки початку видобутку солі постійно переносились. А Кондратьєви (син і батько) при цьому відмовляли в запиті інших акціонерів відзвітувати про витрачені кошти, які було залучено в проєкт. У відповідь було отримано лише відмовки.

Після цього акціонери запропонували призначити фінансового директора з правом другого підпису для організації планування, фінансового обліку та контролю за витратами коштів, але Кондратьєви відмовилися і від цієї пропозиції. Це і стало початком конфлікту", - пояснив Ігор Герей.

Він додав, що Кондратьєви вже "освоїли" 160 млн грн, які інвестував "Юкон", плюс повідомили про збитки "Катіон Інвест" у 2023 році в розмірі 16 млн грн. При цьому запросили на розвиток у 2024 році ще 169 млн грн.

Відомо, що наразі вони прагнуть реалізувати свою частку за 140 млн грн. Я отримав пропозицію стосовно цього продажу. Таким чином, незважаючи на те, що він не вклав значних коштів, Кондратьєв-старший має намір отримати вигоду в розмірі 190 млн грн. Окрім продажу частки, він також сподівається повернути 40 млн грн кредиту від своєї компанії "ЕХО" на "Катіон Інвест", і навіть за ставкою 25% річних, - зазначає Ігор Герей.

За словами джерел, останні три місяці Сергій Кондратьєв не з'являється на своєму робочому місці, що суттєво гальмує діяльність Тереблянського родовища. Він звільнив всіх співробітників без узгодження з акціонерами, внаслідок чого родовище залишилося без необхідного контролю та технічної підтримки.

Внаслідок цього шахта, яка потребує безперервного відкачування води та підтримки робочих процесів, може перетворитися на джерело техногенної катастрофи, схожої на ту, що трапилася в Солотвино, коли сталася затоплення. Інвестори та акціонери позбавлені можливості отримати доступ до підприємства, фінансових звітів та стратегічного плану розвитку. Незважаючи на критичність ситуації, акціонери не можуть організувати збори через відсутність Кондратьєвих.

Директор ТОВ "Катіон" Сергій Кондратьєв наразі намагається звільнитися через рішення Господарського суду Закарпатської області. "Здається, що Кондратьєви прагнуть уникнути відповідальності за свої дії. Адже лише директор несе відповідальність за функціонування компанії. Якщо трудові відносини будуть розірвані через суд, "Катіон" опиниться без керівника, який повинен буде відповідати за можливі негативні наслідки", - зазначає Ігор Герей.

Він зазначає, що відповідно до українських законів, лише загальні збори акціонерів мають право звільнити директора та призначити нового. На недавніх зібраннях акціонерів у липні та жовтні 2024 року вже розглядалося питання його звільнення. Проте Кондратьєв старший не з'явився на ці засідання, що призвело до відсутності кворуму для ухвалення необхідного рішення.

Як зазначив Ігор Герей, акціонери звернулися до відповідних державних органів та мають намір ініціювати судові позови, щоб відновити контроль над підприємством, уникнути його банкрутства та запобігти потенційній техногенній катастрофі, яка може загрожувати Закарпаттю.